Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №211/5824/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5824/26

Провадження № 2-а/211/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

Адвокат Ременюк Ю.В. звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнати незаконною і скасувати постанову № R 533780 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 статті 210 КУпАП від 13.05.2026 року прийнятої начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якою його визнано винуватим за порушення правил військового обліку та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткових мінімумів громадян, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

03 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Посилаючись на те, що позивачем не вказано жодної правової підстави для скасування постанови по суті адміністративного правопорушення. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на викладене, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін.

У відповідності до ч. 4ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16.04.2001 року за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач змінив 12.05.2025 року місце реєстрації, на підставі довідки № 1221-7000940495 від 11.04.2022 на АДРЕСА_2 та не звернувся до ТЦК та СП для постановки на військовий облік за місцем перебування як ВПО.

11.04.2026 року було виявлено дане адміністративне правопорушення та направлено звернення до відділення поліції № 8 щодо доставлення військовозобов`язаного до ТЦК та СП для складання протоколу та притягнення до адміністративної відповідальності.

13.05.2026 року відповідальним виконавцем групи розгляду та супроводження адімінстратвиних правопорушень солдатом ОСОБА_3 складено Протокол № 1084 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210 КУпАП, за змістом якого 13.05.2026 о 14.00 год в ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено факт порушення правил військового обліку: військовозобов`язаний змінив задеклароване\зареєстроване місце проживання ( перебування) як внутрішньо-переміщена особа і протягом семи днів не став на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Чим здійснив порушення підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року та абзацу 4 пункту 2 частини 1 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як військовозобов`язаний, який залишив своє місце проживання, порушив обов`язок протягом семи днів з дати взяття на облік як внутрішньо переміщена особа стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

13.05.2026, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 , за результатами розгляду вищезазначеного протоколу, винесено Постанову № R533780, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Пунктом 10-1 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (в редакції від 18.05.2024) було визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).

У свою чергу, абзацом 11 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 були порушені вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визначенні положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Так у позивача, який був зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа згідно довідки № 1221-7000940495 від 11.04.2022 , з моменту набрання чинності п. 10-1 додатка 2 «Правил військово обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, виник обов`язок встати на військовий облік до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи який ним не було виконано.

За приписами ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Суд вважає помилковим твердження представника позивача про те, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушено строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За приписами ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно до висновку, викладеному Верховним Судом у Постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17, триваючим правопорушенням слід вважати проступок пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Так, ОСОБА_1 після набрання чинності змін до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024), не виконав обов`язок встати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, а отже до моменту виявлення правопорушення 13.05.2026 (дата складання протоколу), перебував у стані продовження цієї бездіяльності.

З урахуванням зазначеного, порушивши дану норму Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ОСОБА_1 вчинив триваюче адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.

Відтак, адміністративне стягнення до ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, було застосовано у межах встановленого трьох місячного строку з моменту його виявлення.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки сама його незгода із встановленим правопорушенням не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Розподіляючи судові витрати, суд керується статтею 139 КАС України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем, на останнього.

Керуючись статтями 18, 19, 121, 241-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. О. Сарат