Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №400/10533/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/10533/25

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Міністерству освіти і науки України, а саме:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису «Ні, порушує», про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 ЗУ «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін в Єдину державну електронну базу з питань освіти, а саме виключити інформацію про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 ЗУ «Про освіту», шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачем не порушено послідовність здобуття освіти, визначену ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», оскільки позивач не здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівню освіти.

З іншого боку, Міністерством освіти і науки України та Державним підприємством «ІНФОРЕСУРС» подано відзиви на апеляційну скаргу, у яких наголошується на правильності прийнятого рішення Миколаївським окружним адміністративним судом.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у 2012 році був зарахований до Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого для здобуття освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.

У 2013 році ОСОБА_1 був відрахований з навчального закладу.

У 2025 році ОСОБА_1 був зарахований до Мигійського фахового коледжу МНАУ за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший бакалавр.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 756536 від 27 березня 2025 року визначено, що на підставі даних поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».

Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про вжиття заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушень послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» стосовно нього.

Відповідь на вказану заяву не надіслано позивачу.

Не погоджуючись із діями Міністерства освіти і науки України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як у Міністерства освіти і науки України підстави вносити зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо позивача відсутні, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

При цьому, Закон України «Про вищу освіту» встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про вищу освіту», підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв`язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв`язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв`язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

Згідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про вищу освіту», здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Крім того, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є дотримання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», в контексті застосування п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та, відповідно, правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, на ім`я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 17 вересня 2025 року № 756536, в якій зазначено, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».

Вказане порушення, на переконання суб`єкта владних повноважень, полягає у тому, що позивач у період з 01 вересня 2011 року по 06 лютого 2013 року вже навчався у ВНЗ «Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на господарсько-правовому факультеті для здобуття освітнього ступеня бакалавра.

Проте, колегія суддів зазначає, що 06 лютого 2013 року позивач був відрахований з числа здобувачів освіти за академічну неуспішність та втратив статус здобувача вищої освіти.

Враховуючи викладене, колегія суддів робить висновок про те, що вказані обставини справи не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем бакалавр у зв`язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.

В подальшому, позивач для здобуття освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра був зарахований до Мигійського фахового коледжу МНАУ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», оскільки позивач на момент отримання спірної довідки здобував перший рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти.

Відповідний висновок колегії суддів відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 03 березня 2026 року, у справі № 340/7912/24.

З іншого боку, щодо питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО, Верховний Суд у постановах від 29 жовтня 2025 року (справа № 200/5372/24), від 25 листопада 2025 року (справа № 160/34591/24), від 15 січня 2026 року (справа № 300/2794/25) сформував висновок, що саме МОН України та технічний адміністратор ДП «ІНФОРЕСУРС» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Міністерства освіти і науки України підстави вносити зміни до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо позивача відсутні.

При цьому, судом першої інстанції було допущено порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, що є підставою для скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року скасувати, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 ЗУ «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2. ст.10 ЗУ «Про освіту» зазначення «Ні, порушує».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо непорушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 ЗУ «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2. ст.10 ЗУ «Про освіту» зазначити «Так, не порушує».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр-кт Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян