Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №128/756/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/756/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 ,

з участю сторін провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості по якому 06.12.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020050000745 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Черкаси, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , маючого вищу освіту, розлученого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та маючи мету уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, 05.12.2025 біля 22-25 год., перебуваючи біля службового автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на проїжджій частині вулиці Мелешка в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, біля будинку №36, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, а саме інспектору СРПП Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 в сумі 10000,00 грн. за не притягнення його до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

Так, інспектором СРПП Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 та інспектором СРПП Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , які згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами та посади яких, згідно п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про Державну службу», відносяться до посад категорії «В», відповідно до Розстановки сил та засобів Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області в складі екіпажу «ЖАРТ-54», на службовому автомобілі марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювали патрулювання по квадрату патрулювання Лука-Мелешківської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

В ході здійснення патрулювання, 05.12.2025, приблизно о 21-37 год. інспекторами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі ст. 31, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» на автомобільній дорозі Тиврівське шосе в с. лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області було зупинено автомобіль марки «Mersedes-Benz Sprinter 213CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який допустив порушення п. 19.1(а) ПДР, а саме порушення використання освітлювальних приладів в темну пору доби, в умовах недостатньої видимості.

Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_4 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, на підставі наказу МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній погодився.

Після цього, 05.12.2025 о 21-42 год. інспектором ОСОБА_6 із використанням спеціального пристрою «Драгер» проведено освідування водія ОСОБА_4 , за результатами якого встановлено стан алкогольного сп`яніння – 1,44 проміле.

В подальшому ОСОБА_4 05.12.2025 біля 22-45 год., перебуваючи біля службового автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на проїжджій частині вулиці Мелешка в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, біля будинку №36, маючи умисел на уникнення адміністративної відповідальності, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразові попередження про відповідальність за таку пропозицію, діючи умисно, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, а саме інспектору СРПП Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 в сумі 10000,00 грн. з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, вказав, що 05.12.2025 біля 22 год., в темну пору доби, він їхав автомобілем марки «Мерседес Спрінтер», який належить його матері, в с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області та забув увімкнути на автомобілі ближнє світло фар, оскільки по вулиці горіло вуличне освітлення, то він і не помітив, що їхав без увімкненого світла фар. За це його зупинили працівники поліції. Під час спілкування працівники поліції почули від нього запах алкоголю і запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із використанням приладу «Драгер». Він погодився і пройшов такий огляд, результат виявився позитивний – 1,4 проміле. Розуміючи, що за наслідками огляду буде складено протокол про адміністративне правопорушення та результати його розгляду, він запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 10000,00 грн.. Працівники поліції його неодноразово попереджали, що пропозиція неправомірної вигоди службовій особі може мати наслідком кримінальну відповідальність, однак він все одно пропонував таку неправомірну вигоду, оскільки робота водієм є джерелом його доходу. Після цього працівник поліції викликали на місце слідчо-оперативну групу. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати та призначити йому покарання у виді штрафу, суму якого, в разі, якщо суд дійде висновку про можливість призначення саме такого покарання, він має змогу, оскільки працює неофіційно та має певний дохід.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого. При цьому суд виходить з того, що злочин вчинений обвинуваченим є одноепізодним, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинуваченого з цього питання. Обвинувачений визнає свою вину повністю, цивільний позов по справі не заявлявся.

Прокурор не оспорив фактичні обставини справи, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення був повнолітнім, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем проживання скарг від жителів с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області не надходило; проживає разом із матір`ю ОСОБА_8 , яка є інвалідом 3 групи;, не є інвалідом першої-другої груп.

Відповідно до досудової доповіді, що складена Вінницьким районним відділом №1 філії ДУ «Цекнтр пробації» у Вінницькій області від 09.06.2026, орган пробації оцінює ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб як середній. Разом із тим, зібрані матеріали свідчать про загальноприйнятний спосіб життя ОСОБА_4 , що може свідчити про його виправлення із застосування покарання, яке не пов`язане з позбавленням волі.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 КК України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67, 68 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, вчинення кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної із наданням публічних послуг, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення кримінального правопорушення, надання правдивих показів в суді.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді штрафу в межах санкції частини інкримінуємої статті. Покарання, що пов`язане із реальним позбавленням волі, суд вважає недоцільним та таким що не відповідає важкості вчиненого злочину, виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

Цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження на застосовувалися.

Речовий доказ – флеш-носій «Mibrand», ємкістю 64 Gb, з відеозаписом – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речовий доказ – флеш-носій «Mibrand», ємкістю 64 Gb, з відеозаписом – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1