Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №520/16452/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 р.Справа № 520/16452/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Панов М.М.) по справі № 520/16452/24

за позовом ОСОБА_1

до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції третя особа: Державна установа «Старобільський слідчий ізолятор»

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у виготовленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, та 01 січня 2024 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та на 01 січня 2024 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з тарифними ставками та коефіцієнтами, що зазначені в додатках 1, 8, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, згідно з додатком 16, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та представнику ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням саме розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до положень абзацу п`ятого п. 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою №103, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 відповідно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024, яке набрало законної сили 27.12.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у виготовленні та наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з тарифними ставками та коефіцієнтами, що зазначені в додатках 1, 8, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, згідно з додатком 16, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії.

Зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням саме розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до положень абзацу п`ятого п. 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою №103, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

28.04.2026 ОСОБА_1 подав суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просив:

- визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідки №22-1750/4.1/4.1.4/8-24 від 27.12.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновлену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, яка виготовлена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №520/16452/24 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, у тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премію, що визначені з розміру посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022;

- визнати протиправними дії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо складення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідки №22-1751/4.1/4.1.4/8-24 від 27.12.2024 про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії, визначених виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018;

- зобов`язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновлену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, яка виготовлена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 520/16452/24 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням всіх видів грошового забезпечення, у тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби) та премію, що визначені з розміру посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання судового рішення у справі № 520/16452/24 відповідачем виготовлено оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, 01.01.2023, в яких вірно обчислено лише основні складові грошового забезпечення, тоді як додаткові види грошового забезпечення визначені з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зазначені обставини свідчать про протиправність дій, вчинених Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на виконання рішення суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 заяву залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне встановлення обставин справи, просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що всі складові грошового забезпечення позивача мали розраховуватись відповідачем із застосуванням показника прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022, 01.01.2023, що свідчило б про повне та належне виконання судового рішення від 26.11.2024 у справі № 520/16452/24.

Враховуючи, що всупереч судовому рішенню додаткові види грошового забезпечення та премія визначені Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, вважає, що рішення суду від 26.11.2024 у справі № 520/16452/24 не виконано відповідачем у спосіб, встановлений судом.

Натомість, суд першої інстанції, не встановивши всі обставини справи, помилково відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви в порядку 383 КАС України.

Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач) подало додаткові пояснення, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Державна установа «Старобільський слідчий ізолятор» (далі – третя особа) не надала відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням не покладено обов`язку на відповідача розрахувати додаткові види грошового забезпечення із врахуванням конкретного показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб при виготовленні оновлених довідок, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на його виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 520/16452/24 зобов`язано Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням саме розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до положень абзацу п`ятого п. 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою №103, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що довідки позивачу не видавалися, судом вирішувалось питання щодо наявності в позивача права на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно з урахуванням усіх видів грошового забезпечення з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому, у цій справі судом не вирішувалося питання зазначення у довідках розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії, розрахованих відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Як наслідок, в межах розгляду справи № 520/16452/24 спору щодо порядку (алгоритму) розрахунку додаткових видів грошового забезпечення в оновлених довідках не існувало.

На виконання судового рішення, відповідач виготовив оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахувавши основні види грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, що підтверджується довідками та визнається самим позивачем.

Натомість, правовідносини, що виникли при виконанні судового рішення у справі № 520/16452/24, на виконання якого позивачу видано довідки про розмір грошового забезпечення у яких розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, у відсотках від суми посадового окладу і окладу за військовим званням, визначені, на думку позивача, не шляхом множення відповідних тарифних коефіцієнтів на прожитковий мінімум, встановлений законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 520/16452/24.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.02.2025 у справі № 160/16360/24.

Отже, оскаржувані в порядку ст. 383 КАС України дії відповідача не пов`язані з виконанням судового рішення у цій справі.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/16452/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц