Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №571/1191/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1191/26

Провадження № 3/571/537/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року с-ще Рокитне

Суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області Качмар М.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №752339 від 02.06.2026: «02.06.2026 о 10:10 год. встановлено, що ОСОБА_1 у період з 17.04.2026 по 30.04.2026 ухилилася від виконання обов`язків по догляду за дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у пропуску останньою навчання більше 10-ти днів без поважної причини. Вчинено повторно протягом року.».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик суду в призначене судове засідання не з`явилась, хоча судом вживались заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового розгляду справи, шляхом надсилання за адресою місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності рекомендованою кореспонденцією судових повісток, однак як вбачається із конверта повернутого на адресу суду не вручений адресату, такий не був вручено з причини, згідно довідки АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою». За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, відтак із врахуванням вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 184 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідальність за ч.2 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Зокрема, таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.184 КУпАП, як за повторне протягом року вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів того, що остання протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУПАП.

Належних доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 повторно протягом року ухилилася від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у ньому.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Згідно п.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя М.Я.Качмар