Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №750/4761/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4761/26

Провадження № 3/750/1561/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Крапивний Б.В., за участю секретаря Буглака А.В., захисника Якименко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, одруженого, РНОКПП НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

14.04.2026 о 09 год. 31 хв. ОСОБА_1 по вул. Преображенській, 18, у м. Чернігові, керував транспортним засобом Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, вчинивши правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в учиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що 14.04.2026 їхав до дружини, яка в стані вагітності їхала до нього громадським транспортом у м. Чернігів і якій дорогою стало погано. На той час дружина під`їжджала до м. Києва. Переймаючись за здоров`я дружини, він одразу поїхав до м. Києва, щоб зустріти дружину. Однак, коли він їхав у м. Чернігові, то автомобіль під його керуванням зупинили поліцейські та склали протокол за те, що він керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на сім років. Поліцейським він не пояснював, що їде до дружині, якій погано, оскільки при спілкуванні з поліцейськими він розгубився. Також далі дорогою його ще зупинили поліцейські в Чернігівському районі та склали аналогічний протокол, за результатами розгляду якого судом винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Захисник просила закрити провадження у справі, зважаючи, що ОСОБА_1 за вказаних у протоколі обставин діяв у стані крайньої необхідності, оскільки їхав до вагітної дружини, якій дорогою до нього стало зле й яка перебувала на восьмому місяці вагітності. ОСОБА_1 у той же день ще й вдруге зупинили поліцейські за керування автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП і Козелецьким районним судом Чернігівської області винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Звернула увагу на надто значні суми штрафів для ОСОБА_1 , який мусить ще й дбати про свою дружину з новонародженою дитино. Також захисник просила зважити на позитивні характеристики ОСОБА_1 за місцем проходження ним військової служби, наявність нагород.

Свідок ОСОБА_2 показала, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно її чоловіка ОСОБА_1 вона їхала з м. Південноукраїнська Миколаївської області до м. Чернігова. На той час вона перебувала на восьмому місяці вагітності. Дорогою до м. Києва вона відчувала, що щось «тягнуло в животі», однак це її сильно не турбувало й про цей стан вона нічого дорогою до м. Києва чоловікові не говорила. Вона мала здійснити пересадку в м. Києві, куди приїхала приблизно о 12 годині. В цей час, коли вона перебувала на вокзалі, їй стало зле, вона почала відчувати сильний біль унизу живота. Тому саме після 12 години вона подзвонила ОСОБА_1 і повідомила про свої сильні болі. При цьому вона також телефонувала в екстрену медичну допомогу, однак їй відмовили в приїзді швидкої допомоги через повітряну тривогу. Також вона зателефонувала своєму гінекологу, яка заспокоїла й порадила ліки. Коли приїхав до неї до м. Києва ОСОБА_1 , то вона прийняла ліки за рекомендацією гінеколога й їй покращало, тому вони разом з чоловіком на його автомобілі поїхали до м. Чернігова, не звертаючись за медичною допомогою. В подальшому через тиждень, коли вона приїхала до м. Кропивницького, то її госпіталізували до медичного закладу «на збереження».

Окрім того, у ході розгляду справи судом досліджено наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640352 від 14.04.2026, складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;

-відеозапис до протоколу, згідно з яким відеореєстратором патрульного автомобіля поліції зафіксовано рух транспортного засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який, обганяючи велосипед, не увімкнув відповідний покажчик повороту та перетнув вузьку суцільну лінію розмітки; зафіксовано його зупинку на вимогу поліцейських. Нагрудною відеокамерою поліцейського зафіксовано спілкування з водієм зазначеного автомобіля ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія повідомив, що він не має його з собою, а застосунок «Дія» його не завантажує. Поліцейський перевірив інформацію щодо особи водія та встановив, що той позбавлений права керування транспортними засобами. При подальшому спілкуванні водій повідомив, що прямував до вагітної дружини; факт позбавлення його права керування транспортними засобами не заперечував, прохаючи поліцейських обмежитись попередженням. Зафіксовано процедуру складання матеріалів про адміністративне правопорушення;

-довідка старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області Літоша Д. від 15.04.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;

-довідка старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області Літоша Д. від 15.04.2026, відповідно до якої транспортний засіб Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_3 , не зареєстрований на території України;

-копія грамоти, якою 17.10.2023 нагороджено ОСОБА_1 за мужність і відвагу, героїзм та стійкість, проявлені під час виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії проти України;

-копія довідки військової частини НОМЕР_4 від 05.03.2025 № 1482/2/3/676, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває в оперативному підпорядкуванні командира військової частини НОМЕР_4 ; з 22.02.2025 по теперішній час виконує завдання в зоні активних бойових дій та приймає участь в заходах з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах Сумської області;

-копія картки платника податків ОСОБА_1 ;

-копія першої сторінки обмінної картки вагітної ОСОБА_3 ;

-фотографія відзнаки голови Чернівецької обласної ради «Незламні», якою нагороджено ОСОБА_1 ;

-фотографія нагрудного знаку «За мужність в охороні державного кордону», яким ОСОБА_1 нагороджено наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.05.2024 № 901-ос;

-копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є подружжям;

-копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_6 ;

-копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 ;

-службова характеристика на інспектора прикордонної служби 2 категорії – водія першої групи мінометів відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 , згідно з якою останній позитивно характеризується за місцем проходження військової служби;

-копія службового посвідчення серії НОМЕР_8 ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.08.2025 (справа № 591/6155/25; провадження № 3/591/1725/25) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років.

Відповідно до постанови Сумського апеляційного суду від 16.02.2026 (справа № 591/6155/25; провадження № 33/816/469/26) вказану вище постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.08.2025 залишено без змін.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши зазначені докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті. Частиною четвертою ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до постанови Зарічного районного суду м. Суми від 18.08.2025 (справа № 591/6155/25; провадження № 3/591/1725/25) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років. У постанові суду серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 02.06.2025 керував транспортним засобом Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_9 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, що вчинено повторно протягом року.

Як встановлено з доданого до протоколу відеозапису поліцейський, зупинивши 14.04.2026 автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_3 , встановив, що водій ОСОБА_1 керував зазначеним транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Захисник просила закрити провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності.

За змістом ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності не підлягає адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема, не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За змістом ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортним засобами, оскільки йому необхідно було терміново забрати вагітну дружину, якій стало погано в дорозі.

Окрім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що коли вона їхала з м. Південноукраїнська Миколаївської області до м. Чернігова до свого чоловіка ОСОБА_1 , то перебувала на восьмому місяці вагітності. Дорогою до м. Києва вона відчувала, що щось «тягнуло в животі», однак це її сильно не турбувало й про цей стан вона нічого дорогою до м. Києва чоловікові не говорила. Вона мала здійснити пересадку в м. Києві, куди приїхала приблизно о 12 годині. В цей час, коли вона перебувала на вокзалі, їй стало зле, вона почала відчувати сильний біль унизу живота. Тому саме після 12 години вона подзвонила ОСОБА_1 і повідомила про свої сильні болі.

Разом з тим, згідно з відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул. Преображенській, 18, у м. Чернігові 14.04.2026 о 09 год. 31 хв. та був зупинений поліцейськими, які в подальшому стосовно нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Суд звертає особливу увагу, що на той час згідно з показаннями ОСОБА_2 в судовому засіданні, які зафіксовано під час проведення відеоконференції, вона їхала з м. Південноукраїнська Миколаївської області та не повідомляла про жодні проблеми зі здоров`ям своєму чоловікові; тільки коли вона приїхала до м. Києва та перебувала на вокзалі приблизно о 12 годині їй стало зле, вона почала відчувати сильний біль унизу живота; саме після 12 години вона подзвонила ОСОБА_1 і повідомила про свої сильні болі. Отже, на час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у період часу з 09 год. 31 хв. по 09 год. 46 хв. (час складення протоколу) 14.04.2026, останній не знав про жодні проблеми зі здоров`ям своєї вагітної дружини, оскільки згідно з її показаннями на той час вона й не повідомляла ОСОБА_1 про погіршення свого стану здоров`я, який тоді був задовільним. Це також узгоджується і з поведінкою ОСОБА_1 після його зупинки поліцейськими, зокрема останній протягом спілкування з поліцейськими був спокійний, жодного разу не зазначав про погіршення стану його дружини, а лише вказав про те, що він їде до дружини і що вона вагітна, просив поліцейського пробачити його порушення, обмежитися зауваженням.

Не можливо не звернути увагу, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 також показала, що коли після 12 години, перебуваючи в м. Києві, вона почала відчувати сильний біль унизу живота, вона також телефонувала в екстрену медичну допомогу, однак їй відмовили в приїзді швидкої допомоги через повітряну тривогу. Водночас, за інформацією сайту https://alerts.in.ua (Мапа тривог України) протягом доби 14.04.2026 у м. Києві повітряну тривогу оголошували лише один раз у період з 15 год. 07 хв по 15 год. 21 хв., тобто показання ОСОБА_2 в цій частині є неправдивими. Також слід зауважити, що в цей день ОСОБА_2 не госпіталізували через погіршення стану здоров`я, вона навіть не зверталася для огляду до медичного закладу; коли до м. Києва приїхав її чоловік, то їй покращало через прийняття ліків за рекомендацією гінеколога, наданою їй по телефону; після цього вона разом з чоловіком на його автомобілі поїхали до м. Чернігова. Тобто ОСОБА_2 не діяв у стані крайньої необхідності ні дорогою до м. Києва, ні рухаючись у зворотному напрямку, при цьому керуючи транспортним засобом і грубо ігноруючи як вищевказані норми законодавства України, так і судове рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 за вказаних у протоколі обставин не діяв у стані крайньої необхідності, коли 14.04.2026 о 09 год. 31 хв. по вул. Преображенській, 18, у м. Чернігові, керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія та будучи позбавленим права керування транспортними засобами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення; дані особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; ступінь його вини; майновий стан. Таким чином, за наслідками розгляду справи встановлено підстави для накладення стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на мінімальний строк у межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене правопорушення, без оплатного вилучення транспортного засобу, який не належить особі, яка притягується до адміністративної відповідальності та не зареєстрований в Україні.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_7 ОСОБА_1 є учасником бойових дій. Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд зважає на наступне. За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 вказаної статті). Очевидно, що ця справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не пов`язана з порушенням його прав, а навпаки розглядається порушення останнім Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у зв`язку з прийняттям судового рішення про накладення адміністративного стягнення стосовно нього.

Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 п. 1, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Б.В. Крапивний