Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №420/28188/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28188/25

Перша інстанція: суддя Попов В.Ф.,

повний текст судового рішення

складено 02.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та просив:

- визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області;

- зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області виділити кошти згідно оновленого кошторису для проведення капітального ремонту квартири ОСОБА_1 , яка розташована по АДРЕСА_1 та провести безоплатно капітальний ремонт.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 про проведення безоплатного капітального ремонту, передбаченого п.8 ч.1 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов`язано Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо проведення безоплатного капітального ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до процедури, визначеної Порядком проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, затвердженим Постановою КМУ від 20.05.2009 року №565 (далі Порядок №565), з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не погоджується з обраним судом способом захисту права у вигляді повторного розгляду заяви відповідачем, а також вказує на помилку суду 1-ї інстанції щодо проведення безоплатного капітального ремонту будинку, а не квартири позивача.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи, а саме з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, а тому, з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи внаслідок війни.

03.02.2025 року позивач звернувся до Президента України із скаргою, яку 14.02.2025 року розглянуло Міністерство у справах Ветеранів України та повідомило, що скарга позивача направлена до Великомихайлівської селищної ради для розгляду в межах компетенції.

10.04.2025 року листом №649/02-13 відповідач повідомив позивача, що до місцевого бюджету за 2025 рік субвенції з державного бюджету для проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу відповідно до Постанови №565, не надходили.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення Порядку №565 та Закону України "Про звернення громадян", отримавши заяву позивача про проведення безоплатного капітального ремонту будинку, у відповідача виник обов`язок протягом 30 днів розглянути відповідну заяву та прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення про проведення безоплатного капітального ремонту або відмову в проведенні безоплатного капітального ремонту, з посиланням на підстави відмови та порядок оскарження такої відмови.

Також суд зазначив, що в частині належного способу захисту порушеного права позивача необхідно визнати протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування – селищної ради та зобов`язати останнього повторно розглянути звернення позивача щодо проведення безоплатного ремонту належного йому будинку з дотриманням процедури, визначеної Порядком №565, з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що частково відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни (ч.4 ст.2 Закону №3551-XII).

Поняття і зміст статусу ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність цього закону, наводиться в Розділі II Закону №3551-XII.

У статті 10 Закону №3551-XII визначено осіб, на яких поширюється чинність цього Закону.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, що підтверджується належними доказами.

Право на позачерговий безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, надано особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7), про що зазначено у пункті 8 частини 1статті 13 Закону №3551-XII.

Згідно норм статті 17 Закону №3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Порядок проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право, затверджений Постановою КМУ від 20 травня 2009 року №565.

За приписами підпункту 1 пункту 1 Порядку №565 встановлено, що відповідно до цього Порядку проводиться безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир тих осіб, що мають право згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":

- на безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир (пункт 8 частини першої статті 13 Закону №3551-XII) - осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них осіб;

- на безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків (пункт 8частинипершої статті 15) - осіб, на яких поширюється чинність зазначеного Закону №3551-XII;

- на безоплатний капітальний ремонт житлових будинків і квартир, що перебувають у їх власності (пункт 10 частини першої статті 16 Закону №3551-XII), - осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Пунктом 2 Порядку №565 визначено, що безоплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир (далі - безоплатний капітальний ремонт) проводиться за місцем постійного проживання і реєстрації особи, що має право на зазначені у п.1 цього Порядку №565 пільги (далі - особа, що має право на пільгу).

Безоплатному капітальному ремонту підлягає житловий будинок чи квартира, які належать особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема спільної, власності.

Безоплатний капітальний ремонт проводиться виходячи з розрахунку 21 кв. метр загальної площі будинку, квартири на кожну особу, що має право на пільгу.

Відповідно до п.3 Порядку №565 для проведення безоплатного капітального ремонту особа, що має право на пільгу, подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем свого постійного проживання і реєстрації письмову заяву за формою згідно з додатком 1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача (за місцем реєстрації) із зверненням, вказавши свій статус відповідно до Закону №3551-XII та положень названого Закону, які передбачають, що він має право на пільги, а саме безоплатний капітальний ремонт квартири.

Тобто, як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, за своєю суттю зміст звернення відповідає вимогам додатку 1 Порядку №565.

Пунктом 5 Порядку №565 визначено, що для вирішення питання щодо проведення безоплатного капітального ремонту орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт (є головним розпорядником коштів місцевого бюджету), органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб.

Співголовами комісії призначаються заступник керівника органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та керівник органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.

Рішення про проведення безоплатного капітального ремонту приймається у місячний строк після подання заяви особою, що має право на пільгу, на підставі результатів обстеження комісією будинку, квартири. Обстеження проводиться у присутності особи, яка подала заяву.

За змістом п.7 Порядку №565 комісія після обстеження будинку, квартири складає перелік, визначає види і обсяги робіт, які необхідно виконати, з урахуванням строку проведення останнього капітального ремонту та виходячи з переліку основних робіт згідно з додатками 3 і 4, орієнтовної тривалості ефективної експлуатації елементів будинку, квартири, визначеної правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій.

За результатами обстеження будинку, квартири складаються дефектний акт, кошторисний розрахунок і визначається загальна вартість капітального ремонту. На підставі визначеної загальної вартості капітального ремонту розраховується вартість капітального ремонту 1кв.метра будинку, квартири. Вартість безоплатного капітального ремонту визначається як добуток вартості капітального ремонту 1кв.метра будинку, квартири та площі, яка належить особі, що має право на пільгу, на праві приватної, зокрема спільної, власності у таких будинку, квартирі. При цьому, площа не може перевищувати 21 кв. метра загальної площі будинку, квартири (п.8 Порядку №565).

Відповідно до п.9 Порядку №565 за заявою особи, щодо якої прийнято рішення про проведення безоплатного капітального ремонту, комісія приймає рішення про виконання в межах вартості безоплатного капітального ремонту одного чи кількох видів ремонтних робіт, визначених за результатами обстеження (перекриття всієї площі покрівлі, заміна віконних рам, перекриття всієї площі підлоги будинку тощо).

Пунктами 10 та 11 Порядку №565 визначено, що кошторисний розрахунок і вартість безоплатного капітального ремонту затверджуються рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за поданням комісії і не підлягають зміні.

Затверджені кошторисний розрахунок і вартість безоплатного капітального ремонту передаються у встановленому законодавством порядку до органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, для подальшої роботи. Безоплатний капітальний ремонт проводиться у встановленому порядку суб`єктами господарювання, які відповідно до законодавства мають право на виконання таких робіт, на замовлення органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету (пункт 12 Порядку №565).

Тобто, відповідно до приписів Порядку №565, після отримання заяви позивача, у відповідача виник обов`язок розглянути заяву у місячний строк. При цьому, відповідач відповідно до приписів Порядку №565 зобов`язаний був після одержання такої заяви створити комісію у складі спеціалістів житлово-експлуатаційних і ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт (є головним розпорядником коштів місцевого бюджету), органу технічної інвентаризації та інших уповноважених осіб для вирішення питання щодо проведення безоплатного капітального ремонту.

Разом з тим, відповідних дій, спрямованих на розгляд заяви позивача, передбачених зокрема п.5-8 Порядку №565, відповідачем вжито не було, доказів протилежного суду не надано.

З наданої відповіді вбачаєтеся, що відповідач посилається на відсутність виділення коштів на 2025 рік.

Дійсно, відповідно до пункту 16 Порядку №565, фінансування витрат, пов`язаних з проведенням безоплатного капітального ремонту і складенням проектно-кошторисної документації, здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік.

Водночас, та обставина, що безоплатний капітальний ремонт і складення проектно-кошторисної документації здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та навіть за умови відсутності відповідної субвенції, не позбавляє орган місцевого самоврядування обов`язку слідувати алгоритму дій, який чітко визначений Порядком №565, в тому числі і щодо здійснення обстеження житла.

При цьому, Порядок №565 не регулює питання відмови органу місцевого самоврядування у проведенні безоплатного капітального ремонту житлового будинку. Однак, з поміж вказаного, такий Порядок встановлює чітку послідовність дій органу місцевого самоврядування в разі надходження відповідної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що відсутність відповідного фінансування на пільговий ремонт з Державного бюджету не може бути підставою нездійснення відповідачем дій, передбачених Порядком №565. В свою ж чергу, фінансування таких витрат з державного та місцевого бюджетів передбачено Законом №3551-XII та Порядком №565, невиконання яких може мати місце у іншому складі правовідносин.

З аналізу приписів вказаного підзаконного акту очевидним є те, що після вчинення дій, передбачених пунктами 5-8 Порядку №565, органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування приймається рішення про проведення безоплатного капітального ремонту у разі встановлення що для цього є відповідні підстави. При цьому, логічним є висновок про те, що таке рішення не приймається, якщо підстави для проведення безоплатного капітального ремонту відсутні.

Також, статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Отже, заява позивача про проведення безоплатного капітального ремонту житлового будинку і є заявою, адресованою органу місцевого самоврядування та спрямованою на реалізацію соціальних прав позивача, як інваліда війни.

Порядок №565 є підзаконним нормативно-правовим актом та регулює порядок проведення безоплатного капітального ремонту житлових будинків та квартир осіб, які мають право на отримання такої пільги, проте в частині, яка не врегульована Порядком №565, на заяву поширюються норми Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно ч.4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Законі викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Частиною 1статті 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, серед іншого: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Таким чином, враховуючи положення Порядку №565 та Закону України "Про звернення громадян", суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку, що з отриманням заяви позивача про проведення безоплатного капітального ремонту будинку у відповідача виник обов`язок протягом 30 днів розглянути цю заяву та прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення про проведення безоплатного капітального ремонту або відмову в його проведенні, з посиланням на підстави відмови та порядок оскарження такої відмови.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п.4 ч.2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Таким чином, вирішення питання щодо розгляду звернення позивача щодо проведення безоплатного ремонту належної позивачу квартири, з дотриманням процедури, визначеної Порядком № 565, є виключною компетенцією відповідача, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що належним та ефективним способом захисту права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача, з урахуванням висновків суду.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у позовних вимогах позивач просив вирішити питання щодо проведення капітального ремонту квартири ОСОБА_1 , яка розташована по АДРЕСА_1 , проте, суд 1-ї інстанції помилково зобов`язав відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо проведення безоплатного капітального ремонту будинку.

На переконання колегію суддів, наявність такої помилки може значно ускладнити виконання рішення, а тому вважає за необхідне виправити допущену судом помилку шляхом викладення відповідного абзацу резолютивної частини в іншій редакції.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції:

«Зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ 0437936) повторно розглянути звернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) щодо проведення безоплатного капітального ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до процедури, визначеної Порядком проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №565, з урахуванням висновків суду».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький