Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №240/7180/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7180/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

15 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про утримання з неї надміру виплачених сум пенсій за період з 01.01.2024 року по 30.11.2024 року в розмірі 112 200,00 грн.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у грудні 2024 року вона недоотримала пенсію в належному розмірі. З отриманого листа-відповіді ГУ ПФУ від 29.01.2025 №4862-67/Д-02/8-0600/25 їй стало відомо, що розмір її підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіоактивного забруднення, нарахованого на виконання рішення суду від 09.06.2021 у справі № 240/9703/20, з 01.01.2024 було перераховано із застосуванням ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з розрахункової величини 1600 грн, тобто 3200 грн на місяць. Позивачка вважала, що різниця між раніше виплачуваним розміром та новим розрахунком за період з січня по листопад 2024 року, а саме щомісячно по 10 200 грн, всього 112 200 грн, була протиправно утримана відповідачем.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

2.2 Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт прийняття відповідачем рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії, а мало місце лише зменшення суми доплати відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Оскільки рішення про утримання не приймалось і стягнення не проводилось, позовні вимоги є безпідставними.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

3.1 Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

3.2 В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд не дав належної оцінки факту зменшення виплат та безпідставному утриманню 112 200 грн із суми її загальної заборгованості за рішенням суду від 09.06.2021 у справі № 240/9703/20. Позивач вказує, що добровільно виплачена пенсія за відсутності зловживань з боку пенсіонера не підлягає утриманню. Також зазначає, що факт оформлення чи неоформлення ПФУ письмового рішення про утримання не повинен позбавляти її захисту, оскільки фактичне зменшення коштів (утримання із заборгованості) відбулося у грудні 2024 року.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Позиція апеляційного суду

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах ст. 308 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

1.1 Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Обов`язковою умовою для задоволення позову є встановлення факту порушення прав позивача оскаржуваним актом, дією чи бездіяльністю.

1.2 Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ про утримання надміру виплачених сум пенсій.

1.3 Механізм стягнення надміру виплачених сум пенсій визначено ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими таке стягнення здійснюється на підставі рішень територіальних органів ПФУ у разі зловживань з боку пенсіонера або подання недостовірних даних. Таке рішення є індивідуальним актом правозастосування, що створює для особи обов`язок повернути кошти або визначає відрахування з поточних виплат.

1.4 Судом першої інстанції правильно встановлено, що ГУ ПФУ в Житомирській області не приймало відносно ОСОБА_1 жодних рішень про утримання чи стягнення надміру виплаченої пенсії за період з 01.01.2024 по 30.11.2024.

1.5 Зменшення суми щомісячного підвищення до пенсії позивачки з грудня 2024 року (із перерахунком за період з 01.01.2024) відбулося виключно у зв`язку із застосуванням відповідачем норм матеріального права, а саме статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яка встановила розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду на рівні 1600 гривень.

1.6 Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на статтю 1215 ЦК України та правові висновки Верховного Суду щодо умов стягнення надміру виплачених сум пенсії (справи № 173/424/17, № 299/3616/16, № 756/6984/16-а). Зазначена стаття та правова практика регулюють відносини, пов`язані із поверненням безпідставно набутого майна (коштів), які стягуються за рішенням органу ПФУ або суду як борг. У розглядуваній справі відповідач не пред`являв до позивачки вимог про повернення коштів та не приймав рішень про стягнення переплати на підставі ст. 50 Закону № 1058-IV.

1.7 Зміна розміру нарахування періодичних (щомісячних) пенсійних виплат або коригування обліку потреби на фінансування судових рішень в системі ІКІС ПФУ у зв`язку зі зміною бюджетного законодавства не є тотожним процедурі примусового утримання надміру виплаченої пенсії. Апелянт помилково ототожнила зміну порядку та розміру поточних нарахувань із процедурою стягнення переплати.

1.8 Оскільки оскаржуване рішення про утримання коштів відповідачем не приймалось і фактично не існує, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову через відсутність предмета спору.

1.9 При цьому колегія суддів погоджується з роз`ясненням суду першої інстанції, що правомірність дій ГУ ПФУ щодо безпосереднього перерахунку підвищення до пенсії з 01.01.2024 року із застосуванням обмежень ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» може бути предметом окремого судового розгляду шляхом подання позову з належним обранням способу захисту (про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії).

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

2.2 Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.