Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №534/2771/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/2771/25 Номер провадження 33/814/406/26Головуючий у 1-й інстанції Малюк М. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.

з участю потерпілого – ОСОБА_1 та його представника – адвоката Дворника О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474944 від 06 жовтня 2025 року, вбачається, що 05 жовтня 2025 року о 21:00 год. по вул. Героїв Дніпра, 21 в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом, не переконався, шо це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, здійснив наїзд на автомобіль «Mini Cooper S» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №474966 від 06 жовтня 2025 року, вбачається, що 05 жовтня 2025 року о 21:00 год. по вул. Героїв Дніпра, 21 в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 скоївши дорожньо-транспорту пригоду, а саме здійснивши наїзд на автомобіль «Mini Cooper S» д.н.з. НОМЕР_2 , залишив місце пригоди.

Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення п. 10.9 та п.2.10а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4 та ст.124 КУпАП.

Постановою судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року, провадження по справі про адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із постановою судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.122-4 та ст. 124 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого безпідставно визнано ОСОБА_2 невинним у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень.

Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник – адвокат Дворник О.В. в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній, просили її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року, оскільки копію оскаржуваної постанови було отримано 05 січня 2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що копія постанови судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області була отримана ОСОБА_1 05 січня 2026 року (а.с.49).

У свою чергу, апеляційна скарга була подана засобами поштового зв`язку через місцевий суд, який виніс постанову 15 січня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи.

Мотиви суду

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №474944 від 06 жовтня 2025 року та ЕПР №474966 від 06 жовтня 2025 року, 05 жовтня 2025 року о 21:00 год. по вул. Героїв Дніпра, 21 в м. Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом, не переконався, шо це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, здійснив наїзд на автомобіль «Mini Cooper S» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце події

Своїми діями ОСОБА_2 допустив порушення вимог п. 10.9 та п.2.10а ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.

Суб`єктом правопорушення є фізично осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до положень ст.124 КУпАП (в редакції чинній на час вчинення ДТП) адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Об`єктом правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері власності, об`єктивна сторона передбачає обов`язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

У свою чергу, апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції вірно встановив відсутність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять переконливих доказів, що саме ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом, здійснив наїзд на автомобіль «Mini Cooper S» д.н.з. НОМЕР_2 та пошкодив його.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 вини щодо спричинення дорожньо-транспортної пригоди та відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Посилання скаржника, що в схемі дорожньо-транспортної пригоди зазначені пошкодження, які були виявлені на транспортних засобах «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 та «Mini Cooper S» д.н.з. НОМЕР_2 та дана схема ДТП була підписана водіями вищезазначених транспортних засобів без жодних заперечень, не можуть братися до уваги враховуючи наступне.

Працівниками поліції при складанні схеми дорожньо-транспортної пригоди, в графі «схема місця ДТП яка сталась», зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталась «06.10.2025 року о 11год. 30хв. в м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд.21», відтак дата та час настання події відрізняється від тих відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474944 від 06 жовтня 2025 року, оскільки в вищезазначеному документі вказано, що подія трапилась 05.10.2025 року о 21:00 год. в м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, буд.21».

Окрім того, місцевим судом вірно було зазначено, що на зворотному боці схеми ДТП, відсутня інформація, щодо водія який вчинив порушення ПДР за ст. 124 КУпАП.

Більше того, з наявної в матеріалах схеми дорожньо-транспортної пригоди неможливо встановити пошкодження транспортного засобу «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки працівниками поліції вказано лише «лакофарбове покриття», однак не відомо, яких саме кузовних деталей автомобіля, також відсутні відомості щодо наявності нашарування червоної фарби на лакофарбовому покриттю, які б могли свідчити щодо причетності автомобіля «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_1 до зіткнення з транспортним засобом «Mini Cooper S» д.н.з. НОМЕР_2 червоного кольору.

Також є суперечливими у даній справі, є покази особи, яка притягається до відповідальності та потерпілого, а факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом.

Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б підтверджували факт порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а відтак не доведено вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 вини у формі умислу щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та відповідно події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, оскільки відсутні докази, які б підтверджували причетність даного водія до дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, протоколи про адміністративні правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Згідно ст.62Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено.

Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 порушень правил дорожнього руху, таким чином в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогамст.283 КУпАП.

Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року.

Постанову судді Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року щодо закриття провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, ст.122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко