Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №638/6670/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/6670/26

Провадження № 2/638/6982/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання – Голохи С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Немцева Олена Леонідівна, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з відповідачем по справі ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з 07.12.1991 року, який було зареєстровано Ізюмським міським відділом РАЦС Харківської області, актовий запис № 578. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Під час шлюбу відносини між сторонами поступово погіршувалися, на ґрунті яких між ними починались непорозуміння, які у подальшому переростали у сварки і в кінцевому результаті це призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин. З 2023 року сторони не ведуть спільне господарство, проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. З урахуванням внутрішнього ставлення позивача до відповідача, позивач прийшов до безумовного переконання про необхідність розірвання шлюбу, оскільки перебування у цьому шлюбі істотно суперечить його інтересам. Позивач втратив почуття взаємності до відповідача, яке відтворити вже не можливо. Подальший розвиток сімейних відносин з відповідачем позивач категорично не баче як такий. Примирення між сторонами неможливе. Подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Строк на примирення не потрібен.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.04.2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Немцева О. Л., у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи повідомлені належним чином. Представник позивача у позовній заяві просить розглянути справи без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду цивільної справи повідомлена належним чином, про наявність поважних причин своєї неявки в суд не повідомила, заяви про відкладення судового засідання відповідач не надала, відзиву на позов не направила.

Відповідно до положень частини 1 статі 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з таких підстав.

07.12.1991 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, про що Ізюмським міським відділом РАЦС Харківської області в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 578. Після укладення шлюбу дружини присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Дана обставина підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.12.1991 року.

Відповідно до статей 21, 24 Сімейного кодексу України (надалі СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Конституцією гарантовано, що кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з положеннями статті 104 СК України однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною 3 статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В статті 112 СК України та пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Згідно з положеннями статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що з 2023 року сторони не ведуть спільне господарство, проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують. З урахуванням внутрішнього ставлення позивача до відповідача, позивач прийшов до безумовного переконання про необхідність розірвання шлюбу, оскільки перебування у цьому шлюбі істотно суперечить його інтересам. Позивач втратив почуття взаємності до відповідача, яке відтворити вже не можливо. Подальший розвиток сімейних відносин з відповідачем позивач категорично не баче як такий. Примирення між сторонами неможливе.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що сторони не підтримують шлюбні відносини, позивач наполягає на розірванні шлюбу, примирення не можливе, отже, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо питання розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.

Позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 19, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 07 грудня 1991 року Ізюмським міським відділом РАЦС Харківської області, актовий запис № 578.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачу необхідно подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В. В. Щепіхіна