Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №461/4094/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4094/26

Провадження №3/461/1654/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова Кротова О.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина США, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 02.04.2026 близько 11:10 год, перебуваючи за адресою: м.Львів, вул. Театральна, 5, у громадському місці в стані сп`яніння нецензурно висловлювався, дебоширив, та кинув предмет у вигляді фігурки в автомобіль, внаслідок чого пошкодив лобове скло автомобіля, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, постанова про привід від 09.06.2026 не виконана.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян

Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №217541 від 02.06.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, зі змістом якого ознайомлений ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), що засвідчив своїм підписом;

- заявою ОСОБА_3 про вчинене правопорушення від 02.04.2026, в якій він зазначає, що вдень 2 квітня 2026 року близько 11:10год на вул.Театральна, 5, невідомий іноземець викрикував різні речі, і у певний момент кинув фігурку на автомобіль марки КІА SPORTAGE, д.н.з. НОМЕР_1 , і розбив лобове скло. Просить прийняти міри щодо невідомої йому особи, яка завдала матеріальну шкоду приблизно на 10000грн. Автомобіль належить фонду “ ОСОБА_4 ”;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 02.06.2026, де він зазначив, що вину визнає.

Аналізуючи зазначені докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) доведена повністю та в його діях наявні усі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути 665 грн 60 коп. судового збору.

На підставі ст.173 КУпАП та керуючись ст.40-1, 173, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 (п`ятдесят одну) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Ольга КРОТОВА