Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №520/11897/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р. Справа № 520/11897/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, повний текст складено 21.11.25 у справі № 520/11897/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №205250014541 від 27.03.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2025 про призначення пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням страхового стажу часу догляду за дитиною інвалідом до 16 років з 11.09.2002 по 31.12.2004.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі № 520/11897/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №205250014541 від 27.03.2025 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 20.03.2025 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначає, що 20.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Вказує, що відповідно до положень пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №205250014541 від 27.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 , у призначенні дострокової пенсії за віком згідно з п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , що підтверджується копіями Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 липня 1995, пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 16.08.2016, виданого ПФУ ОСОБА_2 .

20.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України через електронний кабінет із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 4.2 Постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Вищевказану заяву про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №205250014541 від 27.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років.

В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Пунктом 10 вищевказаного Порядку визначено, що час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі:

інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для осіб з інвалідністю I групи і дітей з інвалідністю) і вік (осіб похилого віку і дітей з інвалідністю).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Результати розгляду поданих до заяви документів страховий стаж особи становить 14 років 3 місяці 22 дні.

До страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років з 01.01.2004 по 05.07.2011 - відсутня інформація про нарахування компенсаційної виплати по догляду за дитиною, відповідно і сплату страхових внесків до ПФУ в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійне страхування.

Для зарахування до страхового стажу періоду з 01.01.2004 по 05.07.2011 необхідне підтвердження нарахування компенсаційної виплати органами соціального захисту населення та внесення відповідних змін до реєстру застрахованих осіб для подальшого відображення сплати страхових внесків за вищевказаний період.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №205250014541 від 27.03.2025 про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІУ).

Статтею 1 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше 5 років.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.

Зазначене положення кореспондується також із частиною першою статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року, згідно з якою жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому, до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Отже, згідно з пунктом 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV та частини першої статті 17 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII вбачається, що право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали інвалідів з дитинства (осіб з інвалідністю з дитинства) до шестирічного віку (після досягнення матір`ю 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу).

На момент виникнення спірних правовідносин, право на дострокову пенсію за віком мають матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а умови досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2249-VIII від 19 грудня 2017 року, зокрема у тексті Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-XII від 21 березня 1991 року, Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" № 2109-III від 16 листопада 2000 року, Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" № 2961-ІV від 06 жовтня 2005 року, слова "інвалід", "дитина-інвалід" та "інвалід з дитинства" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "особа з інвалідністю", "дитина з інвалідністю" та "особа з інвалідністю з дитинства" у відповідному відмінку і числі.

Визначення терміну "інвалід з дитинства" (особа з інвалідністю з дитинства) не міститься ні в Законі № 875-ХІІ, № 2249-VIII, а ні в Законі № 2109-III.

Водночас за змістом абзацу 2 пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317), інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності.

Згідно з пунктом 14 цього Положення причинний зв`язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, установлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.

Для призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 9 ст. 11 Закону №1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

Стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду.

До 01 січня 2005 року час догляду за названою категорією осіб зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених чинним раніше законодавством.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» від 29 квітня 2004 року № 558 непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, котрих обслуговують соціальні служби), призначається щомісячна компенсаційна виплата.

Порядок установлення часу догляду за інвалідом 1 групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений п. 10 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, чи потребу сторонньої допомоги можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути: свідоцтво про народження, або виписка із паспорта, або довідка органів управління житловим фондом тощо.

З листа пенсійного органу Форми РС-право від 20.03.2025 також убачається, що до страхового стажу позивача зараховано період догляду за дитиною - інвалідом до 16 років - з 11.09.2002 по 31.12.2003.

Зважаючи на вищевказане, суд уважає спірним періодом саме період догляду за дитиною з 01.01.2004 по 31.12.2004.

У спірному рішенні пенсійним органом зазначено про незарахувння до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років з 01.01.2004 по 05.07.2011 - відсутня інформація про нарахування компенсаційної виплати по догляду за дитиною, відповідно і сплату страхових внесків до ПФУ в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійне страхування.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини з інвалідністю ОСОБА_2 , що підтверджується копіями Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 липня 1995, пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 від 16.08.2016, виданого ПФУ ОСОБА_2 .

Довідкою від 19.03.2025 за підписами Голови правління ОСББ та сусідів також підтверджено, що ОСОБА_1 виховала до 6 - річного віку ОСОБА_2 . Довідка видана для пред`явлення до ПФУ.

Копією посвідчення № НОМЕР_4 від 17.10.1996, виданого Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області, також підтверджено виплату позивачу пенсії по інвалідності ОСОБА_2 , зокрема, в період з 01.01.2003 по 31.12.2004.

Отже, факт здійснення позивачем догляду за дитиною з інвалідністю у період з 01.01.2004 по 31.12.2004, перебування у цей період на обліку в Управлінні соціального захисту населення Чугуївської міської ради Харківської області та отримання пенсії по інвалідності, оскільки позивач здійснював догляд за дитиною з інвалідністю, підтверджено належними доказами, що свідчить про протиправність та безпідставність висновків пенсійного органу про несплату позивачем за спірний період страхових внесків до ПФУ.

Отже, період догляду за дитиною з інвалідністю з 01.01.2004 по 31.12.2004 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто у разі виникнення сумнівів щодо перебування на обліку в УПСЗН, отримання пенсії по інвалідності, інших виплат, а також сплати страхових внесків за відповідний період, пенсійний орган наділений повноваженнями щодо звернення до відповідних органів для отримання відповідних документів.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач вчинював будь-які активні дії (звернення до відповідних організацій тощо) для отримання такої інформації.

Зважаючи на визначення пенсійним органом страхового стажу позивача 14 років 3 місяці 22 дні, а також ураховуючи на зараховані до страхового стажу періоди догляду за дитиною з інвалідністю з 01.01.2004 по 31.12.2004, в сукупності страховий стаж позивача складає більше 15 років, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З приводу визначення пенсійного органу, на який покладається обов`язок зарахування до страхового стажу періодів роботи та призначення пенсії за віком, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV Постанови правління ПФУ “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1”, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно з пунктом 4.10 Постанови правління ПФУ № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Суд звертає увагу, що наразі вирішується питання зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи, а також призначення пенсії за віком.

Зміст Постанови правління ПФУ №22-1 свідчить, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера.

Заяву про призначення дострокової пенсії, подана позивачем через засоби вебпортау ПФУ 20.03.2025 року, за принципом екстериторіальності передано ГУПФУ в Хмельницькій області, за результатами розгляду якої рішенням ГУПФУ в Хмельницькій області в призначенні позивачу пенсії за віком було відмовлено.

Зважаючи на те, що заяву про призначення дострокової пенсії від 20.03.2025 року розглядало Головне управління ПФУ в Хмельницькій області, пенсію позивачу не призначено й відповідно не передано його електронну пенсійну справу для виплати до Головного управління ПФУ в Харківській області за місцем фактичного проживання, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача період догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №205250014541 від 27.03.2025 про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною з інвалідністю віком до 16 років з 01.01.2004 по 31.12.2004 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 20.03.2025 року.

Щодо врахування висновків Верховного Суду про застосування норм права, наведені у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 01.10.2019 у справі №804/3646/18, від 21.12.2019 у справі № 663/574/17, то колегія суддів звертає увагу на те, що такі висновки є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки прийняті за інших обставин у справі, іншого змісту правовідносин та регулюються іншими нормативно-правовими актами.

В ухвалі Верховного Суду у справі №560/9367/24 від 11.03.2025 касаційний суд указав наступне: "При цьому не слід брати до уваги твердження скаржника про неврахування судами висновку, викладеного в постановах Верховного суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 01.10.2019 у справі № 804/3646/18, від 21.12.2019 у справі №663/574/17, а саме «…суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем…», позаяк у жодній із наведених постанов Верховний Суд подібних висновків не формував."

Відтак доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є необґрунтованими та безпідставними.

Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, не містять посилань на нові обставини чи докази та зводяться виключно до незгоди скаржника з наданою судом правовою оцінкою обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі № 520/11897/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова