Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №460/15545/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/15545/25 пров. № А/857/55098/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіХобор Р. Б.,

суддів:Бруновської Н. В., Шинкар Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року, що ухвалила суддя Друзенко Н.В., у місті Рівному, у справі № 460/15545/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:

- визнати протиправними дій відповідача щодо обчислення і виплати з 05.10.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані щорічні календарні відпустки за період служби), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 05.10.2022 по 19.05.2023, посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунком місячного грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.

19 листопада 2025 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.10.2022 по 19.05.2023 з використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 за період з 05.10.2022 по 19.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (в редакції постанови, що діяла до 21.02.2018), а також виплачених за вказаний період щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, які обчислювались у відсотковому відношенні до посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення у 2022, 2023 роках, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму, станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім цього, Закон України “Про державний бюджет на 2022 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”. не містять застережень, щодо застосування, при обрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму на поточний рік.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 з 05.10.2022 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 № 265.

Листом від 23.07.2025 відповідач повідомив позивача про те, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у спірний період визначався згідно з п. 4 Постанови № 704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2018, виходячи з розміру 1762 гривні, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині задоволення позову, а також те, що відповідач не навів доводів протиправності рішення суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, не зважаючи на те, що відповідач, фактично, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).

Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України “Про державний бюджет на 2022 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.

Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III та Закону України “Про державний бюджет на 2022 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на станом на 01 січня 2023 року.

Таким чином, враховуючи те, що з 05.10.2022 по 19.05.2023 відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на січень 2022 року, січень 2023 року,, як розрахункову величину, то грошове забезпечення за ці роки відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.

Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення за спірний період, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого:

- Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік, станом на 01 січня 2022 року під час розрахунку грошового забезпечення за 2022 рік;

- Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік, станом на 01 січня 2023 року, під час розрахунку грошового забезпечення за 2023 рік.

Право на такий перерахунок виникло з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення за період з 05.10.2022 по 19.05.2023, відповідач діяв протиправно.

Наведені висновки є підставою для часткового задоволення позову.

Одночасно апеляційний суд, з огляду на вимоги ст. 308 КАС України, не переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про нарахування та виплати позивачу за спірний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у зменшеному розмірі, а також компенсації за невикористані щорічні календарні відпустки за період служби.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив обставини справи та ухвалив в цій частині судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції у відповідній частині - без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 460/15545/25, в частині задоволення позову - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді Н. В. Бруновська

Т. І. Шинкар