Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №693/1965/25 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1965/25

Провадження № 2/693/52/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.06.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Коцюбинської Ю.Д., за участю секретаря судового засідання Олійник С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача, адвокат Смітюх В.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить стягнути з відповідача борг в гривні суму боргу в розмірі еквівалентному 5159,60 доларів США за курсом продажу долару США АТ КБ «Приватбанк» на день виконання рішення суду відповідно до розписки від 15.04.2024р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15 квітня 2024 року було укладено договір позики грошових коштів у сумі, що на момент укладення угоди в доларовому еквіваленті складала 4945 доларів США 00 центів США згідно встановленого сторонами угоди способу розрахунку - за курсом продажу долара США АТ КБ “Приватбанк”.

Відповідачем отримано визначену суму грошових коштів, на підтвердження чого відповідачем було видано позивачу оригінал розписки від 15.04.2024 року, відповідно до умов якої відповідач зобов`язалася повернути отримані в борг грошові кошти повністю в термін до 15 липня 2024 року.

Станом на момент звернення позивача до суду відповідачем не здійснено жодного погашення боргу та прострочено повернення грошових коштів.

Відповідно до змісту розписки позивач та відповідач встановили, що зобов`язання визначене у грошовому еквіваленті доларів США, а офіційний курс відповідної валюти при обчисленні розміру зобов`язання в гривні слід використовувати, виходячи з визначеного саме АТ “КБ “Приватбанк” курсу продажу долару США.

Таким чином, розмір заборгованості слід розрахувати за формулою:

ТілоДол * КурсДол = БоргГРН, де:

- “ТілоДол” - сума заборгованості в еквіваленті доларів США;

- “КурсДол” - курс продажу банком АТ “КБ “Приватбанк” доларів США за гривню на відповідну дату;

- “БоргГРН” - розмір заборгованості в гривні, розрахований виходячи з вказаних у розписці умов.

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті АТ “КБ “Приватбанк” за посиланням “https://privatbank.ua/obmin-valiut” на момент підписання цього позову 26.12.2025р. курс продажу долара США за гривню складав 42,194092827 грн. (42,1940) за 1 долар США.

Отже, розмір заборгованості складає: 4945,00 дол * 42,1940 грн/дол = 208649,33 грн.

З урахуванням наведеного, розмір основного зобов`язання в гривні (основного боргу) станом на 26.12.2025р. складає 208649,33 гривень, що еквівалентно 4945,00 доларів США.

Щодо факту прострочення терміну виконання зобов`язання відповідачем, зазначив, що поданою до суду розпискою визначено термін оплати до 15.07.2024 року, але ж станом на момент звернення позивача до суду відповідачем допущено невиконання зобов`язання з повернення позивачу грошових коштів, і, відповідно, порушено права позивача на отримання вказаних грошей. Основний борг у зв`язку з наведеними обставинами слід вважати простроченим з 16.07.2024р.

Таким чином, позивач на момент звернення до суду має право на стягнення з відповідача у визначеній сторонами валюті боргу 4945,00 доларів США основного простроченого боргу.

Щодо нарахування процентів та річних зазначив наступне.

Розмір 3% річних за користування чужими грошима, розрахований у порядку ст. 625 ЦК України складає: за період 16.07.2024 по 26.12.2025 (момент подання позову до суду): 4945,00*3:100:365*528=214,599452055 дол. США.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 3% річних за користування чужими грошима за 528 днів прострочення (16.07.2024-26.12.2025) до моменту подання позову в сумі 214 доларів США 60 центів США.

Відповідно до розрахунку розмір 3% річних за користування чужими грошима, розрахований у порядку ст. 625 ЦК, в гривні складає: 214,60 дол * 42,1940 грн/дол = 9054,8324 грн.

З урахуванням наведеного, розмір 3% річних за користування чужими грошима за період з 16.07.2024 року по 26.12.2025 року, станом на 26.12.2025 року складає 9054,83 гривень або ж 214,60 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь в гривні суму боргу в розмірі еквівалентному 5159 доларів США 60 центів за курсом продажу долара США в АТ КБ «Приватбанк» на день виконання рішення суду, який складається із: основного боргу в розмірі еквівалентному 4945 доларів США та трьох відсотків річних за користування чужими грошима в розмірі еквівалентному 241 доларів США 60 центів. Судові витрати покласти на відповідача.

13.01.2016р. ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області відкрито спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у якій роз`яснено вимоги ст.178 ЦПК України.

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, що підтверджується поштовим повідомленням з власноручним підписом відповідача про її отримання.

23.02.2026р. ухвалою суду позивача зобов`язано надати оригінали розписки та довіреності, посвідченої 20 лютого 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Євтушок І.О. на ім`я ОСОБА_4 .

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений термін не подано.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, судом надано можливості та достатньо часу ознайомитись з позовною заявою та надати свої заперечення, отже вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно розписки від 08.01.2021р. « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт запис № НОМЕР_1 , документ № НОМЕР_2 , орган, що видав 7116, 27 листопада 2017 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , отримав у позику від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , від імені якої діє ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Костянтинівським РВ УМВС України в Донецькій області 29 березня 2007 року, що проживає/зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , який діє на підставі довіреності, посвідченої Євтушок І.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 лютого 2023 року за реєстровим №99, 15 квітня 2024 року у сумі 195882 (сто дев`яносто п`ять тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 00 копійок, що за курсом продажів доларів США в АТ КБ «Приватбанк» (1 долар США = 39,6 грн.) на день укладення цього Договору еквівалентно 4945 (чотири тисячі дев`яносто сорок п`ять) доларів США 00 центів, і зобов`язуюся повернути цю суму ОСОБА_1 в строк до 15 липня 2024 року включно. З моїх слів надруковано вірно. Претензій щодо кількості та якості отриманих коштів немаю. Дата 15.04.2024 ОСОБА_2 . Піпис».

Розписка підписана відповідачем 15.04.2024р. (арк. с. 16) і містить всі істотні умови, укладеного сторонами договору позики: повні реквізити сторін, дату отримання позики, її сума, умови та строк її повернення.

Відповідно до довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Євтушок І.О. 20 лютого 2023 року за реєстровим №99, установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є представником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 37).

Відповідно до частини першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 533 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 373/2054/16-ц.

За таких обставин, досліджуючи договір позики та боргові розписки, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що дані документи є підтвердженням існування між сторонами договірних зобов`язань й відповідно свідчать про існування між сторонами укладеного договору позики та є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

В порядку досудового врегулювання спір між сторонами не вирішений, оскільки на вимоги позивача про сплату боргу, відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до інформації на офіційному веб-сайті АТ “КБ “Приватбанк” за посиланням “https://privatbank.ua/obmin-valiut” на момент підписання цього позову 26.12.2025р. картковий курс продажу долара США за гривню складав 42,194092827 грн. (42,1940) за 1 долар США.

Отже, розмір заборгованості складає: 4945,00 дол * 42,1940 грн/дол = 208649,33 грн.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних за користування чужими грошима, розрахований у порядку ст. 625 ЦК України складає: за період 16.07.2024 по 26.12.2025 (момент подання позову до суду): 4945,00*3:100:365*528=214,599452055 дол. США.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 3% річних за користування чужими грошима за 528 днів прострочення в сумі 214 доларів США 60 центів США, що в гривнему еквіваленті складає: 214,60 дол * 42,1940 грн/дол = 9054,8324 грн.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Нормою частини 1 статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. ч. 1,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та надавши їм оцінку, та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним договором позики суду не надано, а відповідач не скористалася своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо стягнення заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 141 ЦПК України установлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1741,64 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №1304-7284-9308-5488 від 26.12.2025р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 60, 76, 77, 80, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) в гривні суму боргу в розмірі еквівалентному 5159 доларів США 60 центів за курсом продажу долара США в АТ КБ «Приватбанк» на день виконання рішення суду, який складається із: основного боргу в розмірі еквівалентному 4945 доларів США та трьох відсотків річних за користування чужими грошима в розмірі еквівалентному 241 доларів США 60 центів.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1741(одна тисяча сорок одна) гривня 64 копійки.

Надані на виконання ухвали Жшківського районого суду Черкаської області від 23.02.2026р. оригінали розписки від 15.04.2024р. та довіреності від 20.02.2023р. на ім`я ОСОБА_4 – повернути представнику позивача, адвокату Смітюху В.В. (а/с 25, м. Одеса, 65086).

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська