Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №953/2079/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р.Справа № 953/2079/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Вітюк Р.В., вул. Валентинівська, 7-Б, м.Харків, 61168) по справі № 953/2079/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач), в якому просив суд:

- скасувати постанову серія АВ №00009490 від 22.12. 2025 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про накладення штрафу у розмірі 8 500, 00 грн;

- справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, на підставі п. 4 ч. 1ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3, ДНЗ НОМЕР_1 зареєстрований за Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» та є спеціалізованим вантажним – спеціалізованим самоскидом. Оскаржуваною постановою встановлено перевантаження загальної маси транспортного засобу з розрахунку допустимої максимальної ваги 25 тонн замість правильної 26 тонн.

Крім того, розпорядженням Харківської обласної адміністрації «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» КП «Харківводоканал» визначено як таке, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Отже, автомобілі, які належать підприємству, використовуються для власних потреб під час аварій і надзвичайних ситуацій наприклад таких як вивіз пошкоджених конструкцій внаслідок прильотів на критично важливі об`єкти (насосні станції, КГУ, теплові пункти, очисні споруди ), а також для надання допомоги Збройним Силам України, підрозділам ДСНС, а тому до таких не підлягають застосування обмеження щодо маси відповідно до пункту 22.5 ПДР (абзацом восьми передбачено виключення).

Також позивач вказував, що Комунальне підприємство «Харківводоканал» - є єдиним підприємством водопостачання та водовідведення міста Харкова та інших населених пунктів Харківської області. У ніч з 16.12.2025 на 17.12.2025 відбулися повторні ракетні обстріли водозабірних споруд Комплексу водопідготовки «Донець», що призвело до критичних руйнувань водозабірних споруд, а тому для запобігання виникненню техногенних ситуацій (загрози залишення населення міста Харкова без питної води) та інших небезпечних ситуацій, керівництвом підприємства негайно було направлено автомобілі, у тому числі автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3. ДНЗ НОМЕР_1 , до смт Кочеток для доставлення вантажу "ґрунту, щебня та бетонних блоків", які необхідні для виконання робіт з ліквідації руйнувань та пошкоджень, а також вивезення пошкоджених матеріалів. Доставка вантажу відбувалась в стані крайньої необхідності, а тому до таких правовідносин підлягають застосуванню положення статті 18 КУпАП.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 :

скасовано постанову серія АВ №00009490 від 22.12.2025 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та надіслано справу на новий розгляд до Державної служби України з безпеки на транспорті.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів врахування відповідачем обставин щодо використання транспортного засобу для запобіганню техногенної ситуації (крайньої необхідності) та перевірки відповідних даних уповноваженою особою Служби під час складання оскаржуваної постанови, як того вимагають положення підпункту 7 пункту 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512. Заперечення відповідача зводяться до формального дотримання пункту 22.5. ПДР стосовно допустимої ваги транспортного засобу і не містять жодного заперечення щодо обставин події.

Враховуючи допущену неповноту розгляду Службою справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача щодо дійсних мотивів ухвалення оскаржуваної постанови, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність прийнятої постанови, у зв`язку з чим відповідно до пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України зазначив про необхідність надіслання справи на новий розгляд.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 по справі №953/2079/26 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів – комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. Постанова про порушення містить посилання на технічний засіб вимірювання, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ і враховує гранично допустимі похибки при зважуванні. Уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті вірно визначено належного суб`єкта адміністративного правопорушення, а саме – керівника Комунального підприємства «Харківводоканал» Тараканова Олександра Юрійовича.

Склад правопорушення вважається закінченим з моменту перевищення встановлених норм та відсутності дозволу, тому суд першої інстанції фактично проігнорував зазначені положення та безпідставно застосував виключення, не передбачені законом. Виняток, передбачений пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, має спеціальний та обмежений характер, не підлягає розширеному тлумаченню. Ключовим є не формальний факт перевищення вагових параметрів, а правовий статус перевезення, його мета та належність до завдань, пов`язаних із ліквідацією аварійних ситуацій або забезпеченням діяльності об`єктів критичної інфраструктури. Наявність статусу критично важливого підприємства не є тотожним здійсненню діяльності в інтересах військового командування, що виключає можливість застосування винятку. Фактично встановлені судом обставини (ліквідація наслідків обстрілу, діяльність комунального підприємства) не підпадають під визначені законом виключення, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

08.06.2026 судом отримано відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Зауважує, що наказом Міністерства енергетики України від 15.07.2024 № 259 «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 30)» КП «Харківські теплові мережі» визначено як таке, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Комунальне підприємство «Харківводоканал» використовує власний транспорт виключно для виконання функцій комунального підприємства з метою відновлення об`єктів критичної інфраструктури. Окрім того, транспортні засоби використовуються комунальним підприємством для усунення наслідків ворожих ударів по інфраструктурі міста, розбирання зруйнованих будівель, споруд та житлових будинків, вивезення на місця зберігання ix великих частин; допомоги Збройним Силам України з переміщення військової техніки, будівництва фортифікаційних споруд; допомоги підрозділам ДСНС у ліквідації наслідків ракетно-дронових та бомбових ударів, проведенні рятувальних робіт тощо. Під час повторного ракетного обстрілу керівництвом були направлені автомобілі з вантажем, необхідним для виконання робіт з ліквідації руйнувань та пошкоджень, а тому завантаження та доставка такого вантажу відбувалась в стані крайньої необхідності.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та повістки про виклик у судове засідання, призначене на 15.06.2026 о 13:30, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до частини третьої статті 268 та частини другої статті 313 КАС України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб марки КОБАЛЬТ АС-3253/3, державний номерний знак НОМЕР_1 належить КП «Харківводоканал».

Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 06.06.2023 № 249В «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» КП «Харківводоканал» визначено як таке, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до копії розпорядження заступника директора з технічного забезпечення КСІМ КП «Харківводоканал» від 17.12.2025 № 204/1, у зв`язку з руйнуваннями та пошкодженнями внаслідок ракетних обстрілів російської федерації КВ «Донець» ВП КП «Харківводоканал», яке відбулось в ніч з 16.12.2025 на 17.12.2025 для запобігання виконанню техногенних ситуацій та інших небезпечних ситуацій зобов`язано водія Стародубцева Артура невідкладно виїхати на автомобілі КОБАЛЬТ АС-3253/3, НОМЕР_1 , до смт Кочеток для доставлення вантажу «ґрунту та бетонних блоків», які необхідні для виконання робіт з ліквідації руйнувань та пошкоджень, а також вивезення пошкоджених матеріалів.

22.12.2025 Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято постанову серії АВ № 00009490, згідно з якою встановлено, що 17.12.2025 о 11 год. 41 хв. за адресою М-03, км 534+863, Харківська обл., автоматизованим пунктом фіксації адміністративних правопорушень, у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб КОБАЛЬТ АС-3253/3, ДНЗ НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5. ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,058 % (1,315тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 81. WAGA-WIM35. №12, свідоцтва про повірку підсистеми габаритного контролю № 463 та підсистеми вагового контролю № 4/7127.

За вказане правопорушення позивача, як відповідальну особу, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту – КУпАП).

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини п`ятої статті 14 Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – ПДР України), встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (пункти 1.3, 1.5 ПДР України).

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 22.5 ПДР України встановлює параметри транспортних засобів та їх составів за умови дотримання яких допускається їх рух. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження є постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

За приписами статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Частиною першою статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП, визначений приписами статті 14-3 КУпАП, за змістом якої адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Зважаючи на те, що Тараканов О.Ю. є керівником Комунального підприємства «Харківводоканал», за яким зареєстрований автомобіль засіб марки КОБАЛЬТ АС-3253/3, державний номерний знак НОМЕР_1 , то позивач є відповідальною особою за вказане правопорушення в розумінні статті 14-3 КУпАП.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль 18 тон; трьохвісний автомобіль 25 (26)* тон; чотирьохвісний автомобіль 32; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тон; щодо комбінованих транспортних засобів: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони; щодо автопоїздів: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 тон.

Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті відповідно до змісту спірної постанови встановлено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,058% (1.315 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон. Так, зазначено, що виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу – загальна маса становить 27315 кг.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що 09.12.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1605 від 05.12.2025, якою доповнено абзац пункту 22.5 Правил дорожнього руху наступного змісту:

«У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, а також на транспортні засоби спеціалізованого та/або спеціального призначення, залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, які здійснюють рух у межах території області, в якій розташовано такі об`єкти, за рішенням начальника відповідної обласної військової адміністрації. Рух таких транспортних засобів штучними спорудами з перевищенням допустимої фактичної маси або таких, габаритна висота яких (з вантажем чи без нього) перевищує параметри, визначені дорожнім знаком 3.18, без відповідного дозволу забороняється.».

Таким чином підставою для виключення відповідальності особи за порушення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, є наявність таких умов: 1) транспортні засоби здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, а також транспортні засоби спеціалізованого та/або спеціального призначення, залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури, які здійснюють рух у межах території області, в якій розташовано такі об`єкти; 2) рішення начальника відповідної обласної військової адміністрації.

У спірних правовідносинах позивач посилався на те, що під час повторного ракетного обстрілу керівництвом КП «Харківводоканал» були направлені автомобілі з вантажем, необхідним для виконання робіт з ліквідації руйнувань та пошкоджень, а тому завантаження та доставка такого вантажу відбувалась в стані крайньої необхідності.

Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації від 06.06.2023 № 249В «Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» КП «Харківводоканал» визначено як таке, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Відповідно до копії розпорядження заступника директора з технічного забезпечення КСІМ КП «Харківводоканал» від 17.12.2025 № 204/1, у зв`язку з руйнуваннями та пошкодженнями внаслідок ракетних обстрілів російської федерації КВ «Донець» ВП КП «Харківводоканал», яке відбулось в ніч з 16.12.2025 на 17.12.2025 для запобігання виконанню техногенних ситуацій та інших небезпечних ситуацій зобов`язано водія ОСОБА_2 невідкладно виїхати на автомобілі КОБАЛЬТ АС-3253/3, НОМЕР_1 , до смт Кочеток для доставлення вантажу «ґрунту та бетонних блоків», які необхідні для виконання робіт з ліквідації руйнувань та пошкоджень, а також вивезення пошкоджених матеріалів.

Таким чином, позивач у спірних правовідносинах виступав як виконувач перевезень вантажу з метою його використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури.

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів врахування Державною службою України з безпеки на транспорті наведених обставин (щодо використання транспортного засобу для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об`єктах критичної інфраструктури) та перевірки відповідних даних уповноваженою особою Служби під час складання оскаржуваної постанови, як того вимагають положення підпункту 7 пункту 4 розділу ІІ.

Таким чином, відповідач, приймаючи спірну постанову в порушення статті 245 КУпАП України, не надав належну оцінку всім обставинам справи у їх сукупності та не навів належного обґрунтування щодо обставин, що мають значення для справи, зокрема, які виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Необґрунтованими є твердження апелянта щодо безпідставного застосування судом першої інстанції виключення, передбаченого пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, оскільки суд звернув увагу на неврахування Державною службою України з безпеки на транспорті обставин крайньої необхідності та не надавав їх власної правової оцінки, що зумовило висновок про передчасність прийняття оскаржуваної постанови.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції врахував, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

У контексті наведеної норми з урахуванням допущеної неповноти розгляду Державною службою України з безпеки на транспорті справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача щодо дійсних мотивів ухвалення оскаржуваної постанови суд першої інстанції визнав прийняте відповідачем рішення передчасним, у зв`язку з чим встановив наявність для надіслання справи на новий розгляд.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції мав процесуальну можливість надати самостійну оцінку наявності чи відсутності обставин крайньої необхідності та вирішити спір по суті, не обмежуючись направленням справи на новий розгляд до компетентного органу. Разом з тим, оскільки позивач рішення суду першої інстанції не оскаржує та не ставить питання про неправильність обраного судом способу захисту, предметом апеляційного перегляду відповідно до частини першої статті 308 КАС України є виключно доводи апеляційної скарги відповідача, який не висловив правову позицію щодо направлення справи на новий розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2026 по справі №953/2079/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 15.06.2026 року