Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №179/187/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/187/26

провадження № 2/179/501/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

УСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 17.05.2022 №142 до її дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3 , крім інших дітей, 17 травня 2022 року було влаштовано дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матір`ю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2022 (справа №179/1865/21, провадження №2/179/236/22) позбавлена батьківських прав відносно обох своїх дітей.

Протягом всього часу перебування дітей в ДБСТ відповідач жодного разу не виявила бажання побачитися з дітьми, не цікавилася їх життям, не приймала участі у вихованні та не надавала матеріальної допомоги на утримання.

Добровільно сплачувати аліменти відповідач не бажає, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач є працездатною особою, стан здоров`я якої дозволяє здійснювати трудову діяльність, інших осіб на утриманні не має, а відтак має реальну можливість сплачувати аліменти на утримання дітей. Оскільки позивачці достеменно не відомо про офіційне працевлаштування відповідача та розмір її щомісячного доходу, з метою належного та стабільного забезпечення потреб дітей, позивачка вважає за доцільне просити суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі на кожну дитину.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2500 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з дати подачі позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надала. Відзив на позовну заяву не надходив.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дітей внесені до актового запису про народження відповідно до ст.135 СК України.

Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2022 року у справі №179/1865/21 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлено батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішеннями виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 26 квітня 2022 року №486 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Рішенням виконавчого комітету Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 26 квітня 2022 року №488 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням начальника Новомосковської районної військової адміністрації від 17.05.2022 №142, створено дитячий будинок сімейного типу на базі прийомної сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Влаштовано з 18 травня 2022 року на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_8 , ОСОБА_1 малолітніх дітей, у тому числі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Покладено персональну відповідальність за життя, здоров`я, фізичний та психічний розвиток дітей-вихованців на батьків-вихователів відповідно до п.19 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2002 №564.

01 вересня 2025 року між Магдалинівської селищної радою та батьками-вихователями ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено договір №11 про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, до якого влаштована дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

01 вересня 2025 року між Магдалинівської селищною радою та батьками-вихователями ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено договір №12 про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, до якого влаштована дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається з акту обстеження умов проживання дітей в ДБСТ Тарновська -Дауров від 29.04.2026, складеного спеціалістами Відділу «Служба у справах дітей Магдалинівської селищної ради», неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживають в дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Батьками-вихователями створено належні умови для проживання та виховання дітей-вихованців.

Відповідно до ст.256-6 СК України дитячий будинок сімейного типу - окрема сім`я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п`яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 256-6 СК України батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу несуть обов`язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

Відповідно до ч.4 ст.256-7 СК України за вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_5 є дітьми, позбавленими батьківського піклування у зв`язку з ухиленням батьків від виконання обов`язків з виховання дітей. З часу влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу відповідачка будь-якої матеріальної, фінансової чи натуральної допомоги дітям не надає.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину шляхом виплати аліментів покладено на батьків, які окремо проживають від дитини, відповідно до ст. 180, ст.181 СК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, дана норма надає тому з батьків або законних представників дитини, з ким проживає дитина, право вибору способу сплати аліментів - у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів , інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3512 грн., отже мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить 1756 грн.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі по 2500 грн. на кожну дитину.

Статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.

При визначенні величини аліментного платежу суд враховує матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством.

Так, судом встановлено, що відповідачка перебуває в працездатному віці, офіційно не працевлаштована, інших дітей або непрацездатних осіб на утриманні не має. Доказів наявності групи інвалідності або захворювань, які не дозволяють працювати та отримувати дохід відповідачкою суду не надано. Доказів наявності обставин, які не дозволяють відповідачці сплачувати аліменти у розмірі, який заявлений позивачем, суду не надано.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, а також те, що позбавлення батьківських прав не звільняє відповідачку ОСОБА_2 від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки аліменти на їх утримання у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на кожну дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дітей. Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., судом прийнято до уваги, що даний розмір аліментів є більшим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зазначена вимога покладається на суд лише в порядку наказного провадження (ч. 3 ст. 184 СК України).

Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов`язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою ст.184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачки необхідно стягнути на користь матері-виховательки ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

При вирішенні питання про судові витрати суд приймає до уваги, що позивач при пред`явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 10 лютого 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривень 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя О.Ю.Кравченко