Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №693/651/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/651/26

Провадження № 2-о/693/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.06.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., за участю секретаря судового засідання Олійник С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа – ОСОБА_2 ,

У С Т А Н О В И В:

Зявник звернувся до суду із вищевказаною заявою.

В обґрунтування заяви зазначив, що він є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 0,2730 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 07.02.2008р. серії ЯД 962007 та житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шелудько В.П. заведено спадкову справу за №199/2018.

При вивченні нотаріусом документів, наданих заявником, було встановлено, що у державному акті на право власності на земельну ділянку від 07.02.2008р. серії ЯД 962007 допущено помилку у написанні прізвища батька заявника, а саме – вказано « ОСОБА_4 », замість дійсного « ОСОБА_5 ».

Внаслідок допущеної помилки заявник не може реалізувати своє право на оформлення спадщини. Виправити описку у державному акті наразі неможливо, оскільки спадкодавець помер.

Враховуючи вищевикладене заявник звернувся до суду з даною заявою та просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що державний акт на право власності на земельну ділянку від 07.02.2008р. серії ЯД 962007 належить ОСОБА_3 .

Позивач до суду не з`явився, але від його адвоката, ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та його представника. Просила задовольнити заяву про встановлення юридичного факту.

Інші учасники справи також не з`явилися в судове засідання, але від них є заяви, в яких вони не заперечують проти задоволення заяви та просять розгляд справи проводити за їхньої відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

У відповідності до положень п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення(ч.1 ст.315 ЦПК України).

Судом установлені наступні обставини.

ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.4).

На ім`я ОСОБА_7 07.02.2008р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД 962007 (а.с.3).

Приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шелудько В.П. у листі від 29.04.2026р. роз`яснено, що після надання заявником документів для оформлення спадщини у документі про право власності на земельну ділянку, яка розташована у с. Тетерівка Уманського району Черкаської області, розмір якої 0,2730 га, встановлено, що земельна ділянка належить ОСОБА_7 , а в свідоцтві про смерть померла особа-спадкодавець вказана - ОСОБА_3 . При вказаних розбіжностях нотаріус не має права видавати свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при оформленні державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД 962007 було допущено описку у прізвищі спадкодавця.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пленум Верховного Суду України у п.12 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 роз`яснив, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У даному випадку встановлення факту правовстановлюючого документу породжує юридичні наслідки, а саме прийняття заявником спадщини.

Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 10.04.2019р. у справі №320/948/18 дійшла висновку, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Згідно ч.ч.1, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши та оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, з урахуванням норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення заявипро встановлення юридичного факту.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 76, 77, 80, 263, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, заінтересована особа – ОСОБА_2 , – задовольнити.

Встановити, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД 962007 від 7 лютого 2008 року належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська