Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №420/2564/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2564/25

Суддя першої інстанції - Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі №420/2564/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 12 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 12 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року – 2481 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня2004 року №44;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року – 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року – 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 26 листопада 2024 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 в розмірі 124 відсотків місячного грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 01 січня 2024 року по 26 листопада 2024 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 в розмірі 124 відсотків місячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року – 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:

- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 12 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року;

- зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 12 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року – 2481 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року – 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року – 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 11 листопада 2024 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 в розмірі 124 відсотків місячного грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року;

- зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) з 01 січня 2024 року по 11 листопада 2024 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2023, 2024 рік, одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 в розмірі 124 відсотків місячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01 січня 2024 року – 3028 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

У решті позову – відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі №420/2564/25.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що позивач подав позов до неналежного відповідача за вимогами у період з 13 березня 2022 року по 31 липня 2022 року, а суд не врахував цього при ухваленні рішення, що має наслідком відповідну юридичну неможливість виконання рішення суду відповідачем в цій частині. Позивач проходив військову службу з 12 березня 2022 року по 30 червня 2023 року у Військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядковувалася Військовій частині НОМЕР_1 . З дня формування і по 31 липня 2022 року Військова частина НОМЕР_2 та Військова частина НОМЕР_1 перебували на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 . З фінансового забезпечення в ІНФОРМАЦІЯ_1 Військову частину НОМЕР_3 та Військову частину НОМЕР_1 було знято з 01 серпня 2022 року, що підтверджується листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26 липня 2022 року №248/3356. Отже, належним відповідачем за позовними вимогами за період з 27 березня 2022 року по 31 липня 2022 року має бути ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 , здійснюючи нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу, діяли виключно на підставі чинних нормативно-правових актів та в межах доведених головним розпорядником коштів асигнувань, тому їх дії не можуть бути визнані протиправними.

Просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

15 травня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

02 червня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

08 червня 2026 року справу призначено до розгляду порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу:

- у Військовій частині НОМЕР_2 з 12 березня 2022 року по 30 червня 2023 року;

- у Військовій частині НОМЕР_1 з 01 липня 2023 року до 11 листопада 2024 року включно.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11 листопада 2024 №324 (по стройовій частині) ОСОБА_1 11 листопада 2024 року виключений зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

ОСОБА_1 через представника звернувся до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 із запитами щодо отримання документів та інформації про розмір грошового забезпечення.

Листом від 22 грудня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_2 надано відповідь та повідомлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 під час проходження ним служби у Військовій частині НОМЕР_2 в період з 12 березня 2022 року по 30 червня 2023 року виплачувалось, відповідно до вимог положень Наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

На виконання Директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача ЗСУ від 24 листопада 2024 року №Д-321/109/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у ЗСУ в 2024 році", зокрема в/ч НОМЕР_2 переформовано, а умовне найменування “Військова частина НОМЕР_4 ” з відповідним кодом ЄДРПОУ з 20 лютого 2025 року анульовано. Відтак, рішеннями відповідних органів військового управління, на підставі яких було проведено організаційні заходи щодо в/ч НОМЕР_2 , з 20 лютого 2025 року в/ч НОМЕР_2 припинила своє існування. При цьому, внаслідок проведення організаційного заходу, визначеного спільною Директивою Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 листопада 2024 року №Д-321/109дск, Військову частину НОМЕР_2 було переформовано у Військову частину НОМЕР_1 . Умовне найменування НОМЕР_2 Військової частини анульовано.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).

Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В первинній редакцій Постанови №704 від 30 серпня 2017 року встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

В примітках вищезазначених додатків було визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п.6 постанови №103, яким п.4 постанови №704 викладений у новій редакції.

Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п.4 постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Водночас, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Однак в подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 "Про скасування п.п.1 п. 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704" внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Натомість, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24 сформував висновок, за яким до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови №704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.

Колегія суддів, яка передала справу №520/5814/24 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, встановила, що Верховний Суд у складі колегії суддів з цієї самої палати вже розглядав справи з подібними правовідносинами.

Так, Верховний Суд, зокрема у постановах від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25 дійшов висновку, що з враховуючи положення статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним має виключно пряму (перспективну) дію в часі.

Втрата чинності нормативно-правовим актом настає з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням, яким його визнано протиправним та нечинним, і не поширюється на правовідносини, що виникли та були реалізовані під час його дії.

Отже, Постанова №481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №320/29450/24 (до 18 червня 2025 року), яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними.

Таким чином, із дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою №481.

На думку колегії суддів, яка передала справу на розгляд палати, положення пункту 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 не відповідають закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому в силу приписів частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, слід застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, у спірний період є протиправним.

З урахуванням вищезазначених нормативно-правових актів та, зокрема, висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, відповідач мав нараховувати та виплачувати грошове забезпечення та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до п.4 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік (у даному випадку станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що за період з 27 березня 2022 року по 31 липня 2022 року позов пред`явлено до неналежного відповідача з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник у зв`язку з нарахуванням та виплатою позивачу грошового забезпечення під час проходження військової служби. Саме з діяльністю військової частини позивач пов`язує порушення свого права на належний розрахунок грошового забезпечення.

Посилання апелянта на те, що у спірний період військова частина перебувала на фінансовому забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , не свідчить про пред`явлення позову до неналежного відповідача. Факт здійснення іншою установою фінансового забезпечення військової частини не змінює суб`єкта спірних правовідносин та не свідчить про перехід до такої установи обов`язків щодо визначення правових підстав і розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

Щодо позовних вимог про обчислення та виплату одноразової грошової допомоги по звільненню, колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №460 від 17 вересня 2014 року затверджено Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Відповідно до пунктів 1-4 Порядку військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» №393 від 17 липня 1992 року. Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

А тому, позовні вимоги в цій частині теж підлягають задоволенню.

Разом з тим, умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, затверджені порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 №44 (далі - Порядок №44).

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема військовослужбовця, а також особам, з числа військовослужбовців звільнених із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктами 4 та 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Тотожна позиція наведена і Верховним Судом у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22.

Отже, Порядком №44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.

У постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року справа № 815/5826/16 зазначено: Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними.

Суд звертає увагу, що на відповідача, як податкового агента, законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.

Таким чином, у суду відсутні підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою нарахованого відповідачем грошового забезпечення, тобто у майбутньому, отже відповідні позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів наголошує на тому, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та не надав оцінки спірним правовідносинам, при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню в частині компенсації податку.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання виплатити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня2004 року №44.

В цій частині ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв