Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №130/1121/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 130/1121/26

Провадження № 33/801/584/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мельника Юрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 травня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

13 травня 2026 року постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись із постановленим рішенням, адвокат Мельник Ю.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також не роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Крім цього, звертає увагу на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою відповідь Жмеринського РУП ГУНП у Вінницькій області на адвокатський запит щодо дорожнього листа на виїзд транспортного засобу, у якому перебував інспектор ОСОБА_2 . Апелянт наголошує, що згідно з пунктами 9 та 10 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, усі виїзди та повернення службового транспорту фіксуються у дорожньому листі, який є підставою для здійснення працівниками поліції своїх повноважень. З огляду на відсутність запису щодо інспектора Левченка Ю.О. у дорожньому листі, працівники поліції не мали правових підстав складати стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому за змістом ч.1 ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 01.04.2026 о 05:50 у с. Межирів Жмеринського району Вінницької області по вул. Замостянська керував автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, що виражалося в зміні кольору шкіряного покриву обличчя, різкому запаху алкоголю з порожнини рота, нечіткій мові. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Це підтверджується наступними доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №629024 від 01.04.2025, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с.1).

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4).

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.5).

Диском із відеозаписом, на якому зафіксовано вимоги працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 11).

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння згідно з п. 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)(п. 6 розділу І Інструкції).

За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За таких обставин та наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, однак він відмовився пройти такий огляд на місці зупинки та у медичному закладі. Після цього поліцейський склав протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, від підпису та отримання копії якого ОСОБА_1 відмовився.

Досліджений судом відеозапис є інформативним і не вказує на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Інформація, що міститься на відеозаписі, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в силу ст. 255 КУпАП складений уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, зафіксованими на відеозаписі.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень працівниками поліції допущено не було. Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) апеляційному суду не надано.

Сторона захисту посилається на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак із вказаними доводами суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки розцінює їх як форму правомірного захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У даному провадженні очевидним є те, що працівник поліції розпочав запис на нагрудну камеру після того, як було здійснено зупинку транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 . Сама по собі відсутність фіксації факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 за умови фіксації його за кермом транспортного засобу без адекватного пояснення причин такого перебування не може бути достатньою підставою для сумнівів у достовірності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Більше того, як видно із відеозапису, ОСОБА_1 не тільки не заперечував, що керував автомобілем у стані сп`яніння, а пояснив, що їхав з поля, яке розташоване неподалік, де після закінчення робіт вживав алкоголь, до дому.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано того, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, апеляційний суд оцінює критично, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення видно, що від підпису в ньому ОСОБА_1 відмовився. Інформація про роз`яснення працівниками поліції водієві прав відображена на відеозаписі. Будь-яких зауважень чи заперечень щодо нероз`яснення прав під час складання протоколу ОСОБА_1 не зазначав.

Також не є підставою для скасування оскаржуваної постанови доводи про те, що запис щодо інспектора ОСОБА_2 відсутній у дорожньому листі щодо виїзду транспортного засобу Національної поліції України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» правовий статус, обов`язки та повноваження поліцейського визначаються виключно Законами України.

Натомість дорожній лист, відповідно до чинного законодавства України, є документом первинного обліку експлуатації транспортних засобів, призначеним для списання пального й обліку амортизації транспортного засобу. Даний документ не є підставою для здійснення працівниками патрульної поліції своїх обов`язків і повноважень. Таким чином, наявність чи відсутність у ньому вказівки на інспектора, який склав протокол про адміністративне правопорушення, жодним чином не впливає на законність його дій, оскільки не позбавляє поліцейського повноважень та не робить зупинку ТЗ чи складання протоколу незаконними.

Зрештою, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом також не встановлено.

Стягнення призначено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП та у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мельника Юрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук