Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Дата: 14 червня 2026 р.
Справа: №240/6346/25
Суддя: Кузьмишин В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/6346/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
15 червня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – відповідач) про утримання надміру виплачених сум пенсії за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року у розмірі 108900,00 грн.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач прийняв рішення про стягнення з її пенсії надміру виплачених сум, оскільки у грудні 2024 року отримала меншу суму пенсії.
2. Фактичні обставини справи.
2.1. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за віком.
2.2 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №240/8832/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
2.3 На виконання зазначеного рішення відповідачем проведено нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. За період з 17 липня 2018 року по 30 листопада 2024 року сума відповідної доплати визначена як заборгованість.
2.4 Уважаючи, що зменшення розміру пенсії з 01 грудня 2024 року обумовлено рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсії за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року в розмірі 108900,00 грн, у зв`язку з чим, позивач звернулася до суду з даним позовом.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
3.2 Суд першої інстанції дійшов до висновку, що твердження позивача про зменшення розміру пенсії через прийняття ГУ ПФУ в Житомирській області рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсії спростовано матеріалами пенсійної справи, оскільки таке рішення взагалі не приймалося, відтак суд вважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
1.1 Право на соціальний захист та пенсійне забезпечення є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим статтею 46 Конституції України, яка закріплює право громадян на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
1.2 Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
1.3 Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та їх посадових осіб, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
1.4 Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист потерпілого населення та порядок виплати відповідних доплат і підвищень до пенсій регулює Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — Закон № 796-XII).
1.5 Згідно зі статтею 39 Закону № 796-XII непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення (зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення), провадиться підвищення до пенсії у розмірах, що обчислюються на основі мінімальної заробітної плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
1.6 Кожен пенсіонер має право на отримання пенсії у чітко визначеному законодавством розмірі, а правомірність нарахування та виплати пенсійних сум є основним принципом діяльності органів Пенсійного фонду України під час виконання покладених на них обов`язків.
1.7 Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій регулюється статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі — Закон № 1058-IV).
1.8 Згідно з частиною 1 статті 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
1.9 Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (далі — Порядок № 6-4).
1.10 Відповідно до пункту 2 Порядку № 6-4 переплата пенсії — це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
1.11 Згідно з пунктом 3 Порядку № 6-4 рішення про стягнення надміру виплачених сум на підставі статті 50 Закону № 1058-IV приймає виключно територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії, у формі відповідного індивідуально-правового акта розпорядчого характеру.
1.12 Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що у 2024 році розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 гривень.
1.13 У своєму позові позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсії за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року у розмірі 108900,00 грн, вважаючи, що зменшення фактичного розміру її виплат зумовлене саме примусовим стягненням переплати.
1.14 Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області жодних відрахувань з пенсії позивача в порядку статті 50 Закону № 1058-IV не проводилось і відповідне рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій взагалі не приймалося, а зміна розміру виплат відбулася внаслідок застосування бюджетних нормативів на 2024 рік.
1.15 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюване рішення відповідачем не приймалося, а предмет спору як такий відсутній. Позовні вимоги про скасування рішення ГУ ПФУ у Житомирській області про утримання надміру виплачених коштів є безпідставним, оскільки зменшення суми доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону № 796-XII, зумовлене не процедурою стягнення переплати чи зловживаннями з боку пенсіонера, а безпосереднім застосуванням територіальним органом ПФУ приписів статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якою встановлено розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду в розмірі 1600 гривень.
1.16 Крім того, матеріалами пенсійної справи спростовується факт проведення будь-яких примусових відрахувань, оскільки зміна підсумкової суми пенсії до виплати з грудня 2024 року підтверджується виключно розпорядженнями про новий технічний перерахунок пенсії за новими нормами чинного законодавства.
1.17 Колегія суддів наголошує, що оцінка правильності дій відповідача щодо застосування розрахункової величини 1600 грн на виконання раніше ухваленого судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 240/8832/20 не може бути предметом дослідження у цьому самостійному позові, а має оскаржуватися виключно в порядку судового контролю за виконанням судового рішення відповідно до статей 382, 383 КАС України.
1.18 Доводи апеляційної скарги про те, що зменшення розміру пенсії свідчить про наявність прихованого чи фактичного рішення про стягнення штрафних санкцій чи надміру виплачених сум, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу існування розпорядчого акта ГУ ПФУ в Житомирській області про стягнення переплати.
1.19 Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позовні вимоги є повністю недоведеними, а рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є законним, обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua