Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №712/14362/24 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/14362/24

Провадження № 1-кп/712/305/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року колегія Соснівського районного суду м. Черкаси у складі:

головуючий ОСОБА_1

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12024250310003763 від 11.11.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючого, депутатом, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 25.02.2025 вироком Соснівського районного суду м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту психотропної речовини «амфетамін», особливо небезпечної психотропної речовини PVP та МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений слідством період часу та місці умисно придбав з метою збуту у невстановлений спосіб та у невстановленої особи два поліетиленових пакетика із вмістом психотропної речовини, п`ять поліетиленових пакетика із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини та з моменту придбання зберігав їх при собі до 7 год. 45 хв. 11.11.2024, з метою подальшого збуту для особистого матеріального збагачення.

У подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний намір, діючи цілеспрямовано, маючи умисел на незаконне зберігання психотропної речовини «амфетамін», особливо небезпечної речовини PVP та особливо небезпечної психотропної речовини МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), які знаходилися у поліетиленових пакетах, незаконно зберігав психотропну речовину та особливо небезпечну психотропну речовину при собі, та 11.11.2024 приблизно о 14 год. 45 хв. перебуваючи неподалік від будинку № 220 по вулиці Михайла Грушевського в місті Черкаси був помічений працівниками поліції, у спілкуванні із якими стало відомо, що ОСОБА_6 зберігає при собі заборонені в обігу речовини, а тому останній був затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

В подальшому 11.11.2024 у присутності понятих та захисника під час затримання ОСОБА_6 з його сумки вилучено 7 поліетиленових пакетиків з речовинами, в 1 з яких відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/16141-НЗПРАП від 12.11.2024, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено – амфетамін, загальна маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 24,270 г.; 1 поліетиленовому пакетику з порошкоподібною речовиною відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/16142-НЗПРАП від 12.11.2024, міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено – амфетамін, загальна маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 15,6 г.; 4 поліетиленових пакетиках з порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/16328-НЗПРАП від 21.11.2024 містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 2.184 г.; 1 поліетиленовому пакетику пігулки відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/16327-НЗПРАП від 28.11.2024 надані на експертизу 30 таблеток фіолетового кольору? містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальна маса (в перерахунку на МДМА-основу) 5.082 г та 31 таблетка помаранчевого кольору, які надані на експертизу, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), загальна маса (в перерахунку на МДМА-основу) 4.708 г.

Загальна маса вилученої речовини, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, складає 39,87 г, що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, є особливо великим розміром психотропної речовини, загальна маса вилученої речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, складає 2.184 г та загальна маса вилученої речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін) складає 9,79 г, що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188, є великим розміром особливо небезпечної психотропної речовини.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та повністю підтвердив обставини вказані вище щодо часу, місця, мети, способу вчинення ним кримінального правопорушення, не оспорював та дав показання, які відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його вину, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду. Обвинувачений щиро кається, просив суд суворо не карати та, зазначив, що він зробив помилку, не у повній мірі усвідомлював наслідки. Провопорушення вчинив у зв`язку з тяжким матеріальним становищем так як мє на утриманні трьох дітей. Крім того додав, що добровільно перерахував грошові кошти на рахунок Збройних Сил України.

Захисник в судовому засіданні просила застосувати до ОСОБА_6 ст. 69 КК України , оскільки є багатодітним батьком, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, чи правильно обвинувачений розуміє зміст тих обставин, які він не оспорює, чи є добровільною та істинною його позиція, а також роз`яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорювалися.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України повністю доведена.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує, за:

- ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини у особливо великих розмірах з метою збуту.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання, обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.10.2018 року у справі № 756/4830/17-к вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Отже, реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 69 КК України.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, його щире каяття, особу обвинуваченого, який на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується виключно позитивно, добровільно допомогає Збройним Силам України, у виді перерахування грошових коштів на рахунок, однак раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченогоможливе тільки при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Водночас, призначаючи покарання обвинуваченому та встановлюючи ступінь його винуватості у вчиненому, суд повинен дати оцінку не лише кримінально караним діянням, а й обставинам кримінального провадження у сукупності з даними про особу обвинуваченого, зокрема, відомостями про схильність такої особи до вчинення кримінальних правопорушень та відомостями про поведінку до вчинення злочинних дій, про його соціальні зв`язки, спосіб життя, стан здоров`я та інші обставини, які впливають на прийняття рішення.

З огляду на матеріали кримінального провадження, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, характер і спосіб вчинення злочину у сукупності зі ставленням обвинуваченого ОСОБА_6 до вчиненого та відомостями про особу обвинуваченого, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах, суд приходить до висновку про призначення останньому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, з реальним його відбуванням.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений. При цьому встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, щире каяття, те, що останній має на утриманні трьох дітей, батька пенсіонера з незадовільним станом здоров`я, добровільне перерахування грошових коштів на допомогу ЗСУ, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Щодо виконання покарання, яке призначене ОСОБА_6 за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2025, за ч.1 ст. 309 КК України до1 року 6 місяців обмеження волі, відповідно до ст.ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, то суд враховує правові позиції та висновки щодо застосування положень ч.4 ст.70 КК України, відповідно яких, у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовується, а кожний вирок, попередній та новий, виконується самостійно. Зазначене також кореспондується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в Постанові від 08.02.2022 року в справі №673/370/19.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.11.2024, відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави 40 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121 120,00 грн, яка внесена заставодавцем ОСОБА_11 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА у Черкаській області № UA888201720355269002000003652, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу: за громадянина ОСОБА_6 згідно ухвали суду 12024250310003763 від 11.11.2024.

Дані про звернення застави в дохід держави відсутні.

Відповідно до ст. 182 ч. 1, 2 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ст. 182 ч. 11 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до ст.203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, внесену суму застави у розмірі 121120,00 грн повернути після набрання вироку законної сили, заставодавцю ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

Враховуючи те, що відпала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, суд вважає доцільним скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2024 та 26.11.2024, які визнані речовими доказами.

Крім того, суд виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на загальну суму 27856,50

Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Під майном (у цьому випадку - це гроші як предмет злочину) слід розуміти речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

Системно-структурний аналіз положень КК України свідчить про те, що за своєю правовою природою спеціальна конфіскація не є покаранням, а належить до інших заходів кримінально-правового характеру, які полягають у передбачених законом обмеженнях прав і свобод особи, що не мають карального навантаження, а спрямовані на забезпечення безпеки суспільства шляхом реалізації превентивної мети - утримання винних від скоєння нових протиправних діянь та усунення умов, які сприяють їх вчиненню.

Отже, спеціальна конфіскація є заходом процесуального примусу, який обтяжує становище особи. Тому при застосуванні інституту спеціальної конфіскації слід дотримуватися принципу справедливого балансу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання прав обвинуваченого.

Тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації — гроші, цінності тощо, та чи вирішувалося питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Оскільки прокурор вимоги щодо застосування спеціальної конфіскації майна не заявляв та не обґрунтував, тому суд вважає необхідним не застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як спеціальна конфіскація.

Аналогічна позиція викладена у постанові ККС Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 760/5853/18 (провадження № 51-716км19).

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України

Призначити покарання ОСОБА_6 за:

-ч. 3 ст. 307 КК України у виді 9 років позбавлення волі, з коніскацією майна.

Зарахувати у строк відбутого ОСОБА_6 покарання строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження з 11.11.2024 по 14.11.2024 включно, виходячи з положень ч.5 ст. 72 КК України, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Дію запобіжного заходу обраного ОСОБА_6 у вигляді застави залишити без змін та після набрання вироком законної сили - припинити.

Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_11 заставу у сумі 121 120, 00 грн., яка була внесена на розрахунковий рахунок ТУ ДСА у Черкаській області № UA888201720355269002000003652, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу:внесення застави за громадянина ОСОБА_6 згідно ухвали суду 12024250310003763 від 11.11.2024.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на загальну суму 27856,50 грн

Скасувати арешт з майна, який накладено слідчими суддями Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.11.2024 та 26.11.2024, які визнані речовими доказами.

Речові докази, які знаходяться в камері схову Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, а саме: 1 поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною який, містить психотропну речовину, амфетамін, загальною масою 15,6 г.; 1 поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною яка, містить амфетамін, загальною масою 24,270 г; 4 поліетиленових пакетики з речовиною рослинного походження, канабіс, маса у висушеному стані, становить 0.893 г, 0,888 г, 0.853 г, 0.881 г.; 4 поліетиленові пакетики з порошкоподібною речовиною, PVP масою 2.184 г; пластикову ємність у змивах якої виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, 4-ММС, масою 0.00035 г та особливо небезпечну психотропну речовинуPVP, масою 0.00015 г.; банківська карту, три пластикові ємності, які містять амфетамін, масою 0.00367 г та 0.00017 г.; електронні ваги у змивах яких виявлено психотропну речовину амфетамін, масою 0.00013 г та 4-ММС, амфетамін, масою 0.00009г , PVP, масою 0.00017 г, PVP, масою 0.00041 г.; чотири поліетиленових пакетика з залишками речовини рослинного походження у змивах одного з яких виявлено канабіс, масою 0.07 г.; пусті поліетиленові пакети; магніти; 10 мотків із ізоляційною стрічкою; блокнот із записами; 1 поліетиленовий пакетик з пігулками (30 таблеток фіолетового кольору), які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), масою 5.082 г та (31 таблетка помаранчевого кольору), які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін), масою 4.708 г – знищити

- мобільний телефон iPhone XS MAX білого кольору імеі 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який передано до камери зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, повернути за належністю ОСОБА_6 .

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2025 за яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, виконувати окремо.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3