Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №621/2946/25 — Зміївський районний суд Харківської області

621/2946/25

2/621/413/26

РІШЕННЯ

іменем України

16 червня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянувши за відсутності учасників справи у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

09.09.2025 ОСОБА_1 до суду подав позовну заяву до ОСОБА_3 з наступними вимогами: - визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

На обґрунтування позовної заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько ОСОБА_5 .

За життя його мати ОСОБА_4 на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким все належне їй майно, де б таке не знаходилося та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона по закону матиме право вона заповіла йому.

Спадщина, після смерті його матері ОСОБА_4 на день смерті складається з 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частина вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності без визначення розміру часток кожного співвласника на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯМ № 358080, виданого Управлінням Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області 13.06.2012. Інша 1/2 частина вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_6 . Оригінал державного акту він не має, але як вбачається з інформації Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, згідно з книгами записів про державну реєстрацію державних акті на право власності та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 01.01.2013, обліковується державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 3580880, реєстраційний номер 632178251007026 від 29.12.2012, виданий на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . З Витягу з Державного земельного кадастру НВ - 9976837542025 від 04.09.2025, земельна ділянка площею 0,1 га для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності без визначення розміру часток кожного співвласника на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯМ № 358080, виданого Управлінням Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області 13.06.2012.

11.04.2017 він подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері. За вказаною заявою приватним нотаріусом Трубніковою В. В. було відкрито спадкову справу. 12.08.2025 він звернувся до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубнікової В. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , а саме на 1/2 частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, нотаріусом прийнято рішення про те, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена.

При цьому, нотаріусом встановлено, що дійсно ОСОБА_4 залишила на його ім`я заповіт. Крім, ОСОБА_1 , спадкоємців першої черги, у том числі тих які мають право на обов`язкову частку у спадщині, у померлої немає. Її син, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дітей, крім ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у неї не було, її чоловік, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В інший шлюб вона не вступала. Однак, встановлено, що видати свідоцтво на право на спадщину на 1/2 частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , неможливо так як вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності без визначення розміру часток кожного співвласника на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯМ № 358080, виданого Управлінням Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області 13.06.2012.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 договір про поділ нерухомого майна (земельної ділянки), що є у спільній власності не укладався. Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , суперечить законодавству України, оскільки неможливо визначити склад спадкового майна в спільній сумісній власності.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла її дочка ОСОБА_3 . Тому, вона є відповідачем.

Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169, що перебуває у власності ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки за вказаною адресою становить 120 000 гривень.

Вказав, що після смерті спадкодавця він не може отримати свідоцтво на право на спадщину та зареєструвати належним чином свої речові права і отримати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, оскільки земельна ділянка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності без визначення розміру часток кожного співвласника. Видача Свідоцтва про право на спадщину суперечить законодавству України, оскільки неможливо визначити склад спадкового майна в спільній сумісній власності. Однак, як спадкоємець ОСОБА_4 має право на майно, що належало померлій на день її смерті.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.09.2025 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання на 24.10.2025.

24.10.2025 ухвалою суду витребувано від Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області інформацію про те: чи звертався будь-хто до нотаріальної контори з заявами про прийняття або відмову від спадщини (в тому числі і з заявами про відкликання заяв про прийняття спадщини), а також за видачею свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , разом з відповідним витягом зі спадкового реєстру; чи залишила заповіт ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та підготовче засідання відкладене на 22.12.2025.

31.10.2025 до суду надійшла витребувана інформація.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13:00 годину 22.12.2025, та того ж дня відкладено судовий розгляд на 13.02.2026.

11.02.2026 відповідач ОСОБА_3 подала заяву про визнання позову та проведення судового розгляду за її відсутності.

13.02.2026, 27.03.2026 за заявами представника позивача ОСОБА_2 відкладено судовий розгляд, востаннє на 12.05.2026.

11.05.2026 представник позивача ОСОБА_2 подала клопотання про долучення доказів.

12.05.2026 за клопотанням представника позивача Сергієнко С. М. відкладено судовий розгляд на 16.06.2026.

21.05.2026 представник позивача Сергієнко С. М. подала клопотання про долучення доказів.

16.06.2026 належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися на судове засідання.

Представник позивача Сергієнко С. М. подала заяву, в якій просила провести судове засідання за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 у заяві від 11.02.2026 просила проводити розгляд справи за її відсутності та позовні вимоги визнала.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Спірним є право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 , до складу якої входить 1/2 частка права власності земельної ділянки загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , свідоцтва про народження НОМЕР_2 , вбачається, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрований з 05.01.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , його батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а. с. 8-10, 14).

Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 13).

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_5 , відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 26).

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_6 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 34).

Згідно довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 405 від 12.03.2026, разом з померлою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані 3 особи, у тому числі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 71).

За життя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , склала заповіт, посвідчений 21.02.2012 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Чернолясовою Т. В., яким заповідала все своє майно сину ОСОБА_1 (а. с. 15).

Згідно архівного витягу рішення XVII сесії VI скликання Задонецької сільської ради Зміївського району Харківської області від 22.12.2011, було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,10 га, в АДРЕСА_1 , в спільну сумісну власність (а. с. 73, 74).

Згідно копії архівного державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ № 358080, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18, 19, 84, 85).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9976837542025, сформованого 04.09.2025, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 є власниками по 1/2 частці земельної ділянки загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20-25).

Згідно звіту, складеного 02.09.2025 ФО-П ОСОБА_8 , про експерту грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0.1 га, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169, її ринкова вартість складає 120 000 грн 00 коп. (а. с. 28-28-33).

Так, постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Трубніковою В. В. від 12.08.2025 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_4 , на належну їй 1/2 частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 6321782505:00:000:0169. Причиною відмови у вчиненні нотаріальної дії є відсутність відомостей про частку права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку. Також постанова містить відомості про подання 11.04.2017 позивачем ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 (а. с. 16).

Згідно інформації Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області № 1073/01-16 від 31.10.2025, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , 1929 року народження, з заявами про прийняття або відмову від спадщини, у встановлений законом шестимісячний термін до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Заповіти в конторі не складались. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а. с. 49).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 86 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Суб`єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади.

Суб`єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В силу ч. ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ч. 1 ст. 1269, ст. 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, у строк тривалістю шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

У разі звернення спадкоємця з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину для завершення спадкування щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

При вирішенні справ зазначеної категорії, а саме визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом або за законом, суд повинен обов`язково встановити обсяг спадкового майна, належність його спадкодавцю, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, а також підстави для визнання такого права в судовому порядку і неможливість отримання Свідоцтва про право на спадщину у спосіб, встановлений законом.

Вказані обставини встановлені судом під ча розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , надав докази, що він є спадкоємцем за заповітом та прийняв спадщину у встановлений законом строк, інші спадкоємці відсутні, однак він позбавлений можливості оформити свої спадкові права та отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку на земельну ділянку загальною площею 0,1 га з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документа, у тому числі щодо іншого співвласника спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріуси наділені повноваженнями щодо вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно зі ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право власності на спадщину на нерухоме майно, тобто заміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язком, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Оскільки позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених на обґрунтування позову, а відповідач ОСОБА_3 подала заяву про визнання позову, в межах позовних вимог, у справі є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,1 га, з кадастровим номером 6321782505:00:000:0169 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 .

Повне рішення складене 16.06.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко