Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №380/8994/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

головуючий суддя у першій інстанції: Костецький Н.В.

16 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/8994/25 пров. № А/857/11517/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 380/8994/25 за адміністративним позовом Комунального закладу Львівської обласної ради "Грушківський психоневрологічний інтернат" до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Експерт Систем» про визнання протиправними та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025р. позивач, Комунальний заклад Львівської обласної ради "Грушківський психоневрологічний інтернат" (далі - КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат») звернувся з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-09-19-007868-a від 11 квітня 2025 року Західного офісу Держаудитслужби.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2026р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Західний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2026р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2024р КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат» оголосив процедуру відкритих торгів на закупівлю «Капітальний ремонт даху технічного поверху житлового корпусу №1 КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат» за адресою: вул. Будинкова 30, село Якторів Львівської області з пристосуванням під додаткові житлові блоки» (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор UA-2024-09-19-007868-а (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-09-19-007868-а).

Згідно до реєстру пропозицій подано одну пропозицію Учасника для участі у торгах – ТОВ «Експерт Систем».

КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат», як замовник здійснив перевірку тендерної пропозиції Учасника ТОВ «Експерт Систем» на предмет відповідності поданих Учасником документів вимогам Тендерної документації.

За результатами розгляду рішеннями уповноваженої особи №16/2 від 04 жовтня 2024 року ТОВ «Експерт Систем» визначено переможцем закупівлі.

14.10.2024р. КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат» як замовник та учасник ТОВ «Експерт Систем» уклав Договір № 47, зі змінами відповідно до додаткових угод №1 від 16.10.2024р., №2 від 27 12.2024р., №3 від 21.03.2025р. та №4 від 10.04.2025р. Вищевказаний договір оприлюднено позивачем в системі Prozorro.

Відповідно до наказу №65 від 18.03.2025р., Західний офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг процедури закупівлі № UA-2024-09-19-007868-а, за результатами якого склав Висновок від 11.04.2025р. (далі - Висновок).

Із змісту Висновку, видно. що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015р. №922-VllI «Про публічні закупівлі» (у чинній для досліджуваної процедури закупівлі редакції, далі - Закон) та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (у чинній для досліджуваної процедури закупівлі редакції, далі Особливості №1178); правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; розгляду тендерної пропозиції; надання переможцем тендеру документів під час укладання договору про закупівлю; своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов укладеного договору вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця тендеру, правомірності внесення змін до договору про закупівлю.

Проведеним моніторингом встановлено наступне:

1. На запит Західного офісу Держаудитслужби щодо покликання на сторінку вебсайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, у наданому під час моніторингу поясненні Замовником вказано наступні посилання: https://loda.gov.ua/useful-info/60929?authorld=17059https://docs.google.com/document/d/1SAXgfgSQ_HtC8aaBdpM5wnE9QSgXgJ-O/edit?tab=t.О.

Водночас, аналізом інформації за наданими Замовником посиланнями (на сайті Львівської обласної військової адміністрації) встановлено, що відповідний документ з обґрунтуваннями створено 24.03.2025р. (у вкладці «файл» - «деталі документа» вказано дату створення документа - 24.03.2025р.). При цьому, оголошення про проведення досліджуваної процедури закупівлі оприлюднено 19.09.2024р.

Таким чином, Замовником (як розпорядником бюджетних коштів) не забезпечено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, чим порушено вимогу п.4-1 Постанови КМУ №710.

2. За результатами проведеної процедури закупівлі Замовником укладено договір від 14.10.2024р. №47 (далі - Договір №47), за умовами п.2.1. якою підрядник повинен виконати Замовникові передбачені цим договором роботи, в обумовлений сірок, у відповідності до замовлення І вимог проектно-кошторисної документації.

Також, за умовами Договору №47 строк виконання робіт по 31.12.2024р. згідно графіком виконання робіт (п.5.1. договору), роботи за договором повинні виконані у терміни відповідно до графіку виконання робіт, що оформляється додатком до договору і є його невіємною частиною (її. 5.4. договору), підрядник зобов`язаний виконувати роботу у відповідності з вимогами проектної документації, будівельних норм і правил, графіку виконання робіт, та чинного законодавства України.

Графіком виконання робіт за Договором №47 (Додаток №2 до договору) передбачено виконання робіт у жовтні-грудні 2024 року. За умовами п.12.1. Договору №47 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє до 31.12.2024р., а в частині розрахунків до повного його виконання, згідно умовами цього договору.

Водночас, моніторингом встановлено, що додатковою угодою від 16.10.2024р. №1 внесено зміни до Договору №47 (на підставі п.п.4 п.19 Особливостей №1178 у зв`язку з відсутністю фінансування витрат Замовника). Зокрема, визначено вартість робіт окремо на 2024 та 2025 роки, викладено у новій редакції Графік виконання робіт (Додаток №2), в якому передбачено виконання робі і протягом жовтня 2024 року - грудня 2025 року, та продовжено строк дії договору (п. 12.1. договору) до 31.12.2025р., а в частині розрахунків до повного його виконання, згідно умовами цього договору. Також, додатковою угодою від 27.12.2024р. №2 внесено зміни до Договору №47 в частині перерозподілу витрат по виконанню робіт в грошовому еквіваленті за відповідними місяцями 2024 та 2025 років (із викладенням у новій редакції Графіка виконання робіт та Графіка фінансування робіт), а додатковою угодою від 21.03.2025р. №3 внесено зміни до пункту 5.1. Договору №47, визначивши строк (термін) виконання робіт по 31.12.2025р. згідно графіком виконання робіт.

Згідно п.п.4 п.19 Особливостей №1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.10 цих особливостей, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт можливе лише у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

У наданому під час моніторингу поясненні Замовником зазначено, що відповідно до розпорядження Львівської військової адміністрації №708/0/5-24ВЛ від 29.07.2024р. для виконання робі т за об`єктом виділено кошти в сумі 15 000 000,00 грн. на 2024 рік, а розпорядженням Львівської військової адміністрації № 1400/0/5-24ВЛ від 19.12.2024р., додатково для виконання вищевказаних робіт на 2025 рік виділено кошти в сумі 4 169 377,00 грн.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю фінансування робіт на 2024 рік в повному обсязі прийнято рішення укласти додаткову угоду №1 від 16.10.2024р. до Договору №47 та продовжити строк дії договору та виконання робіт до 31.12.2025р.

Також, у наданому поясненні Замовником зазначено, що відповідно до протоколу наради № 1 від 15.10.2024р. (далі - Протокол №1) з питань проведення будівельних робіт по об`єкту будівництва встановлено, що роботи на об`єкті розпочато у 4 кварталі; арматурні, бетонні, покрівельні, монтажні роботи виконувались при несприятливих погодних умовах, а саме при низьких температурах зовнішнього середовища, влаштування залізобетонного перекриття 2-го поверху вимагало відповідного часу для набрання міцності бетону для подальшого його навантаження конструкціями даху, порушення підрядником технологічних процесів призвело б до погіршення функціональності конструктивів елементів даху та перекриття, зважаючи на що наявні об`єктивні обставини продовження строку дії договору та виконання робіт, які документально підтверджуються.

Водночас, за умовами п.12.1. Договору №47 цей договір в частині розрахунків діє до повного його виконання.

Отже, Договір №47 в частині здійснення розрахунків не обмежувався строком до 31.12.2024р. та не потребував продовження.

Слід також зауважити, що при укладанні Договору №47 з вартістю робіт на суму 18 517 770,00 грн. та із строком виконання робіт - до 31.12.2024 Замовник володів інформацією (розпорядження Львівської ОВА №708/0/5-24ВА від 29.07.2024) про виділення для виконання таких робіт коштів в сумі 15 000 000,00 гривень.

У Протоколі №1 зазначено про необхідність дотримання технології виконання робіт та послідовності етапів будівництва та про початок робіт у 4 кварталі 2024 року за несприятливих погодних умов, а саме при низьких температурах зовнішнього середовища, а також що влаштування залізобетонного перекриття 2 поверху вимагало відповідною часу для набрання міцності бетону для подальшого його навантаження конструкціями даху.

Тобто, порушення підрядником технологічних процесів призвело б до погіршення функціональності конструктивні елементів даху та перекриття Проте, моніторингом встановлено, що ТОВ «ЕКСПЕРТ СИСТЕМ», як учасник процедури закупівлі, у складі тендерної пропозиції надав гарантійний лист №3е/24 від 03.10.2024р., у якому гарантував, що роботи будуть виконанні з дотриманням технологічних процесів будівництва, відповідатимуть вимогам будівельних норм, правилам та стандартам, встановленим для виконання такого виду робіт, а також надав проект календарного графіка виконання робіт (№23с/24 від 03.10.2024р.) про виконання робіт у жовтні-грудні 2024 року.

Слід також зауважити, що при поданні пропозиції ТОВ «ЕКСПЕРТ СИСТЕМ» учасником звернення до Замовника щодо строків виконання робіт (зокрема, щодо неможливості їх дотримання з врахуванням видів за обсягів робіт, визначених Замовником у Технічній специфікації на закупівлю) в електронній системі закупівель не публікувалися.

У наданому під час моніторингу поясненні Замовником вказано, що на підставі завдання па проектування розроблено проектну документацію об`єкта будівництва та проведено експертизу, за результатами якої отримано позитивний експертний звіт №459/09/24 від 16.09.2024р., а також що в проектній документації міститься детальний опис робіт, що закуповуються, технічні вимоги, обсяги та види цих робіт. Також Замовником вказано, що зазначені роботи повинні виконуватись згідно з затвердженим проектом з дотриманням вимог діючих нормативних документів та відповідно до вимог щодо термінів закінчення робіт, технології виконання робіт за проектом, якості будівельно-монтажних робіт, які виконуються з дотриманням діючих норм і правил та безпечних умов праці.

Відповідно до наявної у публічному доступі інформації на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (джерело Інформації: https://c-construction.gov.ua/document_detail/doc_id= 3458394X99202705044/орtуре=6) щодо досліджуваного об`єкта будівництва (експертний звіт ЕХ01:8396-2607-4089-2204 (№459/09/24 від 16.09.2024), проектна документація PD01:6115-5690-8486-0277 (№147/08-2024 від 2024-09-12)) встановлено, що експертний звіт та проектна документація містять опис архітектурно- будівельних та конструктивних рішень, у проектній документації визначено технічні умови, кошторисна частина проекту містить види та обсяги робіт та втрат ресурсів.

Таким чином, при плануванні та оголошенні досліджуваної процедури закупівлі та визначенні при цьому технічних і якісних характеристик предмету закупівлі, а також строку виконання робіт та строку дії договору (із встановленням відповідних вимог до учасників процедури закупівлі у тендерній документації) Замовник володів інформацією щодо технологічного процесу, видів та обсягів робіт.

Крім того, згідно п.5.1. розділу V Настанови №281 для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціпи) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію.

У Додатку №2 до тендерної документації Замовника міститься Технічна специфікація на закупівлю, у якій наведено перелік та обсяги робіт.

Також, проектна документація за об`єктом будівництва (реєстраційний номер: PD01:6115-5690-8486-0277) міститься у вільному доступі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

З врахуванням вищенаведеного, покликання Замовника на необхідність відповідного часу для дотримання підрядником технологічних процесів не є документальним підтвердженням наявності об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт за Договором №47 на весь 2025 рік. Оголошуючи процедуру закупівлі у вересні 2024 року та встановлюючи при цьому у тендерній документації умови щодо строку виконання робіт (до 31.12.2024) Замовник мав розуміти, що роботи будуть виконуватися у 4 кварталі 2024 року за можливих несприятливих погоди і х умов.

Варто також зауважити, що Договір №47 укладено 14.10.2024р., а вже 15.10.2024р. (тобто на наступний день після укладення договору) на нараді з питань проведення будівельних робіт но об`єкту (Протокол №1, який надано до моніторингу) представником підрядника озвучено, що арматурні, бетонні, покрівельні, монтажні роботи виконувались при несприятливих погодних умовах, а саме при низьких температурах зовнішнього середовища.

Водночас, за умовами п.5.5. Договору №47 при виникненні несприятливих погодних умов, а саме низької температури, випадання опадів, строки виконання робіт підлягають перенесенню тільки на термін зупинки виконання робіт, пов`язаних з несприятливими погодними умовами.

Однак, додатковою угодою від 16.10.2024р. №1 до Договору №47 передбачено, що строк виконання робіт за договором продовжено на 2025 рік, зокрема, закупівлю меблів та устаткування на суму 1 399 514,00 грн. перенесено на вересень-листопад 2025 року.

З врахуванням вищевикладеного, сторонами Договору №47 безпідставно (без документально підтверджених об`єктивних обставин) укладено додаткову угоду від 16.10.2024р. № І до договору щодо продовження строку виконання робі т та дії договору, чим недотримано вимоги п.п.4 п.19 та п.3 Особливостей №1178.

Слід зазначити, що відповідно до п.11.3. Договору №:47 Замовник може розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це підрядника не менш як за 10 днів, зокрема: за суттєвого порушення підрядником своїх зобов`язань, що створює передумови для затримки виконання замовлення у встановлені графіком виконання робіт терміни більше, ніж на один місяць

Також, Замовник міг скористатися умовами п.7.2., п.7.4. Договору №47, за якими у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за підрядник сплачує Замовнику штрафні санкції (пеня) у розмірі 0,5% за кожен день затримки від неосвоєної суми коштів, у випадку якщо затримка в реалізації робіт, що виникла з вини підрядника триває більше ніж 30 днів, Замовник письмово повідомляє про це підрядника., у випадку якщо протягом 30 днів підрядник не усуне затримку виконання робіт. Замовник має право в односторонньому порядку відсторонити підрядника від робіт, не звільняючи його від відповідальності, що випливає з договору та залучити іншого підрядника.

Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства: За результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог п.4-І Постанови КМУ №710.

За результатами аналізу питання правомірності внесення змін до договору про закупівлю встановлено недотримання вимог п.п.4 п.19, п.3 Особливостей №1178.

За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; розгляду тендерної пропозиції; надання переможцем тендеру документів під час укладання договору про закупівлю; своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов укладеного договору вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця тендеру - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, відповідно до ст. ст.2, ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме вжити заходи шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором з дотриманням норм Господарського та Цивільного кодексів України, а також вжити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому встановлених моніторингом порушень. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, то свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із змісту ст.1, ст.2 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно абз1 ч.1 ст.5 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

ч.1 ст.8 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до ч.6, ч.7 ст.8 Закону «Про публічні закупівлі», за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

-найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

- назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

- унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

- опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

- зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

В п.1 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону.

Тобто, замовник має відхилити тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації чи учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст.16 цього Закону.

В ст.16 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

-наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

-наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

-наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

- наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

ч.10 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Тобто, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку повинна міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 420/25720/21.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022р. № 2526-IX, який набрав чинності 10 вересня 2022 року, розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII доповнено, зокрема, п.3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою Кабінету Міністрів від 12.10.2022р. №1178 (далі - Особливості №1178 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як видно із змісту Висновку від 11.04.2025р. за результатами проведеного моніторингу закупівлі за ID: UA-2024-09-19-007868-a, контролюючий орган виявив наступні порушення:

- порушення вимог п. 4-1 Постанови №710 за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю;

- недотримання вимог пп. 4 п. 19 та п. 3 Особливостей №1178 за результатами аналізу питання правомірності внесення змін до договору про закупівлю.

З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11 жовтня 2016 року №710 № «Про ефективне використання державних коштів», якою затвердив заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (далі - Постанова №710 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В п.4-1 Постанови № 710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

-обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

-оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Таким чином, вказаною нормою встановлений обов`язок щодо розміщення на веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а проведення перевірки дотримання такої вимоги покладено на Державну аудиторську службу України.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 30.03.2023р. у справі №420/11945/21.

Контролюючий орган в ході моніторингу закупівлі встановив що, в порушення п. 4-1 Постанови № 710, позивач, як замовник та розпорядник бюджетних коштів, не забезпечив оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі

Сторонами не заперечується факт не забезпечення позивачем своєчасного оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та його очікуваної вартості.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що зобов`язальні заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення договору не відновлює стану, який існував на момент проведення закупівлі, та не усуває самого факту несвоєчасного оприлюднення інформації.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Таким чином, складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині може мати негативні наслідки для позивача.

Як видно з матеріалів справи, моніторинг проведено відповідачем вже після укладання позивачем договору із переможцем ТОВ «Експерт Систем».

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що контролюючий орган дійсно має право на проведення моніторингу на будь-якій стадії проведення процедури закупівлі але, при цьому, таке право суб`єкту владних повноважень слід використовувати раціонально.

З огляду на оперативність та ефективність такого заходу державного контролю, як моніторинг, контролюючий орган має із розумінням сутності вказаного заходу здійснювати його проведення.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10.12.2019р. у справі №160/9513/18, від 05.03.2020р. в справі № 640/467/19, від 23.04.2020р. у справі №160/5735/19, від 11.06.2020р. в справі № 160/6502/19, від 12.08.2020р. у справа № 160/11304/19, від 21.01.2021р. у справі №400/4458/19, від 21.10.2021р. у справі № 640/17797/20 від 30.11.2021р. у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Колегія суддів вказує, що вже на стадії укладеного договору із переможцем сутність проведення моніторингу стосовно дослідження питань щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій втрачає сенс. При встановлені вказаних порушень законодавства у сфері публічних закупівель з боку позивача, вже на теперішній час, відсутній механізм їх усунення, як такий. І сам факт їх усунення взагалі не є ефективним заходом.

Мета моніторингу полягає ж не тільки у виявленні конкретних порушень під час проведення певної процедури закупівлі та зверненні уваги на них замовнику, а особливістю вказаного заходу є також і те, що замовник має можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення.

У даному випадку, контролюючий орган не досяг вказаної мети проведеним моніторингом, оскільки у позивача відсутня можливість реагування на виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Водночас, контролюючий орган в зобов`язальній частині спірного висновку зазначив про здійснення заходів, направлених на недопущення встановлених порушень у подальшому, а також визначив певний спосіб – зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо щодо недопущення у подальшому встановлених порушень.

Проте, сутність вказаних заходів повинна стосуватися саме фактичного усунення виявлених порушень під час проведення процедури закупівлі, що узгоджується із вимогою п. 5 ч. 7 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та бути співмірною. Зобов`язання же замовника вжити заходи, які не стосуються фактичного усунення ним виявлених порушень, свідчить про недотримання відповідачем вимог ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Критерій «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Стосовно виявлених порушень пп.4 п.19, п. 3 Особливостей №1178, колегія суддів вказує на таке.

У Висновку моніторингу, відповідач зазначає, що додатковою угодою від 16.10.2024р. №1 внесено зміни до Договору від 14.10.2024р. №47 (на підставі п.п.4 п.19 Особливостей №1178 у зв`язку з відсутністю фінансування витрат Замовника). Зокрема, визначено вартість робіт окремо на 2024 та 2025 роки, викладено у новій редакції Графік виконання робіт (Додаток №2), в якому передбачено виконання робіт протягом жовтня 2024 року - грудня 2025 року, та продовжено строк дії договору (п.12.1. договору) до 31.12.2025р., а в частині розрахунків до повного його виконання, згідно умовами цього договору.

Апелянт вказує, що сторонами Договору №47 безпідставно (без документально підтверджених об`єктивних обставин) укладено додаткову угоду від 16.10.2024р. №1 до договору щодо продовження строку виконання робіт та дії договору, чим недотримано вимоги п.п.4 п.19 та, відповідно, п.3 Особливостей №1178.

В абз.1 п.3 Особливостей №1178 видно, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Як визначено п.19 Особливостей №1178, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.10, п.13 (крім п.п.13,15 п.13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ч.6 ст.41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 382 «Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

З матеріалів справи видно, що за результатами процедури закупівлі позивач (Замовник) уклав із ТОВ «Експерт Систем» (Підрядник) договір №47 від 14.10.2024р. (далі – Договір №47), згідно п. 1.1. якого Підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об`єкті - «Капітальний ремонт даху технічного поверху житлового корпусу №1 КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат» за адресою: вул. Будинкова 30, село Якторів, Львівської області з пристосуванням під додаткові житлові блоки» (ДК 021:2015: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація), а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

В п.3.1 вказаного договору визначено, що договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 18 517 770,00 грн. (вісімнадцять мільйонів п`ятсот сімнадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 копійок), у тому числі: ПДВ 3 086 295.00 гри. (три мільйона вісімдесят шість тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 00 копійок).

Згідно п.5.1 Договору №47 строк (термін) виконання робіт по 31.12.2024р. за графіком виконання робіт.

п.5.5 Договору №47 визначено, що строки Договору можуть переглядатись Сторонами за наявності умов: відсутності фінансування; появи додаткових робіт; виникнення несприятливих погодних умов, що не дає технологічної можливості виконанню даного виду робіт. При виникненні несприятливих погодних умов, а саме низької температури, випадання опадів, строки виконання робіт підлягають перенесенню тільки на термін зупинки виконання робіт, пов`язаних з несприятливими погодними умовами, що оформляються додатковою угодою.

Згідно п.12.1 Договору №47 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками і діє до 31.12.2024р., а в частині розрахунків до повного його виконання, за умовами цього Договору.

Керуючись пп. 4 п. 19 Особливостей №1178, 16.10.2024р. Сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору №47, відповідно до п.1 якої, у зв`язку із відсутністю фінансування витрат замовника, Сторони дійшли згоди викласти в новій редакції п.3.1. Договору №47, а саме:

« 3.1. Договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становить 18 517 770,00 грн у тому числі: ПДВ 3 086 295,00 гри.

Вартість робіт по цьому Договору в межах бюджетного фінансування на 2024 рік становить 14 510 920,00 (визначається замовником) грн., у тому числі: ПДВ: 2 418 486,67 грн.

Вартість робіт по цьому Договору на 2025 рік становить 4 006 850,00 (визначається замовником) грн. у тому числі: ПДВ: 667 808,33 грн.

Також викладено в новій редакції п.12.1 Договору №47, а саме: «12.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками і діє до 31.12.2025р., а в частині розрахунків до повного його виконання, згідно умовами цього Договору».

Додатковою угодою №1 від 16.10.2024р. також викладено у новій редакції Графік виконання робіт, в якому передбачено виконання робіт протягом жовтня 2024 року - грудня 2025 року.

Стосовно доводів апелянта про те, що сторонами Договору №47 безпідставно (без документального підтверджених об`єктивних обставин) укладено додаткову угоду від 16.10.2024 №1, колегія суддів наголошує на такому.

Згідно Розпорядження Львівської обласної військової адміністрації від 29.07.2024р. №708/0/5-24ВА «Про внесення змін до показників обласного бюджету» та Змін №1 до Переліку об`єктів проведення капітальних ремонтів в 2024 році по відомчих установах департаменту соціального захисту населення під затверджені призначення по бюджету розвитку обласного бюджету на 2024 рік (а.с. 61-63) виконання робіт «Капітальний ремонт даху технічного поверху житлового корпусу №1 КЗ ЛОР «Грушківський психоневрологічний інтернат» за адресою: вул. Будинкова 30, село Якторів. Львівської області з пристосуванням під додаткові житлові блоки» виділено суму коштів в розмірі 15 000 000,00 грн. на 2024 рік. Виходячи із зведеного кошторису (за виключенням суми глави 10 та глави 12 з урахуванням ПДВ), очікувана вартість становить - 18 567 381,60 грн.

При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» та Особливості №1178 не містять обмежень щодо проведення закупівель та укладання договору про закупівлю до моменту затвердження або внесення змін до кошторису доходів та видатків бюджетної установи, оскільки процедура закупівлі проводиться па очікувану вартість закупівлі.

При цьому, у разі відсутності виділених коштів відсутня змога зареєструвати укладений договір в органах Казначейства.

Відповідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, а згідно ч.4 ст.48 Бюджетного кодексу України, забороняється взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень.

Таким чином, позивач як замовник оголосив процедуру закупівлі зі строками виконання до 31.12.2024р., очікуючи виділення суми коштів, що не вистачатиме за результатами процедури уже станом на момент укладення самого договору.

Проте, лише Розпорядженням Львівської обласної військової адміністрації від 19.12.2024р. № 1400/0/5-24ВА «Про обласний бюджет Львівської області на 2025 рік» (а.с. 64-68), додатково для виконання вищевказаних робіт за Договором №47, на 2025 рік виділено суму коштів в розмірі 4 169 377,00 грн.

Отже, підставою для укладення сторонами додаткової угоди №1 від 16.10.2024р. до Договору №47 стала відсутність фінансування витрат замовника на 2024 рік в повному обсязі станом на момент укладення Договору №47, що відповідає вимогам пп. 4 п. 19 Особливостей №1178. При цьому, такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в Договорі №47.

З огляду на викладене, безпідставними є доводи апелянта, що додаткову угоду від 16.10.2024р. №1 до Договору №47 щодо продовження строку виконання робіт та дії договору укладено без документально підтверджених об`єктивних обставин.

При цьому, відповідач у Висновку від 11.04.2025р. про результати моніторингу процедури закупівлі зробив помилкові висновки, що підставою для укладення додаткової угоди від 16.10.2024р. №1 до Договору №47 стали покликання замовника на необхідність відповідного часу для дотримання підрядником технологічних процесів.

При вирішенні даної адміністративної справи колегія суддів враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання вжити заходи шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором з дотриманням норм Господарського та Цивільного кодексів України, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Однак, зауваження контролюючого органу носять суто формальний характер, так як не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язані із запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (якими в даному випадку є хворі, що перебувають на стаціонарному лікуванні) і публічними інтересами.

Тобто, слід розмежувати, порушення процедури і наслідки порушення.

В ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, вказаним Законом, та іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель.

В даному випадку має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст.2 КАС України).

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

Системний аналіз вказаних норм, дають підстави для висновків колегія суддів, що моніторинг має не лише виявити порушення, а запропонувати реальний і законний спосіб його усунення.

В даній справі відповідач фактично вимагав припинення зобов`язань за договором, який вже виконувався, стосувався ремонту, не призвів до завищення ціни, не містив ознак фіктивності чи змови. Спосіб усунення порушень не може створювати більшу шкоду ніж саме порушення. Оскільки, висновок моніторингу має містити конкретний, законний і пропорційний спосіб усунення порушення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянт, що в оскарженому висновку вказано лише припинити зобов`язання, з дотриманням ЦК України та ГК України. Однак, не зазначено: розірвати договір за згодою сторін, через суд, визнати недійсним тощо?

Тобто, спосіб припинення сформульовано дуже загально.

При цьому, застосування найбільш суворого заходу реагування у вигляді припинення договірних зобов`язань не відповідає принципу пропорційності та не забезпечує справедливого балансу між публічним інтересом і правами сторін договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за умови наявності порушення, обраний відповідачем спосіб його усунення не є конкретним, ефективним та співмірним встановленим порушенням.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982р., «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986р., «Щокін проти України» від 14.10.2010р., «Сєрков проти України» від 07.07.2011р., «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000р., напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000р. в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»).

Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004р. у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, п.3 Констатуючої частини оскаржуваного Висновку не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Західного офісу Держаудитслужби діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби – залишити без задоволення, а Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 380/8994/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська

судді Р. Б. Хобор

Р. М. Шавель