Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №641/10186/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/79/2026 Справа № 641/10186/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зелінської І. В.,

за участю секретаря Земляної А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що на підставі судового наказу, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.07.2020 року у справі №641/4982/20 з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу). Зазначив, що після ухвалення судового рішення одружився та у 2023 році у нього народилася дитина – син ОСОБА_4 , який повністю перебуває на утриманні позивача. Між тим, його дружина ОСОБА_5 перебуває у декретній відпустці, у зв?язку з народженням дитини, не має стабільного доходу та повністю залежить від матеріального забезпечення позивача. Посилається на те, що у зв`язку з вказаними обставинами, його витрати на утримання сім?ї значно зросли, а загальний дохід не змінився. У зв`язку із появою дитини, позивач несе значні додаткові витрати на харчування, засоби догляду та гігієни, лікування, одяг та інші потреби сім`ї. Також зазначає, що зобов`язаний забезпечувати дружину, яка тимчасово не працює. Посилаючись на зміни матеріального та сімейного стану просить вказаний позов завовольнити.

Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, згідно поданої до суду заяви просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань суду не надавала, відзив до суду не подала.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд зазначає, що між сторонами існує спір, який випливає із сімейних правовідносин.

Судом встановлено, що судовим наказом, виданим Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.07.2020 року у справі № 641/4982/20 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 01.07.2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

19.09.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Четвертим ВДРАЦС у місті Харкові СМУЮ було зареєстровано шлюб, актовий запис №397, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно наданого свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданого Четвертим ВДРАЦС у місті Харкові СМУЮ, актовий запис №377, батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ..

Згідно довідки в. о. директора КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №123 ХМР» №03-02/108 від 09.10.2015 року ОСОБА_5 працює на посаді інструктора з фізкультури у вказаному комунальному закладі з 22.06.2015 року по день надання довідки, та знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 14.09.2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Загальний дохід ОСОБА_1 за період з січня 2024 по листопад 2025 року склав 465138, 99 грн, з яких утримано аліменти у розмірі 91 265, 85 грн, що підтверджується довідкою №21-2983 від 02.12.2025 року про утримані аліменти, виданої АТ «Харківобленерго» на ім`я ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно зі ч. 9, 10 ст. 7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

Частиною 1 ст.192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи, з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від15.05.2006р.№3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, позивач просить зменшити розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2025 року.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про погіршення матеріального стану позивача з моменту винесення судового наказу від 22.07.2020 року, також не вбачається, що позивач змінив місце роботи чи його заробітна плата зменшилась.

Так, Верховний Суд у Постанові від 8 травня 2021 року у справі №715/2073/20 зазначив, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, на користь якої він сплачує аліменти.

Окрім цього, Верховний Суд у Постанові від 6 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 вказав на те, що аналіз ч.1 ст.192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів, при цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Разом з тим Верховний Суд прийшов до висновку, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні малолітню дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини, на утримання якої він сплачує аліменти, та суперечитиме її інтересам.

Аналогічної позиції дотримувався Верховний Суд у постанові від 3 червня 2020 року у справі №760/9783/18-ц.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що розмір аліментів, визначений Комінтернівським районним судом м. Харкова від 22.07.2020 у справі №641/4982/20 відповідає вимогам сімейного законодавства, а зменшення розміру аліментів, присуджених до стягнення, у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні ще одну дитину, народжену від іншого шлюбу, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від попереднього шлюбу та суперечитиме її інтересам.

Отже, приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надав, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів, а тому в задоволенні позову потрібно відмовити.

Згідно ст.141ЦПК України суд залишає судові витрати на стороні позивача.

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем або третьою особою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 16.06.2026 року.

Суддя І.В.Зелінська