Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №138/144/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/144/26

Провадження №:2-а/138/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в особі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши в письмовому провадженні без виклику сторін матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 10.01.2026 військовою частиною НОМЕР_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №172518, якою притягнуто позивача, громадянина рф, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та безпідставною, а висновок про вину громадянина рф не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Так, позивач постійно проживає в Україні ще з 2017 року. За час перебування на території України Позивач набув міцних соціальних зв`язків, займає активну громадянську позицію на боці України щодо збройного конфлікту та повномасштабного вторгнення рф на територію України, стосовно нього не має висунутого кримінального обвинувачення. 07.10.2025 року Яремчанським відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби області прийнято рішення, номер 2612130100019597, про примусове повернення до країни походження позивача. 17.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Яремчанського відділу ЗМУ ДМС, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби №2612130100019597 від 07.10.2025 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.10.2025 у справі №354/1370/25 відкрито провадження у справі. Також, 07.10.2025 Яремчанським відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби винесено постанову серії МІФ 001608, якою притягнуто громадянина російської федерації ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100 грн. 17.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Яремчанського відділу ЗМУ ДМС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 07.10.2025 року серії МІФ 001608 про накладення адміністративного стягнення, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 у справі № 354/1372/25 у задоволенні позову відмовлено. 05.01.2026 позивач звернулася до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 у справі № 354/1372/25, яку згідно картки руху заяви в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 19.01.2026 року зареєстровано судом апеляційної інстанції та відкрито провадження. Таким чином рішення Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління ДМС та постанова про накладення адміністративного стягнення не набрали законної сили на момент винесення оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене вище, позивач просить скасувати постанову військової частини НОМЕР_1 в особі відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.01.2026 №172518 про накладення адміністративного стягнення, а справ про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26.01.2026 адміністративну справу принято до свого провадження суддею Київською Т.Б. та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.02.2026 до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, однак зважаючи на те, що адміністративний позов було подано до суду 20.01.2026, тоді як оскаржувана постанова винесена 10.01.2026, то десятиденний строк на подання даного позову було дотримано, а тому твердження сторони відповідача є безпідставними. При цьому, суд звертає увагу відповідача на положення ч.1 ст.120 КАС України, в якій зазначено про те, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами. Представник відповідача клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Разом з тим, подав до суду відзив на позов, який мотивований тим, зокрема, що дійсно, до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ЗМУ ДМС в особі територіального підрозділу Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення МІФ 001608 від 07.10.2025. 31.12.2025 Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у справі № 354/1372/25 встановлено, що позивачем порушено покладений на нього чинним законодавством України обов`язок дотримуватись вимог національного законодавства України, у задоволенні позовних вимог громадянину рф ОСОБА_1 відмовлено. Станом на 10.01.2026 апеляційне провадження за даною справою не було відкрито. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 354/1372/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31 грудня 2025 року у справі №354/1372/25 залишено без руху до надходження до Восьмого апеляційного адміністративного суду матеріалів адміністративної справи №354/1372/25. Також, в провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває справа № 354/1370/25 за позовом ОСОБА_1 до ЗМУ ДМС в особі територіального підрозділу Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про визнання протиправними дій та скасування рішення про примусове повернення. Станом на 10.01.2026 та на дату подання відзиву рішення по справі не прийнято, ухвали про забезпечення позову в Єдиному державному реєстрі судових рішень не оприлюднені, наступне судове засідання призначено на 10.02.2026.

10.01.2026 о 03 год. 40 хв., під час виїзду з України в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Могилів-Подільський», Позивач на паспортний контроль надав дійсний паспорт громадянина російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 20.09.2018 МВД росії 77615 в якому на стор. 43 наявний штамп органу ДМС України «Прийнято рішення про примусове повернення»… «Зобов`язаний залишити територію України до «27» жовтня 2025 року», відмітки про анулювання вказаного штампу - відсутні.

07.10.2025 уповноваженою особою органу ЗМУ ДМС Позивача піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 5100 грн, який останній сплатив в той самий день 07.10.2025 згідно квитанції №0.0.4570368108.1 про що свідчить відмітка в постанові МІФ 001608 від 07.10.2025. Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у справі № 354/1372/25 від 31.12.2025 у задоволенні позовних вимог про скасування постанови ДМС МІФ № 001608 від 07.10.2025 відмовлено. Більш того, аналіз причинно-наслідкового зв`язку між оскарженням постанови ЗМУ ДМС МІФ № 001608 від 07.10.2025 та подальшим прийняттям рішення про примусове повернення свідчить, що предметом спору у справі № 354/1372/25 є не сам факт накладення штрафу, а правомірність постанови як юридичної підстави для вислання позивача з України.

Отже, виходячи з вищевикладеного станом на 10.01.2026 позивача було піддано адміністративному стягненню за правопорушення передбачене частиною 2 статті 203 КУпАП, та яке ним було добровільно виконано 07.10.2025. Очевидним є факт невиконання позивачем вимог дотримання законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства під час виїзду 10.01.2026 в частині дотримання строків перебування на території України.

Оскарження рішення про примусове повернення не скасовує встановлений відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 3773-VI законний строк перебування іноземця в Україні наданий для виконання зазначеного рішення та не зупиняє дію норм матеріального права щодо процедури продовження строку перебування, яка передбачена пунктом 4 Порядку-150. У даному випадку встановлений органом ЗМУ ДМС 20-денний строк для виконання рішення про примусове повернення тимчасово легалізував перебування позивача, проте ОСОБА_1 , не залишив територію України у визначений термін та не реалізував своє право на звернення до органів ДМС із заявою про продовження строку перебування на підставі наявних поважних причин (у тому числі на період судового оскарження), відповідно його правовий статус трансформувався у статус нелегального мігранта, відповідно його перебування з 27.10.2025 є незаконним та становить склад нового (повторного) правопорушення, передбаченого ст. 203 КУпАП. Підтверджень про продовження строку тимчасового перебування на території України Позивача станом на 10.01.2026 та/або звернення про таке продовження до органу ДМС України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 10.01.2026 позивачем не надано, до позовної заяви не долучено. Твердження позивача щодо тривалого проживання в Україні, наявності сталих соціальних зв`язків та активної громадянської позиції не підтверджені належними доказами. При цьому, позивачем замовчується факт його притягнення до кримінальної відповідальності згідно з вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2024 у справі №354/1095/23 без якого неможливе формування всебічної характеристики позивача у відносинах з Україною. Таким чином, зважаючи на викладене, посадові особи НОМЕР_3 прикордонного загону під час винесення постанови про накладання адміністративного стягнення №172518 від 10.01.2026 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , з огляду на наведені обґрунтування немає.

Також, представником відповідача під час судового розгляду було подано клопотання про долучення доказів, разом з обґрунтуванням поважності причин неможливості подання таких доказів у встановлений строк, зокрема, у зв`язку з тим, що такі були отримані вже після подання відзиву на позову. Так, дослідивши зміст поданих клопотань представником відповідача, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення права сторін на доведення тих обставин на які вони посилаються, а також те, що документи, які сторона відповідача бажає долучити до матеріалів справи були отримані після подання відзиву на позов, слід визнати причини неподання доказів у встановлений законом строк поважними та поновити відповідачу строк на їх подання і долучити їх до матеріалів справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Так, 07.10.2025 року Яремчанським відділом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби прийнято рішення №2612130100019597 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відносно позивача.

Також, постановою Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби серії ПН МІФ 001608 про накладення адміністративного стягнення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.203 КУпАП у зв`язку з порушенням ч.1,3 ст.3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.2 Порядку затвердженого постановою КМУ №150 від 15.02.2012, Порядку, затвердженого постановою КМУ №322 від 25.04.2018, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позивачем надано до суду копію ухвали Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.10.2025 про відкриття провадження у справі про скасувати рішення Яремчанського відділу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби області, номер 2612130100019597, від 07.10.2025, про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства – громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, надано картку руху вказаної вище справи в якій зазначено, що чергове засідання у справі було призначене 20.01.2026.

Крім того, рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у справі №354/1372/25 було відмовлено у задоволенні позовних вимог громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі територіального підрозділу Яремчанського відділу ЗМУ ДМС про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення ПН МІФ 001608 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.203 КУпАП.

05.01.2026 позивач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 року у справі №354/1372/25, яку згідно карки руху заяви в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 19.01.2026 зареєстровано судом апеляційної інстанції та відкрито провадження.

10.01.2026 інспектором прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) було складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №334386 зі змісту якого слідує, що 10.01.2026 о 03 год 40 хв у міжнародному пункті пропуску «Могилів-Подільський» в напрямку «виїзд з України» виявлена громадянка російської федерації ОСОБА_1 , який протягом року був підданий адміністративному стягненню за проживання, перебування на території України без документів на право проживання Україні, несвоєчасно виконав рішення від 07.10.2025 Яремчаснького відділу ЗМУ ДМС у м.Яремче про примусове повернення та в період з 28.10.2025 по 10.01.2026 року перебував в Україні, понад вказаний у ньому строк, тобто перевищив на 75 (сімдесят п`ять) днів, чим порушила вимоги ч.6 ст.26 закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідальність за яке передбачено частиною 3 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У вказаному протоколі позивач зазначив, що визнає вину повністю, а також вказав, що не покинув Україні, оскільки подав апеляцію на рішення ДМС та їхню постанову.

На підставі вказаного вище протоколу, 10.01.2026 відносно позивача було винесено оскаржувану постанову №172518 про накладення адміністративного стягнення.

В матеріалах адміністративної справи також наявний акт ознайомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП, а також зобов`язання позивача сплатити в дохід Державного бюджету України на вказаний у постанові рахунок штраф.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Із наведеного слідує, що висновок особи, уповноваженої на розгляд справи про адміністративне правопорушення, про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, стаття 203 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність за перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні.

Так, перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні не більш як на 30 днів, а так само недодержання ними встановлених законодавством вимог транзитного проїзду через територію України або вимог декларування чи реєстрації місця проживання (перебування) - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.203 КУпАП).

Перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.203 КУпАП).

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.203 КУпАП).

Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 10.01.2026 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.203 КУпАП.

Зважаючи на викладене, станом на 10.01.2026, в Єдиному державному реєстрі судових рішень була інформація про те, що рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у справі № 354/1372/25 від 31.12.2025 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Будь-яка інформація про оскарження даного рішення та відкриття апеляційного провадження в реєстрі, станом на 10.01.2026 була відсутня, оскільки апеляційна скарга була зареєстрована в суді лише 19.01.2026, тоді як провадження у справі, згідно наданої суду ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду провадження у справі було відкрито 21.01.2026.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови у інспектора прикордонної служби були усі підстави вважати, що рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області у справі № 354/1372/25 від 31.12.2025 набрало законної сили, за відсутності ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про відкриття провадження у справі.

Також, суд звертає увагу на те, що в подальшому постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 апеляційну скаргу у справі 354/1372/25 було залишено без задоволення, а рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 без змін, а також постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 апеляційну скаргу у справі 354/1370/25 було залишено без задоволення, а рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування рішення №2612130100019597 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відносно позивача, залишено без змін.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що інспектор прикордонної служби відповідача не міг та не повинен був враховувати факт апеляційного оскарження, про який не було відомо з офіційних джерел. На момент винесення постанови інспектор керувався принципом юридичної невизначеності та чинним судовим рішенням, а тому його дії, щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення № 172518, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн, є правомірними.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін.

На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі – відмовити.

Постанову №172518 про накладення адміністративного стягнення винесену начальником 4 групи ІПК відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) старшого лейтенанта ОСОБА_3 – залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.Б.Київська