Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №212/9214/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/9214/26

1-кп/212/1254/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд м. Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, за відсутності учасників судового провадження та відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового провадження технічними засобами, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046730000181 від 31.05.2026 з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3

встановив:

Згідно встановлених обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, 30.05.2026, близько 21:15 годин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де зустрів раніше не знайомого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким в нього виник конфлікт на побутовому рівні.

Під час конфлікту у ОСОБА_3 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_5 та виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Після чого, 30.05.2026, приблизно в 21:20 годин, ОСОБА_3 знаходячись біля будинку №3 бульвару Миколи Вороного в Покровському районі м. Кривого Рогу, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_5 , умисно наніс один удар правою ногою в ділянку обличчя потерпілого.

Внаслідок кримінально-протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді зламу 2-го зуба на верхній щелепі праворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи №868 від 04.06.2026 за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений, у присутності захисника, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин обмежується зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, із ухваленням вироку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені судом докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не судимий в силу ст. 89 КК України, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не одружений, інвалідом не являється.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного та керуючись ст. 125 КК України, ст.ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України суд,-

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1