Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №420/32651/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №420/32651/24

Суддя: Єщенко О.В.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32651/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

16.01.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Крусяна А.В.

– Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової академії (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини за період з 29.12.2022 по 02.02.2023, з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024;

зобов`язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини за період з 29.12.2022 по 02.02.2023, з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок травми, отриманої у зв`язку із захистом Батьківщини, позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. Натомість в порушення вимог Постанови №168 відповідач не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року адміністративний позов частково задоволено.

Суд визнав протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини за періоди з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024.

Зобов`язав Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини за періоди з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт проходження позивачем стаціонарного лікування у закладі охорони здоров`я внаслідок отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, підтверджений за період з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024. Оскільки в порушення вимог Постанови №168 відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, цей обов`язок має бути покладений на відповідача в судовому порядку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у позові та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні за повний заявлений у позові період підтверджується медичними виписками (довідками). Не надання судом належної правової оцінки усім доказам у справі призвело до помилкового висновку суду про недоведеність права позивача на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, за період з 29.12.2022 по 01.02.2023.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, Військова академія (м. Одеса) подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Постанови №168, помилково залишено поза увагою те, що додаткова винагорода у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, виплачується військовослужбовцям за період стаціонарного лікування в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Натомість у спірному випадку, позивачеві не підлягає виплата цієї додаткової винагороди, оскільки згідно наявної медичної документації поранення позивача відноситься до легких травм.

Також, судом першої інстанції помилково залишено поза увагою ту обставину, що звернення із позовом в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 29.12.2022 по 02.02.2023, з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024, відбулось із пропуском установленого строку. Поряд з цим, позивачем не наведено та не підтверджено належними доказами, що порушення строку звернення із позовом до адміністративного суду відбулось з поважних причин.

У визначений апеляційним судом строк відзиви на апеляційні скарги від учасників справи не надійшли.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, зокрема, у період 11.08.2022 по 02.08.2024 ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса).

Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2023 за №943, позивач 21.04.2022 отримав поранення: МВТ, акубаротравма, ЗЧМТ, СГМ з цефалічним синдромом, вестибулярними пароксизмами із помірним порушенням функції нервової системи. Осколкові поранення склом тім`яної ділянки голови. ВТ тильної поверхні правої кисті без порушення функції. Гостра лівобічна сенсо-невральна приглухуватість. За обставин: отримав поранення під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районі та в період здійснення зазначених заходів, а саме поблизу н.п. Авдіївка Донецької області близько 23:00 (21.04.2022) внаслідок ворожого мінометного обстрілу отримав поранення лейтенант ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у вигляді: МВТ, акубаротравма, ЗЧМТ, СГМ з цефалічним синдромом, вестибулярними пароксизмами із помірним порушенням функції нервової системи. Осколкові поранення склом тім`яної ділянки голови. ВТ тильної поверхні правої кисті без порушення функції. Гостра лівобічна сенсо-невральна приглухуватість. Факту перебування в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння встановлено не було. Перебував у засобах захисту (бронежилет, шолом кевларовий) (а.с. 40).

Згідно довідки гарнізонної ВЛК Клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги від 11.12.2023 за №9555 поранення (травма), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с. 39).

Згідно довідки КНП «ООКЛО» ООР від 02.02.2023 за №270 року та Виписки за №24200 у період з 29.12.2022 по 02.02.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) отриманим після ведення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини (а.с.33, 38).

Згідно виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Клінічного санаторію «Аркадія» за № 174 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 02.02.2023 по 17.02.2023 (а.с. 36-37).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого Військового медичного клінічного центру Південного регіону за №605/28 позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 15.01.2024 по 26.01.2024 (а.с. 30-32).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого Військового медичного клінічного центру Південного регіону за №4526/138, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 17.06.2024 по 05.07.2024 (а.с. 25-28).

Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) від 02.08.2024 за №233 капітана ОСОБА_1 , помічника начальника навчальної частини факультету підготовки спеціалістів забезпечення та експлуатації військової техніки Військової академії (м. Одеса), звільненого з військової служби наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 18 липня 2024 року №744 у відставку за пп. «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність до військової служби з переглядом через 6-12 місяців) п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», 02.08.2024 року виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення.

Під час звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу і всіх видів забезпечення, Військовою академією (м. Одеса) не нараховано та не виплачено позивачеві додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини за періоди з 29.12.2022 року по 02.02.2023 року, з 02.02.2023 по 17.02.2023, 3 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування йому додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, що стало підставою звернення до адміністративного суду першої інстанції із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року прийняв Постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції від 02.04.2022, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

У подальшому згідно з Постановою КМУ №836 від 09.08.2023р. Постанову №168 доповнено пунктами 1-1 та 1-2, які в частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року. Так, відповідно до пункту 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі-Положення № 402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пункт 21.4 глави 21 Розділу II визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

Отже, нарахування та виплата військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період їх перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я передбачена за таких умов:

а) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

б) факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

в) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналізуючи зазначені норми права через призму фактичних обставин справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку отриманою позивачем травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини у період з 29.12.2022 по 02.02.2023 останній перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ООКЛО» ООР, у період з 02.02.2023 по 17.02.2023р. перебував на стаціонарному лікуванні в Клінічному санаторії «Аркадія», у період з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у Військовому медичному клінічному центрі Південного регіону.

Наведені вище обставини свідчить, що за вказаний вище період (з 29.12.2022 по 02.02.2023р. з 02.02.2023 по 17.02.2023, з 15.01.2024 по 26.01.2024, з 17.06.2024 по 05.07.2024) позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

З наведеного також слідує помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність у позивача права на спірну додаткову винагороду за період з 29.12.2022 по 02.02.2023, адже згідно наявних у справі доказів, фактичне перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку отриманням травми, пов`язаною із захистом Батьківщини, у вказаний вище період підтверджується випискою №24200 КНП «ООКЛО» ООР, а також довідкою №270 від 02.02.2023 року, які помилково не досліджені судом першої інстанції при прийнятті судового рішення у справі.

Поряд з цим, не знаходять свого обґрунтованого та правового підтвердження доводи Військової академії (м. Одеса) про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні, з тих підстав, що поранення позивача відноситься до легких травм.

Повторюючись, слід зауважити на тому, що отримане позивачем поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язане із захистом Батьківщини; внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, тобто у позивача наявні усі умови для одержання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у збільшеному розмірі.

Поряд з цим, слід враховувати, що звернення із цим позовом відбулось у межах тримісячного строку, встановленого частиною 2 статті 233 КЗпП України, з дня виключення позивача зі списків особового складу Військової академії (м. Одеса) та проведення розрахунку, тобто з дотриманням установленого строку.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними, однак не у повній мірі відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає частковому скасуванню з ухвалення у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.12.2022 по 01.02.2023 – скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Зобов`язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, за період з 29.12.2022 по 01.02.2023.

В іншій частині рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua