Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №712/1440/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №712/1440/26

Суддя: Пронька В. В.

ЄУ № 712/1440/26

Провадження №3/712/740/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Пронька В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 577389 від 28.01.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює майстром цеху СТО «АІС», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз`яснено його права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 577389 від 28.01.2026, 28.01.2026 о 08 год. 50 хв. в м. Черкаси, вул. Пастерівська, 124, гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21723, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_2 ), не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної швидкості руху, безпечного бокового інтервалу і здійснив наїзд на автомобіль Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_2 , (власник – ОСОБА_3 ), який зупинився попереду, внаслідок ДТП, яка сталася раніше. Під час ДТП транспортні засоби отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

В результаті таких дій було складено протоколи про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 577389 від 28.01.2026 за ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 28.01.2026 він керував автомобілем ВАЗ 21723 та рухався по вул. Пастерівська від вул. Пилипенка у напрямку вул. Хіміків у правій смузі руху зі швидкістю приблизно 40–45 км/год. Не доїжджаючи до перехрестя вул. Пастерівська та вул. І. Підкови, він побачив, що попереду автомобіль «Mazda 3» здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Volt», який рухався перед ним. На момент події дорожнє покриття було вкрито ожеледицею. У правій смузі руху також перебував великий мікроавтобус білого кольору, який виконував маневр повороту праворуч, що обмежувало можливість маневрування. За словами ОСОБА_1 , одразу після виникнення небезпеки він застосував екстрене гальмування, однак у зв`язку зі слизьким дорожнім покриттям автомобіль почало заносити, у результаті чого сталося зіткнення: задньою лівою частиною його автомобіля було здійснено контакт із задньою правою частиною автомобіля «Mazda 3». Після цього його транспортний засіб розвернуло у напрямку руху. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок первинного зіткнення транспортних засобів, які рухалися попереду, а не через порушення ним вимог Правил дорожнього руху.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , йому інкримінується порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з протоколом серії серія ЕПР 1 № 577389 від 28.01.2026, 28.01.2026 о 08 год. 50 хв. в м. Черкаси, вул. Пастерівська, 124, гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21723, д.н.з. НОМЕР_1 , (власник ОСОБА_2 ), не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної швидкості руху, безпечного бокового інтервалу і здійснив наїзд на автомобіль Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_2 , (власник – ОСОБА_3 ), який зупинився попереду, внаслідок ДТП, яка сталася раніше.

Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п.п. 12.1, 13.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

До протоколу додано схему місця ДТП від 28.01.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.01.2026, письмові пояснення ОСОБА_3 від 28.01.2026, рапорт поліцейського взводу № 2 роти №2 БУПП в Черкаській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Хуторянського О. від 28.01.2026, екзаменаційна картка водія.

Крім того, постановою суду від 06.04.2026 у дані справі призначено автотехнічну експертизу, виконання якої доручено судовим експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

10.06.2026 до суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/124-26/5328-ІТ від 08.06.2026.

Відповідно до висновку експерта у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля ВАЗ-2І723 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху. У момент виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля BA3-21723 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Mazda-З шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування- в умовах місця дорожньо-транспортної пригоди. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, виконання водієм автомобіля. ВАЗ-21723 (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 маневру об`їзду автомобіля Mazda-З виключалося. Обгрунтування підходу до вирішення питання наведено в дослідницькій частині висновку на с. 6-7. У діях водія автомобіля BA3-21723 (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_1 , не вбачається невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Питання щодо причини настання цієї дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків виходить за межі компетенції, судового експерта, який під час дослідження дій учасників події розглядає їх лише на рівні оцінки технічних операцій з виконання вимог Правил дорожнього руху. Вирішення цього питання потребує застосування знань у галузі права, всебічної оцінки всіх зібраних у справі доказів (у тому числі і висновків судових експертиз), що є прерогативою слідчого (суду).

Відповідно до положень ст. 251, 252, 280 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» та загальними засадами призначення повторної експертизи, така експертиза призначається у разі, якщо висновок експерта є необґрунтованим, неповним, суперечливим або викликає обґрунтовані сумніви у його правильності.

Таким чином, суд вживав усіх передбачених законом заходів для забезпечення повного, об`єктивного і всебічного розгляду справи.

Будь – яких інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 до суду не надано.

Отже, у діях ОСОБА_1 не вбачається порушення вимог Правил дорожнього руху України, зокрема п.п. 12.1, 13.1 ПДР, оскільки на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, у тому числі висновку автотехнічної експертизи встановлено, що невідповідностей вимогам ПДР, які б перебували у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, у його діях не встановлено. За таких обставин дії ОСОБА_1 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, матеріалами справи вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, не підтверджена, будь-яких інших доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.

За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку iз відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя: В.В. Пронька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua