Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №638/2786/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 р.Справа № 638/2786/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 28.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Смирнов В.А., по справі № 638/2786/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ № 00009352 від 16.12.2025, складену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП;

- повернути сплачені кошти в сумі 37703 (тридцять сім тисяч сімсот три гривні) на рахунок Шевченківського ВДВС у місті Харкові на підставі незаконної постанови серії АВ № 00009352 від 16.12.2025, складеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.04.2026 у справі № 638/2786/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить розглянути дану справу в апеляційному провадженні відповідно висновків, сформульованих Верховним Судом, зокрема у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 816/502/16, від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а та від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, від 19 січня 2023 року у справі № 520/6006/21, скасувати рішення від 28 квітня 2026 року Шевченківського районного суду м.Харкова у справі № 638/2786/26 за позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та повернення незаконно стягнутих коштів в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення у справі № 638/2786/26, яким задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем указано, що зафіксовані в постанові серії АВ № 0009352 від 16.12.2025 дані не відповідають обставинам справи, оскільки згідно з ТТН № 2359 від 05.12.2025 загальна вага автопоїзду, вказаного в постанові серії АВ 0009352, здійснена в пункті навантаження на сертифікованому неавтоматичному зважувальному пристрої, складала 40 380 кг, в пункті відвантаження загальна вага цього автопоїзда, виміряна сертифікованим неавтоматичним зважувальним пристрєм, складала 40 320 кг, тому вага автопоїзду, здійснена 05.12.2025 за допомогою двох стаціонарних неавтоматичних зважувальних пристроїв, не перевищує норми, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. На думку апелянта, очевидним є висновок, що факт неперевищення норм під час руху сідлового трьохосного тягача МАN TGX 26.480, ДНЗ НОМЕР_1 з напівпричепом GRAS ДНЗ НОМЕР_2 05.12.2025 швидше за все мав місце, ніж рух з перевищенням ваги на 4,505 тони (11,263 %), як зазначено в оскаржуваній постанові. Позивач вказує, що ваги автоматичного контролю, якими здійснювалось вимірювання згідно постанови серії АВ 0009352 від 16.12.2025, працюють цілодобово, вимірюючи вагу та габарити вантажівок під час руху, не зупиняючи їх, фіксація ваги здійснюється за допомогою електричного сигналу, відповідно він піддається впливу засобів радіоелектронної боротьби, які майже щоденно використовується для стримання російської агресії на території Харківської області, тому значне відхилення ваги автопоїзду на 4,505 тони (11,263 %), засвідчене в автоматичному режимі WIM 62, WAGA-WIM35 від даних вагів, двічі зафіксованих в неавтоматичному режимі, може бути пов`язано з впливом на дану систему військових засобів радіоелектронної боротьби. Додатково позивач зазначає, що відповідач не надав жодного доказу та аргументу на спростування зазначеного доводу позивача, тягар доказування лежить на відповідачеві.

Скаржник наголошує, що дані, зазначені в товарно-транспортній накладній № 2539 від 05.12.2025, складські документи вантажовідправника і вантажоотримувача щодо ваги автопоїзду в пункті навантаження та розвантаження, піддають сумніву дані, зафіксовані автоматичним ваговим комплексом на шляху руху. Апелянт зазначає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, про безпомилковість технічного пристрою для зважуванні в русі не відповідають обставинам справи.

Позивач вказує, що ефективним способом захисту його прав та інтересів в даній справі є не тільки визнання судом факту незаконності постанови серії АВ № 00009352 від 16.12.2025, а й повернення коштів, стягнутих на її виконання, що відповідає завданню адміністративного судочинства.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 року у справі №638/2786/26 залишити без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 року у справі №638/2786/26 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00009352, складеної старшим інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем встановлено, що 05.12.2025 о 8 год 16 хв. за адресою Р-51, км 1+941, Харківська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України; перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,263% (4.505 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. Результат автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення: вимірянні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса 44 505 кг. Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 6 шт.; спарені колеса 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2580 мм, 2-3: 1330 мм, 3-4: 5690 мм, 4-5: 1300 мм, 5-6: 1300 мм, навантаження на вісь 1 7400 кг, 2 6200 кг, 3 11050 кг, 4 8450 кг, 5 8300 кг, 6 8050 кг, загальна маса 49450 кг.

Відповідно до договору оренди від 26 травня 2023 року (далі договір оренди) укладеного між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «КОЛОС» (орендар), орендодавець зобов`язується передати орендареві у платне володіння та користування вантажні автомобілі згідно із додатком до цього договору, яке належить орендодавцю, а орендар зобов`язується прийняти зазначену техніку, використовувати її виключно за призначенням у власній господарській діяльності та сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з Додатком 1 до договору оренди до переліку техніки, щ передається в оренду входить, зокрема спеціальний вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка MAN, модель TGX 26.480, номер шасі НОМЕР_3 , 2016 року випуску.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна №1 до договору оренди ФОП ОСОБА_1 передав, а ТОВ «КОЛОС» прийняв техніку, зокрема спеціальний вантажний сідловий тягач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка MAN, модель TGX 26.480, номер шасі НОМЕР_3 , 2016 року випуску.

Згідно з Товарно-транспортною накладною № 2539 від 05.12.2025 (автомобіль MAN НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 ) загальна вага вантажу (соняшник) склала 40,360 (маса брутто).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із правомірності винесення оскаржуваної постанови. Суд першої інстанції вказав, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, за приписами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі – Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Водночас, згідно із Законом України «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (пункти 1.3, 1.5 ПДР України).

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктом «в» пункту 22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь, зокрема, для автомобільних доріг державного значення на одинарну вісь - 11,5 тонн; на здвоєні осі, якщо відстань між осями менш як 1 метр - 11,5 тонн; від 1 до 1,3 метра - 16 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 тонн; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни -19 тонн; від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 тонни; від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 тонн; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21 тонна; понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тонни.

Таким чином, підпунктом «в» пункту 22.5 ПДР передбачені обмеження вагових параметрів транспортних засобів та їх составів для автомобільних доріг державного значення, а саме навантаження на вісь транспортних засобів.

Водночас, за приписами частини 2 статті 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Приміткою до статті 132-1 КУпАП передбачено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Тобто, відповідальність за частиною 2 статті 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами без відповідного дозволу.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно, передбачених частиною другою, третьою статті 132-1 КУпАП.

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі – Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 4 пункту 4 Положення № 103).

Відповідно до пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового-контролю; у випадках, передбачених правопорушення, розглядає справи про законом, складає протоколи про адміністративні адміністративні правопорушення i накладає адміністративні стягнення.

Отже, посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП.

Водночас, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно з пунктами 2, 16 Порядку № 1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку № 1174).

Згідно з пунктами 12-15 Порядку №1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Метадані повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Також з аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів відповідно до законодавства.

З викладеного вбачається, що процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.202 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2021 за № 1286/36908 (далі - Інструкція № 512)

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції № 512 передбачено, що винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до Додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Таким чином, Інструкцією № 512 затверджено форму постанови про адміністративне правопорушення, яка складається уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00009352, складеної старшим інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем, 05.12.2025 о 8 год 16 хв. за адресою Р-51, км 1+941, Харківська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, днз НОМЕР_1 , Дема Валерій Іванович.

В оскаржуваній постанові вказано, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України; перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,263% (4.505 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Оскаржуваною постанововою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

У постанові вказаний результат автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - загальна маса 44 505 кг. Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 6 шт.; спарені колеса 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2580 мм, 2-3: 1330 мм, 3-4: 5690 мм, 4-5: 1300 мм, 5-6: 1300 мм, навантаження на вісь 1 7400 кг, 2 6200 кг, 3 11050 кг, 4 8450 кг, 5 8300 кг, 6 8050 кг, загальна маса 49450 кг.

Крім цього, скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються наданими відповідачем фотографіями транспортного засобу та державного номерного знаку, здійсненими під час фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.

При цьому, копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №4/7126 від 09.06.2025 підтверджено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM 35 у складі автоматичного пункту «WAGA», виробник ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАИНА» відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Частина І.

Із копії вказаного свідоцтва встановлено, що воно чинне до 09.06.2026.

Отже, на момент скоєння позивачем адміністративного правопорушення (05.12.2025) прилад для зважування транспортних засобів WAGA-WIM35 відповідав вимогам, встановленим для автоматичних приладів для зважування дорожніх транспортних засобів у русі.

Отже, колегія суддів зазначає, що факт порушення позивачем вимог пункту 22.5 ПДР України, ч. 2 ст. 132-1 КУпАП зафіксований належним чином, а винесення відповідачем постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 00009352 від 16.12.2025 є правомірним.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що значне відхилення ваги автопоїзду на 4,505 тони (11,263 %), засвідчене в автоматичному режимі WIM 62, WAGA-WIM35, може бути пов`язане з впливом на дану систему військових засобів радіоелектронної боротьби, а відповідач не надав жодного доказу та аргументу на спростування зазначеного доводу позивача, з наступних підстав.

Так, в апеляційній скарзі позивач посилається за позицію Верховного Суду, наведеною в постанові від 7 червня 2022 року у справі №910/15998/20, згідно з якою важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Крім цього, позивач наводить висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 березня 2024 року у справі № 400/4966/21, згідно з яким на сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 826/5857/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 816/502/16, від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а та від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22. від 19 січня 2023 року у справі № 520/6006/21.

Позивач також посилається на висновки, викладені у постановах від 16 жовтня 2024 року у справі № 279/315/22 та від 31 липня 2024 року у справі № 742/3620/21, у яких Верховний Суд зазначає, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

У зв`язку з наведеним вище колегія суддів звертає увагу на те, що твердження позивача про те, що значне відхилення ваги автопоїзду на 4,505 тони (11,263 %), засвідчене в автоматичному режимі WIM 62, WAGA-WIM35, може бути пов`язане з впливом на дану систему військових засобів радіоелектронної боротьби, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

У свою чергу, надана відповідачем копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №4/7126 від 09.06.2025 підтверджує відповідність приладу для зважування транспортних засобів WAGA-WIM35 встановленим вимогам.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог пункту 22.5 ПДР України, ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а також надано належні і допустимі докази на підтвердження даного факту.

Посилання позивача на дані, зазначені в товарно-транспортній накладній № 2539 від 05.12.2025, складських документах вантажовідправника і вантажоотримувача щодо ваги автопоїзду в пункті навантаження та розвантаження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані документи не є беззаперечними документами, що підтверджують фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а первинними документами бухгалтерського обліку та використовуються виключно для обліку операцій з надання послуг з перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів вказує, що сам факт наявності товарно-транспортної накладної, складських документів вантажовідправника і вантажоотримувача не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Таким чином, товарно-транспортна накладна, складські документи вантажовідправника і вантажоотримувача не можуть беззаперечно свідчити про достовірність ваги транспортного засобу та вантажу.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо повернення сплачених ним коштів в сумі 37703 (тридцять сім тисяч сімсот три гривні) на рахунок Шевченківського ВДВС у місті Харкові на підставі постанови серії АВ № 00009352 від 16.12.2025 Укртрансбезпеки, оскільки вказана постанова винесена правомірно, подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлені та відображені у оскаржуваній постанові.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час розгляду колегією суддів.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Харкова від 28.04.2026 по справі № 638/2786/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій

Повний текст постанови складено 16.06.2026 року