Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №486/312/24 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/312/24

Провадження № 2-др/486/7/2026

ДОДАТОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №486/312/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.05.2026, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 82860,27 грн; 20 000 грн заподіяної моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою; 13080 грн витрат на проведення експертизи; сплачений судовий збір у розмірі 1875,90 грн.

01.06.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мельниченко М.С. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, оскільки не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат на правничу допомогу, тому просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №486/312/24, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2026 призначено заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду.

В судове засідання представник позивача – адвокат Мельниченко М.С. не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд без участі його та без участі позивача, просив заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник також не з`явилися, судом належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Жодних клопотань, заяв, заперечень не надавали.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Отже, якщо одна із заявлених вимог не була вирішена судом, щодо неї може бути ухвалене додаткове рішення лише за умови, що з приводу неї сторони подавали докази і давали пояснення. Тобто якщо вона розглядалася судом під час розгляду справи по суті. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів заяви, представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги №235/23 від 13.09.2023, акт приймання-передачі від 29.05.2025, платіжну інструкцію відповідно до якого сплачено 25000 грн, опис робіт на виконання умов договору №349/24 від 15.05.2024, також в матеріалах справи наявні копія ордеру.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу, а оскільки під час розгляду справи не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу, в порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України, тому в рішенні суду необхідно зазначити про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 25000 грн., в зв`язку з чим у даній справі необхідно ухвалити додаткове рішення суду.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №486/312/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.О. Волощук