Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №420/3739/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3739/26

Суддя першої інстанції - Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №420/3739/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року до 16 січня 2026 року компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 01 грудня 2015 року по 25 листопада 2019 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 16 січня 2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 01 грудня 2015 року до 25 листопада 2019 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволений.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №420/3739/26.

Головне управління звертає увагу, що причиною затримки належних позивачу виплат є їх спірний характер, який обумовлювався нечіткістю законодавства. Відповідно, такі виплати були проведенні після набрання судового рішення законної сили, з чого власне і виник значний період розрахунку. Тобто, невиплата Головним управлінням усіх сум належних позивачу при звільненні не носить свавільного характеру, а пов`язана із помилковим застосуванням норм законодавства.

Також апелянт зазначив, що оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбувається в одному розрахунковому періоді (без створення заборгованості та затримки на один і більше календарних місяців), то підстави для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у Головного управління відсутні.

Просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області відмовити у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №420/3739/26.

19 травня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

21 травня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що з 2015 року по 25 листопада 2019 року старший прапорщик цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області на посаді водія 39 державної пожежно-рятувальної частини.

07 жовтня 2025 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/10467/25 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Визнані протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця), відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано Головне управління Державної служби з України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця), відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнані протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 листопада 2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця), відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано Головне управління Державної служби з України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 березня 2018 року по 25 листопада 2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця), відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнані протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 листопада 2019 року, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Зобов`язано Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 25 листопада 2019 року у сумі 4463,15 грн на місяць, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

16 січня 2026 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/10467/25 від 07 жовтня 2026 року на рахунок стягувача ОСОБА_1 перераховано 138 730,43 гривень.

Компенсація втрати частини грошових доходів не виплачена.

18 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 25 листопада 2019 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159. Також, у своїй заяві ОСОБА_1 від 18 січня 2026 року просив надати повний розрахунок здійсненої 16 січня 2025 року виплати індексації грошового забезпечення на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/10467/25 від 07 жовтня 2025 року.

29 січня 2026 року керівництвом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області надано відповідь на заяву ОСОБА_1 про відмову в нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

В силу статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі - Порядок №1078).

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Приписи абз.1 п.4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Спірні правовідносини у цій справі виникли щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 16 січня 2026 року.

Колегія суддів вказує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 13 січня 2020 року в справі №803/203/17, від 14 травня 2020 року у справі № 816/379/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 280/676/19, від 15 жовтня 2020 року в справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року в справі №240/6583/20, від 05 липня 2022 року в справі №420/7633/20, від 29 березня 2023 року в справі №120/9475/21-а, від 12 вересня 2024 року в справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10 жовтня 2024 року в справі №280/5397/19, від 18 грудня 2024 року в справі №755/15005/23 та багатьох інших досліджував питання правової природи компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та умов її здійснення.

В указаних постановах Верховний Суд зазначав, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Тобто компенсація за порушення строків виплати доходу виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата, індексація тощо) особи (працівника) з вини відповідача (роботодавця) не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари і послуги.

Виплата компенсації втрати частини доходів проводиться незалежно від порядку і підстав їх (доходів) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

У справі встановлено, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі №420/10467/25 зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 25 листопада 2019 року індексацію грошового забезпечення.

Заборгованість за вказаним судовим рішенням відповідач виплатив позивачеві 16 січня 2026 року. Водночас, нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати відповідних сум індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 16 січня 2026 року відповідач не здійснив.

Слід зазначити, що у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 24 січня 2025 року у справі № 380/1607/24, зазначивши, що право на компенсацію втрати частини доходу в особи пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація, передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу, а не у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі судового рішення, несвоєчасного виконання рішення суду тощо.

У зазначеній справі Верховний Суд не погодився із позицією суду апеляційної інстанції, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 21 червня 2018 року й що саме з цієї дати останній має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків виплати індексації, вказавши на те, що моментом неправомірної невиплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення, що встановлено судовими рішеннями у справі №380/1815/22, є саме 01 січня 2016 року.

Такий правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною також і в постанові від 04 вересня 2025 року у справі №420/16557/24.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку № 159, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати нараховується за весь період невиплати доходу, включно з днем фактичної виплати.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує правильним висновок суду першої інстанції щодо того, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року (моменту порушення строку виплати індексації грошового забезпечення, що встановлено судовим рішенням у справі №420/10467/25) по 16 січня 2026 року (дата фактичної виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №420/10467/25).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що ним при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв