Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №200/6733/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року справа №200/6733/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № 200/6733/24 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) розглянувши заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 200/6733/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі оновленої довідки РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28-2178 від 21.08.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII“Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі оновленої довідки РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28-2178 від 21.08.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 200/6733/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XII“Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі оновленої довідки РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/28-2178 від 21.08.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) довідки № 31/28-2178 від 21.08.2024 року, з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 23 січня 2025 року.

23.10.2025 року до Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій представник просив суд:

змінити спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі 200/6733/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій з зобов`язання здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) довідки № 31/28-2178 від 21.08.2024 року, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 у розмірі 294500,99 грн.

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по справі 200/6733/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено індивідуальний перерахунок пенсії. Однак, Відповідач розпочав фактичну виплату перерахованої пенсії з 01 лютого 2025 сформував доплату (борг) за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 у розмірі 294500,99 грн., та всупереч рішенню суду не провів виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсій. У зв`язку з фактичним невиконанням рішення суду мною було зроблено запит через особистий кабінет ВЕБ порталу ПФУ про виконання рішення суду та виплату заборгованості №4218/П-0500-25, в якому просив повідомити про дату на яку заплановано виплату заборгованості та які дії виконано фахівцями Головного управління з метою виплати вказаної заборгованості. У відповідь на звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 6306-4481/Б-02/8-0500/25 повідомило мене про те що виплату коштів, обчислених на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі № 200/76733/24, яке набрало законної сили 23.01.2025 у загальній сумі 294500,99 грн буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, не надавши при цьому відомостей про те які взагалі дії було прийнято фахівцями ГУ ПФУ в Донецькій області з метою виплати заборгованості (направлено запитів до розпорядника бюджетних коштів про виділення фінансування на виконання рішення суду, номера та дати цих запитів).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № 200/6733/24 заяву позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/6733/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №200/6733/24 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) довідки № 31/28-2178 від 21.08.2024 року, з урахуванням виплачених сум, на:

“Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 у розмірі 294500,99 грн.”.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

З наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду №200/6733/24 про зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) довідки № 31/28-2178 від 21.08.2024 року, з урахуванням виплачених сум.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло дев`ять місяців.

Листом від 19.03.2025 року № 6306-4481/Б-02/8-0500/25 Відповідачем було повідомлено Позивачу, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Виплату коштів, обчислених Вам на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2024 по справі №200/76733/24, яке набрало законної сили 23.01.2025 у загальній сумі 294500,99 грн буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. На дату підготовки відповіді Пенсійним фондом України виділено кошти на виконання рішень суду, по яким не проведено виплату заборгованості суми пенсії за окремою бюджетною програмою, та які набрали законної сили по 19.11.2020. Іншого чинним законодавством не передбачено. Додатково повідомляємо, з метою дотримання вимог діючого законодавства при реалізації рішень суду Головним управлінням в межах закріплених повноважень листом від 11.02.2025 вих. № 0500-0408-5/11581 направлено запит до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості з пенсії за Рішеннями судів.

Станом на дату розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення заборгованість у розмірі 294500,99 грн., позивачу не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №200/6733/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 у розмірі 294500,99 грн.

Отже, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку за належне змінити спосіб захисту прав позивача із зобов`язання на стягнення.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № 200/6733/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі № 200/6733/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

А.В. Гайдар