Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №520/33391/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р.Справа № 520/33391/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/33391/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ДІЛЕР»

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заяви та її обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ДІЛЕР» (далі – ТОВ ««Авто Ділер», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив стягнути з Харківської митниці на користь ТОВ «Авто Ділер» 16 000, 00 гривень витрат на правову допомогу.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначав, що на стадії судових дебатів було подано заяву про надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення. З урахуванням дати складення повного тексту рішення суду, беручи до уваги об`єктивні обставини перебоїв з електричною енергією, заявник просив поновити строк на подачу доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу.

ІІ. Зміст судового рішення першої інстанції.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 задоволено частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення:

ухвалено додаткове рішення у справі;

ухвалено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ДІЛЕР» за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн;

в задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у загальному розмірі 16000,00 грн є необґрунтованою, тому суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Харківська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі №520/33391/25.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що дана адміністративна справа згідно з положеннями ст.ст. 4, 12 КАСУ є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться численні судові рішення з аналогічним предметом спору та аналогічними мотивами, що спростило роботу адвоката при підготовці відповідного документу. Зауважує, що позивачем при розгляді справи у судовому засіданні до закінчення судових дебатів не було заявлено і не надані докази, які підтверджували витрати на професійну правничу допомогу. Харківська митниця у заперечення зазначала, що враховуючи, що причина виникнення спору, предмет спору, обсяг предмету доказування об`єктивно не вимагали вжиття значних зусиль для з`ясування справжніх обставин фактичної дійсності, вивчення змісту належних норм права, спростування мотивів суб`єкта владних повноважень, що не було враховано судом першої інстанції.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені про перегляд додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та повістки про виклик у судове засідання, призначене на 08.06.2026 о 13:00, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

V. Обставини, встановлені судом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ДІЛЕР» до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено:

визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000360/2 від 28.11.2025 прийняте Харківською митницею;

визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2025 року UA807200/2025/000484, прийняту Харківською митницею;

вирішено питання розподілу судових витрат шляхом стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ДІЛЕР» витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.

У позовній заяві було повідомлено, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу, попередній орієнтовний розмір яких складає 25000 грн, водночас докази понесених витрат (їх детальний опис) будуть надані суду в порядку статті 139 КАС України.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем було надано суду, зокрема: договір про надання правової допомоги від 12.12.2025; детальний опис наданих послуг; акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 12.12.2025.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 12.12.2025 (далі – Договір), укладеним між адвокатом Жорником Вадимом Ігоровичем та ТОВ «Авто Ділер» в особі директора Дідик А.Ю., адвокат має право представляти і захищати інтереси клієнта у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях з усіх питань, що пов`язані із винесенням та оскарженням картки відмови UA807200/2025/000484 та рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000360/2.

За пунктом 3.1 Договору розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін та відображається в акті виконаних робіт по результатами календарного місяця або виконаних робіт по результатам календарного місяця або виконаної роботи. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг наданих правових послуг.

За змістом акта виконаних робіт від 05.03.2026 по Договору адвокатом надано клієнту наступні послуги: ознайомлення із матеріалами митної справи, правовий аналіз умов поставки, товаросупровідних документів до контракту №03/2022 від 18.11.2022 (інвойс IHR 2025000000558) – 3000,00 грн; складання та подача позовної заяви про оскарження картки відмови UA807200/2025/000484 та рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000360/2 від 28.11.2025 – 4000,00 грн; участь в двох судових засіданнях по справі №520/33391/25 – 6000,00 грн; складання додаткових пояснень по справі для роз`яснення відповідачу умов поставки EXW, отримання документів щодо умов оплати по контракту, подача до суду пояснень щодо умов оплати по контракту №03/2022 від 18.11.2022 (інвойс IHR 2025000000558); всього 16000,00 грн.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому Харківська митниця зазначала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із, зокрема, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову. Виходячи з критерію розумності, пропорційності та співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу в суді , Харківська митниця вважала, що понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю даної справи, а загальні витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, значно завищеними та непідтвердженими. Крім того, відповідач просив врахувати відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому містяться численні судові рішення з аналогічним предметом спору та аналогічними мотивами.

Колегія суддів бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Колегія суддів зауважує, що ця справа належить до категорії справ незначної складності, водночас була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження в суді першої інстанції.

Аналізуючи зміст наданих позивачу в суді першої інстанції, слід вказати, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді першої інстанції стало складання позовної заяви, участь в судовому засіданні, надання додаткових письмових пояснень.

Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи (в тому числі, участь в судових засіданнях), а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума 16000,00 грн не відповідає обсягу та змісту наданих адвокатом послуг, водночас співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 8000,00 грн.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 по справі №520/33391/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 16.06.2026 року