Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №351/786/25 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/786/25

Номер провадження №2/351/56/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинська К.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Петрички О.Є.,

представника відповідача - ОСОБА_21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та пуіклування Снятинської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 , адвокат Петричка О.Є. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Снятинської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивував тим, що 21.096.2019р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

01.04.2025р. рішенням Снятинського районного суду шлюб між подружжям розірвано.

Зі слів позивача ще за пів року до розірвання шлюбу відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, з дітьми не спілкується, не цікавиться їхнім життям, не дбає про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної підтримки не надає, не забезпечує необхідними умовами для нормального розвитку.

Зараз діти проживають з батьком та перебувають на його повному утриманні.

Від спільних знайомих та із світлин в соціальних мережах позивачу стало відомо, що відповідачка створила нову сім`ю та не має наміру брати участь у вихованні спільних дітей. Така поведінка відповідачки негативно позначилася на емоційному стані дітей, вони не виявляють бажання підтримувати з відповідачкою будь-який контакт, що свідчить про втрату емоційного зв`язку між ними.

На сьогоднішній день всі питання щодовиховання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку відповідачки.

Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, створила іншу сім`ю, дітям не допомагає та не цікавиться ними.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що в лютому 2025р. відповідачка залишила доньку із високою температурою та сказала, що поїхала на заробітки. Насправді, вона поїхала до іншого чоловіка. Заперечує той факт, що нібито він, за словами відповідачки, чинить тиск на дітей, їй погрожує та намовляє дітей. Відповідачка матеріально не допомагає дітям, не цікавиться ними. До розірвання шлюбу відповідачка не готувала їм їсти, неналежно виконувала батьківські обов`язки. Він працюав у смт. Заболотів, на вихідні приїжджав додому в с. Джурів. В січні 2025р. відповідачка поїхала вперше з дому. До лютого 2025р. вони проживали з відповідачкою нормально. З позовом до суду про стягнення з відповідачки аліментів він не звертався, заборгованості по аліментах немає.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечила. Пояснила, що відповідачка намагалася налагодити стосунки з дітьми, які відмовлялися спілкуватися з матір`ю. Діти знаходяться під впливом батька. Відповідачка характеризується позитивно.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечила. Пояснила, що зверталася до дітей для отримання реквізитів банківської карти для сплати коштів. Вона робила посилку для дітей, яка повернулась. Вона проживає в с. Джурів, а позивач в смт. Заболотів. Також, у неї є ще 5 дітей, які є повнолітніми, та з якими вона не спілкується. Всіх дітей проти неї намовляє позивач. Також, позивач, створює перешкоди в користуванні житловим будинком. В даний момент вона мешкає в Дніпропетровській області, де працює. Дітей залишати не хотіла, але була вимушена залишити через працевлаштування. Заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Вважає, що так склалися обставини, що вона була змушена поїхати з дому. Коли перебувала в с. Джурів, то боялася вертатися додому через позивача.

Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності законного представника - батька ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що коли в минулому мама проживала з ними, все було добре. Напротязі двох останніх років мати не готувала їм їсти. Потім вона почала спілкуватися з іншим чоловіком, а її це ображало. Коли вона була хвора, мама залишила їх, про них з братом дбав батько. Коли брат ОСОБА_5 хворів, батько відвіз його в лікарню. Мама не вітала їх з Днем народження. Після суду (судового засідання) вона не підійшла до них, не заговорила. Коли тато разом з ними, він дбає про них, забезпечує всім необхідним. Мати обманювала їх, коли говорила про роботу, а поїхала до іншого чоловіка. Вперше мати поїхала в січні 2025р., сказала, що до брата, та повернулась через тиждень. В лютому 2025р. поїхала і вже не поверталась. Повернулась тільки в липні 2025р., забрала радіо і пішла. При цьому, навіть не вибачалась, не говорила з ними та не проявляла турботу. Потім мама проживала у сусідки, але до них не приходила, не цікавилася ними. Також, неповнолітня ОСОБА_4 зазначила, що у мами є інші діти від попередніх шлюбів: ОСОБА_8 - 30 років, ОСОБА_9 - 23 роки та ОСОБА_10 - 25 років, які приїжджають до них найчастіше. Відколи мама поїхала, вона не дбає про них, не цікавиться ними, їх навчанням та не піклується про них.

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності законного представника - батька ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив, що коли вони з сестрою були малими, мама дбала про них. За останні два роки мама йшла до подруги, не готувала їм їсти, купувала їм " Мівіну ". В той час батько працював у Заболотові і приїжджав на вихідні, вони були з мамою. Рік тому мама поїхала, коли він був хворий. Тоді приїхав батько та піклувався про них. В лютому 2025р. була хвора сестра, і мати поїхала до коханця. Про них дбав батько. Мама вела розмови про розлучення, сестра ОСОБА_6 переживала, плакала. Після того, як мати поїхала в лютому 2025р., вона приїхала аж літом, нічого не казала, забрала радіо і пішла. Також, неповнолітній ОСОБА_3 зазначив, що поведінка матері змінилася 2 роки тому. Вона зробила пароль на телефоні, купила навушники та вела приховані розмови із сторонніми людьми. Житловий будинок був придбаний на її ім`я за час шлюбу. Батько не перешкоджав їй проживати в будинку. Через погане харчування у нього виник гастріт. Після того, як мама їх залишила, вона не цікавилась ними, не дзвонила, не допомагала. Зараз вона теж нічим не допомагає. Вказав, що їм з сестрою дуже емоцвійно боляче згнадувати про маму та бачити її. Він ображений на неї, почувається зрадженим, не хоче бути з нею пов`язаним.

Свідок ОСОБА_13 , яка являється дочкою відповідачки від попереднього шлюбу, в судовому засіданні пояснила, що її мати ОСОБА_2 двічі покинула хворих дітей, вдруге покинула, коли дочка ОСОБА_14 була з температурою 39 градусів. Відповідчка обрала нового чоловіка та залишила, дітей, чоловіка та її. Зазначала, що у неї дуже близькі відносини з неповнорідними братом та сестрою. Мати забрала всі свої речі, коли їхала до іншого чоловіка. У неї є ще 2 старші брати: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Мати віддала її та братів в інтернат і вони там виховувались. Вона не проявляла до них любов, турботу та увагу, а також, до молодших брата та сестри, не піклувалася про них. Навіть коли перебувала в с. Джурів, то до дітей не приходила. Попереджала матір, що діти її не пробачать. Вона ні її, ні молодших брата з сестрою не вітала з Днем Народження. Змінила номер телефону та не спілкується ні з ким. Коли діти питали, чому вона їх залишила, вона ігнорувала це питання. Не розкаюється у вчиненому та не жаліє. Вказала, що у неї захворів її син- онук відповідачки, то вона не цікавилася та не допомагала. Вважає, що її мати є байдужою егоїсткою. Дітей залишила в січні 2025р. і відтоді живе невідомо де та з ким.

Вислухавши сторін, дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у п. 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 ..

Відповідно до рішення Снятинського районного суду від 01.04.2025р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 05.05.2025р. та акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 05.05.2025р. в житловму будинку по АДРЕСА_1 проживають за зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .. Відповідачка ОСОБА_2 вибула з господарства і місце перебування її невідоме (з лютого 2025р.), а ОСОБА_1 дійсно проживає за даною адресою без реєстрації з неповнолітніми дітьми та здійснює за ними опіку, за синомОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 .. Мати ОСОБА_2 зв`язку з неповнолітніми дітьми не має та їх вихованням не цікавиться.

Згідно довідки КНП "Снятинський центр ПМСД" Снятинської міської ради Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Джурів, виданої ОСОБА_1 , вбачається, що він дійсно з 17.02.2025р. щоразу при захворюваннях дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з`являється та супроводжує їх на огляд в амбулаторії, цікавиться їх станом здоров`я, дотримується лікування дітей згідно з призначенням лікаря, вчасно з`являється з дітьми на призначені планові огляди.

Згідно характеристики Джурівського ліцею Снятинської міської ради від 06.05.2025р., виданої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання є старанною, відповідальною та дисциплінованою ученицею. Вона сумлінно ставиться до навчання, виявляє активність на уроках, завжди виконує домашні завдання вчасно та якісно. Завдяки наполегливості, старанності та організованості, учениця демонструє стабільні успіхи у навчанні та має гарні перспективи для подальшого розвитку. Важливу роль у вихованні дитини відіграють батьки, проте починаючи з лютого 2025р. батько одноосібно бере на себе не лише матеріальне забезпечення сім`ї, а й активну участь у її повсякденному житті. Він уважний до потреб дитини, підтримує її морально та емоційно, заохочує до начання, самостійності та розвитку, відвідує батькіські збори. Батько є для дитини авторитетом і надійною опорою, допомагає формувати правильні життєві цінності та гідну поведінку. Його участь у вихованні сприяє формуванню впевненої, відкритої та відповідальної особистості.

Відповідно до довідки Джурівського ліцею Снятинської міської ради від 19.05.2025р., виданої ОСОБА_1 , про те, що він активно залучений до виховання свої дітей: ОСОБА_18 , учня 9-го класу та ОСОБА_4 , учениці 7-го класу. Підтримує зв`язок із навчальним закладом та бере участь у шкільному житті дітей. 16.05.2025р. був присутній на загальноліцейних батьківських зборах.

Згідно висновку органу опіки та піклування Снятинської міської ради слідує, що неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у своїх заявах теж просять позбавити їхню матір ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки вона їх покинула у лютому 2025р. і їхнім життям не цікавиться. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на той час хворіли, але матір це не зупинило, вона забрала свої речі і пішла з дому. З того часу мати жодного разу не подзвонила до дітей, не поцікавилася їхнім життям та здоров`ям. Вихованням дітей займається тільки батько, він їх матеріально утримує, забезпечує необхідними умовами для нормального розвитку. До Служби у справах дітей також надала заяву дочка ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , яка в своїй заяві повідомила, що коли ще була підлітком і навчалася в школі- інтернат то її відвідував тільки вітчим, ОСОБА_1 і фінансово допомагав, мама нічим не допомагала. Зі слів ОСОБА_10 : "Вітчим хороша, відповідальна, надійна людина, яка ніколи не залишить у біді. Він дбає про дітей, займається їхнім вихованням, піклується про здоров`я та забезпечує матеріально". З`ясувати думку ОСОБА_2 щодо позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 немає можливості, оскільки точне місце перебування її невідоме, а засоби зв`язку з нею відсутні. А тому орган опіки та піклування не може надати повний, всебічний та об`єктивний висновок та вважає за доцільне залишити розгляд даного питання на розгляд суду.

Згідно характеристики Старостинського округу №1 с. Джурів від 13.08.2025р., виданої на ОСОБА_2 , вбачається, що вона характеризується з позитивної сторони, характер спокійний. Скарг та нарікань з боку сусідів, родичів, жителів села на ОСОБА_2 не надходило.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 Сімейного кодексу). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки. Так, відповідачка ОСОБА_2 намагається спілкуватися з дітьми, однак, позивач чинить їй перешкоди. Вона проявляє позитивне ставлення до дітей та бажання відновити спілкування з дітьми. Відповідачка доклала зусилля для явки в судове засідання та приїзду із Дніпропетровської області.

В свою чергу, Орган опіки та піклування не надав категоричного висновку щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітніх дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними. Натомість відповідачка намагається спілкуватися з дітьми, проявляє бажання відновити спілкування з ними, доклала зусилля для приїзду в судове засідання із Дніпропетровської області.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідачки щодо умисного свідомого злісного ухилення від виконання батьківських обов`язків. Також позивачем не доведено, в чому будуть полягати позитивні зміни в житті дітей в разі застосування до відповідачки такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав.

Суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дітей та стимулювання матір`ю щодо належного виконання своїх обов`язків.

Суд, враховуючи інтереси дітей, вважає за необхідне не позбавляти відповідачку батьківських прав та відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дітей, поклавши на Службу у справах дітей контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

На підставі викладеного, суд вважає, що в задоволенні позову про позбавлення відповідачки батьківських прав слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст.150, 164 СК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки і піклування Снятинської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Покласти на Орган опіки і піклування Снятинської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН