Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №160/25319/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25319/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року (суддя Конєва С.О.) в справі №160/25319/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про:

визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області №047050032166 від 04 червня 2025 року про відмову у призначенні пенсії їй за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до її пільгового стажу за Списком № 2 період навчання з 01 вересня 1985 року по 16 липня 1988 року, періодів роботи з 02 серпня 1988 року по 17 жовтня 1989 року на підприємстві «Дніпрохімременерго» та з 12 листопада 1992 року по 25 серпня 1993 року у Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні № 2 по ремонту металургійних печей та устаткування ВАТ «Дніпродомнаремонт»; періоду роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 25 квітня 2019 року по 02 серпня 2021 року; періодів роботи у ПАТ «Камет-Сталь» з 03 серпня 2021 року по 30 квітня 2023 року та у ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» з 01 вересня 2023 року по 21 серпня 2024 року, з 14 жовтня 2024 року по 20 травня 2025 року;

зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати їй пенсію за заявою від 26 травня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050032166 від 04.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 період навчання з 01.09.1985 по 16.07.1988 та періоди роботи з 02.08.1988 по 17.10.1989 на підприємстві “ДНІПРОХІМРЕМЕНЕРГО”, з 12.11.1992 по 25.08.1993 у Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні № 2 по ремонту металургійних печей та устаткування ВАТ “Дніпродомнаремонт”, з 25.04.2019 по 02.08.2021 у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, з 03.08.2021 по 30.04.2023 у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ” та з 01.09.2023 по 21.08.2024, з 14.10.2024 по 20.05.2025 у ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.05.2025р. про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та прийняти обґрунтоване рішення по суті заяви з урахуванням висновків, викладених у цьому судовому рішенні, вимог пенсійного законодавства України та повноважень органів Пенсійного фонду України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Рівненській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує на відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. Страховий стаж позивача становить 23 роки 5 місяців 2 дні, пільговий стаж (Список №2) -2 роки 3 місяці 25 днів.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.05.2025р. ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, до якої надала всі необхідні документи, що підтверджується наявною у справі копією оспорюваного рішення та не заперечується учасниками справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №047050032166 від 04.06.2025р., яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” через відсутність пільгового стажу та у рішенні зазначено, зокрема, про те, що страховий стаж особи становить 23 роки 5 місяців 2 дні, пільговий стаж (Список № 2) – 2 роки 3 місяці 25 днів; до пільгового стажу (Список № 2) не зараховано періоди роботи: з 03.08.2021 по 30.04.2023 згідно довідки №143-343 від 17.04.2025, оскільки до справи не долучено доручення на право підпису начальника управління планування та розвитку персоналу ОСОБА_2 ; з 01.09.2023 по 21.08.2024 і з 14.10.2024 по 20.05.2025 згідно довідки №2001981 від 20.05.2025, оскільки довідка підписана однією особою ОСОБА_3 двічі стосовно різних посад: в.о. директора з персоналу та соціальних питань і начальника відділу найму та розвитку персоналу, що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявної у справі.

Суд першої інстанції вважав, що працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто працівником, більше того, недоліки її заповнення не є підставою для висновку про відсутність трудового стажу, а певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на зарахування спірних періодів до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, а також про протиправність рішення №047050032166 від 04.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії позивачеві за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №2 період навчання з 01.09.1985 по 16.07.1988 та періоди роботи з 02.08.1988 по 17.10.1989 на підприємстві “ДНІПРОХІМРЕМЕНЕРГО”, з 12.11.1992 по 25.08.1993 у Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні № 2 по ремонту металургійних печей та устаткування ВАТ “Дніпродомнаремонт”, з 25.04.2019 по 02.08.2021 у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, з 03.08.2021 по 30.04.2023 у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ” та з 01.09.2023 по 21.08.2024, з 14.10.2024 по 20.05.2025 у ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод”.

Належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №2 період навчання з 01.09.1985 по 16.07.1988 та періоди роботи з 02.08.1988 по 17.10.1989 на підприємстві “ДНІПРОХІМРЕМЕНЕРГО”, з 12.11.1992 по 25.08.1993 у Дніпродзержинському спеціалізованому управлінні № 2 по ремонту металургійних печей та устаткування ВАТ “Дніпродомнаремонт”, з 25.04.2019 по 02.08.2021 у ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, з 03.08.2021 по 30.04.2023 у ПАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ” та з 01.09.2023 по 21.08.2024, з 14.10.2024 по 20.05.2025 у ТОВ “Запорізький ливарно-механічний завод”.

Суд першої інстанції вважав, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію позивачеві за її заявою від 26.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 травня 2025 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, №047050032166 від 04 червня 2025 року, відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу.

У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 23 роки 5 місяців 2 дні, пільговий стаж (Список № 2) – 2 роки 3 місяці 25 днів.

До пільгового стажу (Список № 2) не зараховано періоди роботи: з 03.08.2021 по 30.04.2023 згідно з довідкою №143-343 від 17.04.2025, оскільки до справи не долучено доручення на право підпису начальника управління планування та розвитку персоналу ОСОБА_2 ; з 01.09.2023 по 21.08.2024 і з 14.10.2024 по 20.05.2025 згідно з довідкою №2001981 від 20.05.2025, оскільки довідка підписана однією особою ОСОБА_3 двічі стосовно різних посад: в.о. директора з персоналу та соціальних питань і начальника відділу найму та розвитку персоналу.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання правомірності рішення про відмов у призначенні особі пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 з підстав відсутності пільгового стажу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом другим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами статті 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вказано вище, ГУ ПФУ в Рівненській області не зараховано до пільгового стажу позивача за списком №2 періоди роботи з 03.08.2021 по 30.04.2023 згідно з довідкою №143-343 від 17.04.2025, оскільки до справи не долучено доручення на право підпису начальника управління планування та розвитку персоналу ОСОБА_2 ; з 01.09.2023 по 21.08.2024 і з 14.10.2024 по 20.05.2025 згідно з довідкою №2001981 від 20.05.2025, оскільки довідка підписана однією особою ОСОБА_3 двічі стосовно різних посад: в.о. директора з персоналу та соціальних питань і начальника відділу найму та розвитку персоналу.

ОСОБА_1 в період з 03 серпня 2021 року по 30 квітня 2023 року працювала в ПАТ «Камет-Сталь» та з 01 вересня 2023 року по 21 серпня 2024 року, з 14 жовтня 2024 року по 20 травня 2025 року у ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» електрозварником та електрогазозварником, робочі місця атестовані за Списком №2, що не є спірним, та підтверджено трудовою книжко позивача, довідками про підтвердження пільгового стажу та наказами про атестацію робочих місць.

Підставою незарахування спірних періодів є недолучення доручення на право підпису начальника управління планування та розвитку персоналу ОСОБА_2 ПАТ «Камет-Сталь», а також те, що довідка, видана ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод», №2001981 від 20 травня 2025 року підписана однією особою Голуб? ? Я. двічі стосовно різних посад: в.о. директора з персоналу та соціальних питань і начальника відділу найму та розвитку персоналу.

Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить записи про спірні періоди роботи, а також про те, що позивач працювала повний робочий день та виконувала роботи, пов`язані з шкідливими і важкими умовами праці на посадах, що передбачені Списком № 2.

Віднесення роботи позивача у спірних періодах до списку №2 також підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд визнає помилковою підставу, за якою ГУ ПФУ в Рівненській області, не зараховано до пільгового стажу ці періоди, адже надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт роботи позивача у ці періоди за посадами, віднесеними до списку №2, а неправильне оформлення уточнюючих довідок не є підставою для неврахування таких періодів до пільгового стажу.

Суд зауважує, що довідки ПАТ «Камет-Сталь» та ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» містять відомості про зайнятість позивача пільговою роботою, періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період, результати атестації робочих місць.

Чинними на час роботи позивача Списками №2 посада «електрозварювальник», електрогазозварювальник» дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

При цьому невідповідність довідок вимогам пункту 20 Порядку № 637 є формальною підставою, яка не може нівелювати зміст довідок, який однозначно підтверджує право на пільгове забезпечення позивача за списком № 2.

За загальним правилом, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії, а органом Пенсійного фонду належним чином не реалізовано власну компетенцію щодо зобов`язання роботодавця дооформити документи.

Якщо й трудова книжка та довідки мають певні недоліки, то у будь-якому випадку право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, або за оформлення уточнюючих довідок, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Неточність в записах в трудовій книжці та інших документах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, що дає особі право на призначення пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Відтак, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач у спірні періоди виконувала роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2.

Апелянтом не приведено жодних аргументів у спростування висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу інших періодів, які суд першої інстанції зобов`язав зарахувати до пільгового стажу за списком №2, тому в цій частині судом не надається оцінка висновкам суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та наявності підстав для зарахування спірних періодів до пільгового стажу за списком №2.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року в справі № 160/25319/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року в справі № 160/25319/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 16 червня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов