Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №160/34627/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34627/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року (суддя Коренев А.О.) в справі №160/34627/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ), військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:

визнання протиправною бездіяльності ГУ НГУ, пов`язаної із призначенням і виплатою йому одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язання ГУ НГУ призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України, пов`язану із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, у зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ Нацгвардії просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що позивач не має права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн у зв`язку з тим, що не входить до законодавчого визначеного переліку осіб, які мають право на отримання такої допомоги, адже є повнолітнім та не підпадає під категорію «дитина», а також не є утриманцем загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином військовослужбовця ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 проходив військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Городівка, Покровського району, Донецької області.

10.09.2025 року ОСОБА_1 подав до військової частини НОМЕР_1 заяву про виплату одноразової грошової допомогу в зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами розгляду вищевказаної заяви було отримано лист що ВЧ НОМЕР_1 заява з додатками про виплату одноразової грошової допомогу в зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлена до Головного управління Національної гвардії України для подальшого комісійного розгляду.

Листом Головного управління Національної гвардії України від 01.12.2025 року № 27/13//3/04-47793-2025 документи щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого ОСОБА_2 було повернуто Військовій частині НОМЕР_1 на доопрацювання.

Врахувавши, що статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ з урахуванням змін (у редакції, чинній з 29.03.2024) з 29.03.2024 коло осіб було розширено та віднесено до нього, зокрема, дітей загиблого, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_1 як син загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16-1 Закону України №2011-ХІІ, а дії Головного управління Національної гвардії України щодо повернення документів на доопрацювання з метою підтвердження факту перебування його на утриманні загиблого є протиправною бездіяльністю щодо неналежного розгляду заяви позивача.

Оскільки позивач згідно зі ст. 16-1 Закону України №2011-ХІІ (у редакції, чинній з 29.03.2023) має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю (загибеллю) під час захисту Батьківщини військовослужбовця - батька, суд першої інстанції вважав належним способом захисту порушених прав позивача зобов`язання ГУ НГУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги як сину військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, з урахуванням висновків суду, викладених у цій справі.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 1997 року народження, є сином ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Городівка Покровського району Донецької області.

Не є спірним питанням, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 10 вересня 2025 року звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомогу в зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

Заява позивача військовою частиною НОМЕР_1 направлена до ГУ НГУ для подальшого комісійного розгляду.

ГУ НГУ листом від 01 грудня 2025 року № 27/13//3/04-47793-2025 повернуто документи щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого ОСОБА_2 військовій частині НОМЕР_1 ? на доопрацювання.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

За змістом частини першої статті 16 Закону № 2011-XII (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ встановлено коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до частини першої якої у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Частиною четвертою статті 16-1 Закону №2011-ХІІ установлено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту а) частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (частина дев`ята статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина десята статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168).

Пунктом 2 постанови № 168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За положеннями підпункту 1 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Відтак, одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Враховуючи, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини, його син ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16-1 Закону №2011-ХІІ.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність повернення ГУ НГУ документів на доопрацювання з метою підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на утриманні загиблого.

Також суд погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ НГУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану у зв`язку з загибеллю (смертю) батька, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивач не має права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. грн у зв`язку з тим, що не входить до законодавчого визначеного переліку осіб, які мають право на отримання такої допомоги, адже є повнолітнім та не підпадає під категорію «дитина», а також не є утриманцем загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги, адже пунктом 4 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ в редакції, чинній на час загибелі ОСОБА_2 та, відповідно, виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) військовослужбовця, віднесено дітей загиблої (померлої) особи.

При цьому те, що законодавцем до осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, віднесено повнолітніх дітей загиблих військовослужбовців вказує той факт, що попередня редакція статті 16-1 Закону №2011-ХІІ відносила до переліку таких осіб батьків, одного із подружжя, який не одружився вдруге, дітей, які не досягли повноліття, утриманців загиблого (померлого), а Законом №3515-ІХ від 09 грудня 2023 року розширено коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, та віднесено до нього, зокрема, дітей загиблого без зауважень про недосягнення дітьми повноліття.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року в справі №160/34627/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року в справі №160/34627/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 16 червня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко