Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №758/15348/24 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15348/24

Провадження № 1-кп/758/16/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

його захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду кримінальне провадження № 12024100070002473 від 06.11.2024, що об`єднано в судовому засіданні з кримінальним провадженням № 12025100070002432 від 18.12.2025 , за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Херсонської області, смт. Горностаївка, громадянина України, який: має базову середню освіту, офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений, заресстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий (на підставі ст. 89 КК України), засуджений:

01.02.2002 Великолепетиським районним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України з призначенням покарання до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

23.03.2004 Горностаївським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 188, ч. 1 ст. 71 КК України з призначенням покарання до 6 років 6 місяців позбавлення волі (звільнений 18.08.2008, умовно-достроково);

13.04.2012 Мар`їнським районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України з призначенням покарання до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України (кримінальне провадження № 12024100070002473 від 06.11.2024), ч. 4 ст. 186 КК України (кримінальне провадження № 12025100070002432 від 18.12.2025), -

ВСТАНОВИВ:

У межах розгляду справи у кримінальному провадженні № 12024100070002473 від 06.11.2024 встановлено таке.

У невстановлені досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 16 год. 00 хв. 05 листопада 2024 року, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, а саме вхідних дверей до приміщення квартири АДРЕСА_3 , вчиненого шляхом підпалу, яка на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, 05.11.2024 о 16 год 20 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, ОСОБА_4 підійшов до вхідних дверей приміщення квартири АДРЕСА_3 , де, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, використовуючи запальничку, яку приніс з собою, здійснив підпал обшивки вхідних дверей до приміщення квартири № 55 .

У подальшому ОСОБА_4 , впевнившись, що його злочинна мета досягнута, а саме: відбулось займання вхідних дверей, місце вчинення злочину покинув.

Відповідно до висновку експерта, причиною пожежі, що мала місце 05.11.2024 за адресою: АДРЕСА_5 , є займання обшивки вхідних дверей, внаслідок дій на неї стороннього джерела запалювання (полум`я запальнички).

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

У межах розгляду справи у кримінальному провадженні № 12025100070002432 від 18.12.2025 встановлено таке.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-Х затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено Указом Президента України від 21.10.2025, затвердженого Законом України № 4643-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» до 03 лютого 2026 року.

17.12.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 22 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку № 8, розташованого по просп. Європейського союзу у м. Києві, звернув увагу на мобільний телефон марки «Google Pixel 4» темно-синього кольору, який знаходився у руці потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, діючи умисно та з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 17.12.2025 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Європейського союзу, 8, підбіг до потерпілого ОСОБА_7 та шляхом ривка заволодів мобільним телефоном марки «Google Pixel 4» темно-синього кольору, вартість якого становить 4 556 гривень 32 копійки, з сім картою мобільного оператора «Kyivstar» з номером НОМЕР_1 .

Після чого ОСОБА_4 , маючи при собі мобільний телефон з сім картою мобільного оператора «Kyivstar» з номером НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , будучи поміченим потерпілим, який в свою чергу почав кричати ОСОБА_4 зупинитись, однак, останній не зважаючи на прохання ОСОБА_8 припинити протиправні дії, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 , на суму 4 556 гривень 32 копійки.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Судовий розгляд справи.

29 жовтня 2024 року до Подільського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024100070002473 від 06.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Водночас 30 січня 2026 року до Подільського районного суду міста Києва від прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100070002432 від 18.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 29.11.2024 кримінальну справу (№ 758/15348/25; провадження № 1-кп/758/1700/24) за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024100070002473 від 06.11.2024 передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 30.01.2026 кримінальну справу (№ 758/1556/26; провадження № 1-кп/758/1324/26) за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025100070002432 від 18.12.2025 передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_9 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19.06.2025 (у справі № 758/1556/26) кримінальну справу № 758/1556/26 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12025100070002432 від 18.12.2025 вирішено передати судді ОСОБА_1 для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням у справі № 758/15348/24.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.02.2026 вирішено об`єднати матеріали за кримінальними провадженнями у справі № 758/15348/24 та у справі № 758/1556/26 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 194 КК України, в одне кримінальне провадження. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно судовий номер справи № 758/15348/24 (провадження № 1-кп/758/16/26).

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, наведених вище, визнав повністю, суду розповів про обставини скоєних злочинів так, як про них зазначено в обвинувальному акті та наведено вище.

Пояснив, що 05.11.2024, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, підійшов до вхідних дверей приміщення квартири АДРЕСА_3 , де, проживає його знайомий ОСОБА_10 , з яким виникли неприязні стосунки, використовуючи запальничку, яку приніс з собою, здійснив підпал обшивки вхідних дверей до приміщення квартири № 55 . Після здійсненого, побачивши полум`я, залишив будинок та службу порятунку (пожежну) не викликав; дізнався про обставини гасіння пожежі від працівників поліції; вхід до під`їзду в той день був відкритим.

Також пояснив, що 17.12.2025 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Європейського союзу, 8, підбіг до потерпілого ОСОБА_7 та шляхом ривка заволодів мобільним телефоном марки «Google Pixel 4» темно-синього кольору. Після чого, будучи поміченим потерпілим, який в свою чергу почав кричати ОСОБА_4 зупинитись, однак останній, не зважаючи на прохання ОСОБА_8 припинити протиправні дії, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, зокрема мобільний телефон викинув, оскільки був «битий» екран та йому потрібна була лише сім-карта; сім-карту в нього вилучили працівники поліції.

Вказав, що має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У вчиненні кримінальних правопорушень щиро розкаявся, просив суворо не карати. Зазначив, що майнову шкоду потерпілим не відшкодував, оскільки не має офіційного постійного джерела доходів.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Адвокат просив призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років та, з врахуванням положень ст. 69 КК України, остаточно призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, а також зарахувати строк тримання під вартою.

Потерпілий у кримінальному провадженні № 12025100070002432 від 18.12.2025 ОСОБА_7 пояснив, що 17.12.2025 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Європейського союзу, 8, вигулював собак та розмовляв по телефону марки «Google Pixel 4» темно-синього кольору; до нього підбіг ОСОБА_4 та шляхом ривка заволодів мобільним телефоном. Він кричав ОСОБА_4 зупинитись, однак останній, не зважаючи на прохання ОСОБА_8 припинити протиправні дії, покинув місце вчинення кримінального правопорушення. Маючи протез ноги (отримав поранення, проходячи військову службу у ЗСУ), не наздоганяв ОСОБА_4 ; про вчинений злочин заявив на наступний день; самостійно телефонував на вказаний телефон з сім картою мобільного оператора «Kyivstar» з номером НОМЕР_1 , однак на виклики не відповідали.

У судовому засіданні прокурор надав для дослідження суду окремі документи, проти долучення яких до матеріалів справи ОСОБА_4 та його захисник не заперечували та зауважень до яких не заявили, зокрема:

?Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024100070002473;

?Протокол огляду місця події від 05.11.2024 з ілюстративною таблицею;

?Акт про пожежу від 05.11.2024;

?Висновок Подільського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві про причини виникнення пожежі, в якому вказано, що причиною виникнення пожежі 05.11.2024 за адресою: АДРЕСА_3, на вхідних дверях квартири № 55 в дев`ятиповерховому будинку - занесення стороннього джерела запалювання без ознак спеціальної підготовки (підпал);

?Протокол затримання від 06.11.2024;

?Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 08.11.2024 про застосування запобіжного заходу;

?Протокол проведення слідчого експерименту від 06.11.2024 з додатком;

?Висновок експерта № СЕ-19/111-24/67337-ПТ від 22.11.2024, відповідно до якого осередок пожежі 05.11.2024 за адресою: АДРЕСА_5 - знаходився на обшивці вхідних дверей квартири № 55 , а причиною пожежі є займання обшивки вхідних дверей квартири № 55 внаслідок дії на неї стороннього джерела запалювання (полум`я запальнички);

?Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025100070002432;

?Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.12.2025;

?Протокол огляду місця події від 18.12.2025;

?Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.12.2025;

?Протокол затримання від 18.12.2025 з додатком;

?Постанова про уточнення анкетних даних від 18.12.2025;

?Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2025;

?Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 30.12.2025;

?Протокол огляду від 18.12.2025;

?Протокол огляду від 30.12.2025, предметом якого є телефон обвинуваченого ОСОБА_4 , і в якому виявлено сім карту мобільного оператора «Kyivstar» з номером НОМЕР_1 ;

?Висновок експерта від 24.01.2026;

?Постанова про визнання речовими доказами від 11.11.2024;

?Постанова про визнання речовими доказами від 07.11.2024;

?Постанова про визнання речовими доказами від 11.11.2024;

?Постанова про визнання речовими доказами від 18.12.2025;

?Постанова про визнання речовими доказами від 18.12.2025;

?Постанова про визнання речовими доказами від 30.12.2025;

?Постанова про визнання речовими доказами від 26.01.2026;

?Постанова про визнання речовими доказами від 27.01.2026;

?Довідка від 22.11.2024 про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12024100070002473;

?Характеризуючі матеріали, зокрема: довідка КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 02.12.2024 № 505815 про те, що ОСОБА_4 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває; довідка КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» від 28.11.2024 № 061/29/1-01/10170 про те, що ОСОБА_4 не звертався за амбулаторною психіатричною допомогою в ППА № 3; довідка про судимості ОСОБА_4 .

Прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі; визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Суд, заслухавши обвинуваченого, його захисника, прокурора, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, дійшов висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати: за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викраденні чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану; за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Останнє відповідає правовим позиціям Верховного Суду у складі Касаційного кримінального суду, зокрема викладених в Ухвалі від 27.03.2019 (справа № 1-8/2012; провадження № 51-1581км18), за якою «словосполучення «те саме діяння», яке використовується в диспозиції ч. 2 ст. 194 КК України, указує на те, що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч. 1 ст. 194 КК України і не є необхідною для кваліфікації за ч. 2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 194 КК України) не має правового значення розмір спричиненої майнової шкоди».

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 194 КК України, доведена повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Тож, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 186 КК України (позбавлення волі на строк від семи до десяти років), межі санкції ч. 2 ст. 194 КК України (позбавлення волі на строк від трьох до десяти років), те, що дані злочини на підставі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, відсутність компенсації (принаймні часткової) обвинуваченим матеріальної шкоди, завданої потерпілим, що не зменшує суспільну небезпечність скоєного правопорушення, особу винного, який раніше не судимий на підставі положень ст. 89 КК України, не вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно не одружений, офіційно не працевлаштований, фактично проживає із жінкою сім`єю та має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 194 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Отже, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого.

Суд звертає увагу, що за змістом положень ч. 1 ст. 69 КК України суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, виключно за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та з урахуванням особи винного.

Врахування вказаної підстави (наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення) не є дискрецією суду, а вказаний нормативний припис має саме імперативний характер, що є обов`язковим для застосування судами при призначенні покарання.

У цій справі судом встановлено єдиною обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , - щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Інших таких обставин, зокрема відшкодування обвинуваченим завданої потерпілим шкоди, інші дії, направлені на мінімізацію негативних наслідків для потерпілих та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тощо - судом не встановлено.

Вказане виключає можливість застосування судом у цій справі положень ч. 1 ст. 69 КК України щодо призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, як про це просила сторона захисту.

Щодо обчислення строків відбування покарання суд зазначає таке.

У кримінальному провадженні № 12024100070002473 від 06.11.2024 Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 08.11.2024 (у справі № 758/14373/24) ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який змінено на цілодобовий домашній арешт Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16.12.2024 (у справі № 758/15348/24). Датою затримання є 06.11.2024.

У кримінальному провадженні № 12025100070002432 від 18.12.2025 Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.12.2025 (у справі № 758/20471/25) до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані строки перебування під вартою ОСОБА_4 зараховуються у строк відбування ним покарання.

Цивільний позов у жодному з указаних кримінальних проваджень у цій справі не заявлявся.

Відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 - 126 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати.

Суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи (згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № CE-19\111-24\67337-ПТ від 22.11.2024 такі складають 11540 грн. 55 коп.).

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального Кодексу України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального Кодексу України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання (за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України) більш суворим (за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України), остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи в сумі 11540 грн. 55 коп.

До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 18.12.2025, а також зарахувати строк тримання під вартою з 06.11.2024 до 16.12.2024.

Речові докази, а саме: DVD-R диск (3 шт.) - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12024100070002473 від 06.11.2024.

Речові докази, а саме: DVD-R диск (2 шт.), сім карту мобільного оператора «Kyivstar» з номером НОМЕР_1 - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12025100070002432 від 18.12.2025.

Речові докази, а саме: мобільний телефон марки REDMI S imei: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 із сім картою з номером НОМЕР_4 , темно-синю куртку з капюшоном, джинси світло-синього кольору, сірі кросівки з білою полосою - повернути засудженому ОСОБА_4

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1