Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №420/41342/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41342/25

Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А. Дата і місце ухвалення: 12.05.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

11.12.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача відносно непроведення компенсації втрати частини доходу – індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2016 року по 29.03.2024 року, протиправною;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу – індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період 01.01.2016 року по 29.03.2024 року;

14.01.2026 представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишено без руху.

30.04.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків. В якій просить поновити провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року, а справу направити для продовження розгляду судом першої інстанції.

Апелянт зазначає, що рішенням Конституційного Суду №1-р/2025 від 11.12.2025 ч.1 ст. 233КЗпП України визнана неконституційною та не може бути застосованою до спірних правовідносин.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду зазначив, що реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Закону № 2050-III, а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 29 березня 2024 року, проте із вказаним позовом до суду останній звернувся лише 11 грудня 2025 року. Отже, позивач звернувся до суду із пропуском тримісячного строку, встановленого положеннями частини 2 статті 233 КЗпП України.

При цьому, суд звернув увагу, що такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, та у постановах Верховного Суду від 04.07.2025 у справі №380/23695/24, від 29.04.2025 у справі №420/4345/24, від 09.04.2026 у справі № 380/18334/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спірних правовідносин є оскарження позивачем не нарахування та невиплата компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Отже, саме з датою виплати позивачу належного грошового забезпечення пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічний підхід застосований, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 560/10053/24, від 23 квітня 2025 року у справі № 260/131/24, від 29 квітня 2025 року у справі № 420/4246/24, від 26 червня 2025 року у справі № 120/2830/24.

При цьому, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП, зокрема частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, з 19.07.2022 р. працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість з грошового забезпечення виплачена позивачу 29.03.2024 року, про що зазначив сам позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, тому саме з цієї дати позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічна правова позиція щодо строку звернення до суду у спірних правовідносинах застосована у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.08.2025 р. по справі №600/3471/24-а.

З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 11.12.2025, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом №2050-ІІІ строк у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому, така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати.

З першого дня наступного місяця після отримання заборгованості особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду.

Крім того слід звернути увагу, що отримання листа від уповноваженого органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

При цьому, оскільки у справі №560/8194/20 спір стосувався нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно виплачені суми пенсії, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду застосовувала шестимісячний строк звернення до суду.

Однак у справі, що розглядається позивач проходив військову службу, а спір стосується нарахування компенсації втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, тому застосуванню підлягає строк, встановлений частиною 2 статті 233 КЗпП України.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04.07.2025 у справі №380/23695/24, від 29.04.2025 у справі №420/4345/24, від 09.04.2026 у справі № 380/18334/24.

Отже, позивач звернувся до суду із пропуском тримісячного строку, встановленого положеннями частини 2 статті 233 КЗпП України.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на Рішення Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025, оскільки цим рішенням визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Положення частини другої статті 233 КЗпП України у встановленому порядку неконституційними не визнавалися.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 червня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук