Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №440/7937/22 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 14 червня 2026 р.

Справа: №440/7937/22

Суддя: Любчич Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 р. Справа № 440/7937/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/7937/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , апелянт) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просила роз`яснити резолютивну частину рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22, зазначивши, що:

- зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії «відповідно до довідок» №35 від 09.07.2012 та № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020 означає обов`язок відповідача внести до бази розрахунку пенсії помісячні суми заробітку, зазначені в цих довідках, для перерахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати;

- оскільки періоди роботи в ТОВ «ВАДО» та МПП «Ліберті» вже були зараховані до страхового стажу позивачки на підставі трудової книжки (що підтверджується Протоколом Полтавського ПФУ від 11.02.2021), формальне повідомлення відповідача про «зарахування стажу» без врахування сум заробітку не є виконанням рішення суду;

- роз`яснити відповідачу, що виконання рішення суду від 09.01.2023 у цій справі вважатиметься завершеним лише після надання до суду нового протоколу (розпорядження) про перерахунок пенсії, де в таблиці «Розрахунок заробітку» будуть відображені суми з вищевказаних довідок, а не лише загальний стаж;

- зарахування вказаних періодів лише до «страхового стажу» без включення сум заробітку до формули розрахунку пенсії не є повним виконанням рішення суду, оскільки судом визнано протиправними дії саме щодо обчислення розміру пенсії.

09.04.2026 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просила скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 про відмову у роз`ясненні рішення та постановити нову ухвалу, якою роз`яснити Полтавському ПФУ, що зобов`язання «врахувати довідки про заробітну плату» означає саме включення помісячних сум нарахованого доходу у формулу розрахунку пенсії, а не повторне підтвердження страхового стажу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначила, що суд першої інстанції проігнорував суть її заяви про роз`яснення, яка була подана з огляду на очевидний правовий абсурд в діях ГУ ПФУ в Полтавській області.

Також ОСОБА_1 просила роз`яснити, як можливо зарахувати довідки про заробітну плату в страховий стаж і при цьому вважати, що рішення є завершеним. Заявниця вважає, що лише після надання нового Протоколу (розпорядження), де в таблиці «Розрахунок заробітку» будуть фактично відображені суми з довідок, а не лише загальний стаж з нульовими показниками, рішення можливо вважати виконаним. Відмова суду першої інстанції у роз`ясненні цього технічного моменту робить судове рішення неможливим для фактичного виконання.

Крім того, апелянт посилається на те, що 09.04.2026, у день винесення оскаржуваної ухвали, апеляційна інстанція вже скасувала попередні рішення судді Петрової Л.М., визнавши її контроль за виконанням рішення неналежним, а отже це підтверджує, що рішення не є зрозумілим у частині порядку його виконання, що вимагало від суду надання чітких роз`яснень.

ГУ ПФУ в Полтавській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, ч. 3 ст. 254, п.1 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено такі обставини справи.

09.01.2023 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ «ВАДО» № 35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП «Ліберті».

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ «ВАДО» відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП «Ліберті», відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.11.2021.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

20.02.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області залишено без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 по справі № 440/7937/22 залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 суд першої інстанції виходив з того, що підстави для роз`яснення рішення суду відсутні, оскільки в ньому чітко та ясно зазначено обґрунтування та дії, які необхідно вчинити ГУ ПФУ в Полтавській області, а саме зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ «ВАДО» відповідно до довідки № 35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП «Ліберті», відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020. Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за віком з дати припинення - 23.11.2021. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 є чітким та зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналіз вищезазначеної правової норми вказує, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Рішення суду, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 640/20750/21.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

В свою чергу, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція встановлена Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 17.12.2021 у справі № 826/9341/18.

Механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував суть її заяви про роз`яснення, яка була подана з огляду на очевидний правовий абсурд в діях ГУ ПФУ в Полтавській області, адже ГУ ПФУ в Полтавській області звітує про «зарахування довідок про заробітну плату в страховий стаж шляхом простого «зарахування стажу», виконання рішення суду, яке зобов`язує «врахувати довідку про заробітну плату», не може полягати у повторному зарахуванні стажу, який і так наявний, вимагала роз`яснити відповідачу, що врахування довідки № 35 та довідки № 02-04/2/1782-С «в страховий стаж», як хибно стверджує ГУ ПФУ в Полтавській області, не можливо без зарахування цифрових даних тих же довідок про заробітну плату, яке є обов`язком внести помісячні суми заробітку (цифри) до бази розрахунку індивідуального коефіцієнта пенсії. Без роз`яснення цього моменту ГУ ПФУ в Полтавській області продовжує імітувати виконання, замінюючи поняття «дохід» на «стаж». Також ОСОБА_1 зазначає, що просила роз`яснити, як можливо зарахувати довідки про заробітну плату в страховий стаж і при цьому вважати, що рішення вважатиметься завершеним. Заявниця вважає, що лише після надання нового Протоколу (розпорядження), де в таблиці «Розрахунок заробітку» будуть фактично відображені суми з довідок, а не лише загальний стаж з нульовими показниками. Відмова суду першої інстанції у роз`ясненні цього технічного моменту робить судове рішення неможливим для фактичного виконання.

Колегія суддів вважає такі доводи ОСОБА_1 необґрунтованими з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, статтею 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.

Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024 у справі № 380/15190/22.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 814/907/16.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 чітко та ясно зазначено обґрунтування та дії, які необхідно вчинити ГУ ПФУ в Полтавській області, а саме ГУ ПФУ в Полтавській області зобов`язано зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ «ВАДО» відповідно до довідки № 35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05.05.2003 у МПП «Ліберті», відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020.

Водночас в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 06.01.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком на підставі довідки ТОВ «ВАДО» № 47 від 16.07.2012 про облік північних надбавок та коефіцієнтів для обчислення пенсії Полтавський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову з огляду на передчасність заявлення такої позовної вимоги.

Тобто, із зазначеного вище вбачається, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 ГУ ПФУ в Полтавській області було зобов`язано відповідно до довідки ТОВ «ВАДО» № 35 від 09.07.2012 та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 02-04/2/1782-С від 22.09.2020 зарахувати ОСОБА_1 відповідні періоди роботи саме до її страхового стажу, зобов`язання зараховувати будь-які інші дані із зазначених довідок рішенням суду не встановлено.

Зі змісту рішення ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, вбачається, що суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

З урахування викладеного колегія суддів зауважує, що фактично доводи апелянтки зводяться до її незгоди з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Питання, на яке заявниця хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене нею у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового (іншого) обґрунтування вже прийнятого рішення, що не передбачено законодавством.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що 09.04.2026, у день винесення оскаржуваної ухвали, апеляційна інстанція вже скасувала попередні рішення судді Петрової Л.М., визнавши її контроль за виконанням рішення неналежним, а отже це підтверджує, що рішення не є зрозумілим у частині порядку його виконання, що вимагає від суду надання чітких роз`яснень, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене не стосується питання роз`яснення рішення суду і жодним чином не вказує на його нечіткість чи незрозумілість.

Крім того, колегія суддів зауважує, що апелянт зазначає, що рішення суду не є зрозумілим у частині порядку його виконання, однак чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення саме змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку його виконання.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений в постанові від 08.08.2018 у справі № 808/1298/15.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 є чітким та зрозумілим, а отже суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, правильно застосував положення статті 254 КАС України, доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 254, 294, 308, 311, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року по справі № 440/7937/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua