Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №440/532/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р. Справа № 440/532/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/532/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просив:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00191862302, №00191922302 від 17.12.2025 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головне управління ДПС у Полтавській області з метою виконання функцій, передбачених Податковим кодексом України, зокрема підпунктом 191.1.1 пункту 191.1 статті 191, підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, а також відповідно до вимог статті 73 цього Кодексу та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, направило на юридичну адресу ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" письмовий запит від 17.07.2025 №22412/6/16-31-23-01-07.

У зазначеному запиті контролюючий орган вимагав надати копії документів та пояснення щодо підтвердження або спростування відповідності господарських операцій позивача з нерезидентом SHABNAM SAHRA CO (Ісламська Республіка Іран) на суму 20 900 588 грн критеріям контрольованих операцій, а також щодо необхідності подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік.

Вказаний запит був вручений платнику податків 22.07.2025, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Водночас станом на момент проведення перевірки відповіді на зазначений запит ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" не надало.

На підставі викладеного Головне управління ДПС у Полтавській області дійшло висновку про порушення платником податків вимог підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та вчинення податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом четвертим пункту 121.2 статті 121 цього Кодексу.

Надалі, на підставі наказу від 09.10.2025 №3380-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СНЕК ДРАЙВ"», виданого відповідно до вимог статей 20, 78, 79 Податкового кодексу України та підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку зазначеного товариства з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2021 рік.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (№9434592047 від 11.12.2022) річний дохід ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" за 2021 рік становив 382 594 947 грн, а обсяг господарських операцій із нерезидентом SHABNAM SAHRA CO (Ісламська Республіка Іран) — 20 900 588 грн.

При цьому країна реєстрації зазначеного нерезидента — Ісламська Республіка Іран — у 2021 році входила до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045 (зі змінами).

За таких обставин, податковий орган дійшов до висновку, що господарські операції ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" з вказаним нерезидентом за 2021 рік відповідають критеріям контрольованих відповідно до підпунктів 39.2.1.1 та 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, що, у свою чергу, зумовлює обов`язок платника податків подати звіт про контрольовані операції за відповідний звітний період.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а саме неподання звіту про контрольовані операції за 2021 рік, а також абзацу четвертого пункту 121.2 статті 121 цього Кодексу — у частині неподання документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу.

На підставі встановлених порушень Головне управління ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.12.2025 №00191862302 — щодо застосування штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції за 2021 рік, та №00191922302 — щодо неподання платником податків документів на запит контролюючого органу.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу листом від 17.12.2025 №39552/6/16-31-23-01-07.

Не погодившись з відповідними рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2.1 статті 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів; в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав; г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими; ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що відповідно до поданої до Головного управління ДПС у Полтавській області, податкової декларації з податку на прибуток (№9434592047 від 11.12.2022) річний дохід ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" за 2021 рік становить – 382 594 947 грн., тобто перевищує 150 мільйонів гривень, а сума взаємовідносин з контрагентом нерезидентом SHABNAM SAHRA CO (Ісламська Республіка Іран) - 20 900 588 грн, ., що перевищує 10 мільйонів гривень.

Також, Головне управління ДПС у Полтавській області у 2024 році проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" за період з 01.10.2018 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт від 13.05.2024 №6558/16-31-07-01-02/40467576.

Перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з нерезидентом SHABNAM SAHRA CO (контракт №538 від 16.02.2021) відповідають критеріям контрольованих відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Такий висновок зроблено на підставі дослідження первинних документів, зокрема митних декларацій, CMR, банківських документів та зовнішньоекономічних контрактів.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході перевірки також встановлено, що за 9 місяців 2021 року обсяг операцій із зазначеним нерезидентом становив 17 940 407 грн, а дохід ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" — 269 505 462 грн, що свідчить про відповідність таких операцій критеріям контрольованих.

Водночас контролюючий орган зазначив, що питання подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік не входило до предмета цієї перевірки, оскільки звітним періодом є календарний рік, а перевірка охоплювала період до 30.09.2021.

Судом встановлено, що з метою отримання пояснень та документального підтвердження щодо неподання Звіту про контрольовані операції за 2021 рік відповідач направив на адресу позивача письмовий запит від 17.07.2025 №22412/6/16-31-23-01-07 щодо надання копій документів та пояснення щодо підтвердження або спростування відповідності господарських операцій позивача з нерезидентом SHABNAM SAHRA CO (Ісламська Республіка Іран) на суму 20 900 588 грн критеріям контрольованих операцій, а також щодо необхідності подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік. Вказаний запит був вручений платнику податків 22.07.2025, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Водночас станом на момент проведення перевірки відповіді на зазначений запит ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" не надало.

Так, згідно з підпунктом 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 ПК України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Згідно з підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року , що настає за звітним, звіт про контрольовані операції. Звіт про контрольовані операції подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги», відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, який у звітному 2021 році здійснював контрольовані операції, зобов`язаний подати звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній до 01 жовтня 2022 року, останнім днем строку подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за звітний 2021 рік вважається 30 вересня 2022 року включно.

Так, Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених підпунктом 69,1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та перелік документів на підтвердження», який набув чинності 06.09.2022 р.

Судом встановлено, що надалі ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» подано повідомлення про втрату первинних бухгалтерських документів № 290722/1 від 29.07.2022 .

ГУ ДПС у Полтавській області надало ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» відповідь листом від 15.08.2022 № 14136/6/16-31-04-04-04, в якому повідомило, що підстави для прийняття рішення відповідно пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про втрату та або неможливість вивезення первинних документів відсутні.

Після отримання відмови ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» не звертався до контролюючого органу з повідомленням про неможливість подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік відповідно до пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до п.120.3. ст.120 ПК України, в редакції спірних правовідносин, неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Згідно з п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішення щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.39.4.2 п. 39.4 етапі 39 ПК України, ТОВ «СНЕК ДРАЙВ» не подало Звіт про контрольовані операції за 2021 рік та, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п.120.3 ст.120 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що Головне управління ДПС у Полтавській області у межах наданих повноважень, визначених підпунктом 191.1.1 пункту 191.1 статті 191, підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а також відповідно до пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245, направило на адресу ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" належним чином оформлений письмовий запит від 17.07.2025 №22412/6/16-31-23-01-07.

Суд зазначає, що вказаний запит містив вимогу про надання інформації та документального підтвердження щодо господарських операцій позивача з нерезидентом SHABNAM SAHRA CO (Ісламська Республіка Іран), зокрема з метою встановлення наявності підстав для віднесення таких операцій до контрольованих та необхідності подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік. Запит було вручено позивачу 22.07.2025, що підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Колегія суддів зауважує, що ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" у визначений законом строк не надало відповіді на вказаний запит та не подало запитуваних документів і пояснень, чим не виконало свого обов`язку, прямо передбаченого наведеними нормами Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом четвертим пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України неподання платником податків контролюючому органу документів чи іншої інформації на запит, передбачених статтею 73 цього Кодексу, тягне за собою застосування штрафу у визначеному розмірі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення, прийняте Головне управління ДПС у Полтавській області на підставі встановленого факту порушення вимог підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, є таким, що ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, а відтак є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про протиправність застосування до ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" штрафні санкції, оскільки діяв мораторій на їх накладання, через наявні обмеження з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), так як такі порушення були допущені в період дії карантинних обмежень із 12.03.2020 р., по 30.06.2023 р. (включно), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

18.03.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX (в подальшому – Закон № 533-IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 р. № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту: «За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Тобто, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 01.03.2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Кабінет Міністрів України установив карантин на всій території України на підставі постанови від 11.03.2020 р. № 211 з 12.03.2020 р.

Постановою від 27.06.2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 р. в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 р. (в подальшому – Закон № 2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 07.03.2022 р.) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту: у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні; Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з прийняттям Закону України № 2142-IX від 24.02.2022 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022 р.

У зв`язку із набранням чинності 27.05.2022 р. Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 р., подання податкової звітності до 20.07.2022 р. та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022 р. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Таким чином, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, з 27.05.2022 р. припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27.05.2022 р. пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно із новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, з 27.05.2022 р. законодавцем поновлено для платників податків, які мають можливість виконати свої зобов`язання, перебіг строку для подання звітності, передбаченої ПК України та передбачено можливість застосування контролюючим органом до платників податків, які не виконали такого обов`язку, штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є чіткими, не допускають множинного трактування прав і обов`язків платника податків або контролюючого органу, щоб могло вплинути на правильність прийнятих контролюючим органом рішень. Зміни до вказаних норм будь-якої невизначеності для товариства не створюють.

Враховуючи зміст абзацу 1 пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, суд зазначає, що як до внесення до нього змін згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 р., так і після їх внесення перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не зупиняється щодо дотримання строків подання звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 12.05.2025 р. у справі № 420/13322/23.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі № 440/532/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк