Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №569/8375/25
Суддя: Бучко Т. М.
Справа № 569/8375/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2 , Гафича І.І.
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22 січня 2026 року, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 139702,30 грн та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 листопада 2024 року сталася ДТП за участю транспортного засобу Skoda Octavia з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу Audi A4 з номерним знаком НОМЕР_2 під її керуванням. Позивачу, як власнику транспортного засобу Audi A4 з номерним знаком НОМЕР_2 , завдано матеріальних збитків. Відповідно до складеного на місці ДТП повідомлення про ДТП від 25 листопада 2024 року, ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні ДТП. На момент ДТП транспортний засіб Skoda Octavia з номерним знаком НОМЕР_1 був забезпечений в ПрАТ «Страхова група «ТАС» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. 28 лютого 2025 року на рахунок ОСОБА_1 від ПрАТ «Страхова група «ТАС» було зараховано страхове відшкодування у розмірі 76800 грн. 25 листопада 2024 року відповідач на місці ДТП видав розписку, в якій зобов`язався виплатити різницю за ремонт авто за власні кошти. Станом на день подання позову відповідач обов`язок з виплати різниці не здійснив. Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 25 листопада 2025 року, ринкова вартість автомобіля Audi A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , могла становити 301502,30 грн. Згідно висновку щодо вартості колісного транспортного засобу від 30 грудня 2024 року, вартість в пошкодженому стані після ДТП автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 85000 грн. Виходячи з положень ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним і в цьому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а саме 301502,30 – 85000 = 216502,30. Тобто, вартість матеріального збитку становить 216502,30 грн. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди: 216502,30 грн (розмір матеріального збитку) – 76800 грн (розмір сплаченого страхового відшкодування) = 139702,30 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. Моральна шкода завдана не лише у зв`язку з пошкодженням майна, яке було єдиним сімейним засобом пересування та спричинило сильні душевні хвилювання через порушення звичайного порядку життя та обмеження у переміщенні, а й через протиправні дії відповідача, а саме – порушення правил дорожнього руху, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб позивача.
У відзиві на позовну заяву, поданому представником відповідача ОСОБА_4 , відповідач позов визнав частково. Відзив мотивує тим, що не погоджується із методикою визначення вартості пошкодженого автомобіля Audi A4 в стані після ДТП і, відповідно, з вартістю, яка становить 85000 грн. Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не передбачає застосування такого методу визначення ринкової вартості пошкодженого в результаті ДТП КТЗ, як проведення аукціону, який не може враховувати реальну ринкову вартість такого КТЗ. Згідно даних звіту № 226.25К про оцінку автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 21 травня 2025 року, ринкова вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень, наявних після ДТП, становить 151841,04 грн. Виходячи з різниці між вартістю матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, ринковою вартістю автомобіля після ДТП та сплаченим страховим відшкодуванням, розмір матеріальної шкоди, який визнається відповідачем, становить 74300,51 грн. Відповідач погоджується з розміром моральної шкоди в сумі 5000 грн, оскільки під час ДТП позивач не перебувала в автомобілі, позивач не надає доказів нанесення їй моральної шкоди в результаті ДТП, позивач отримала страхове відшкодування в розмірі 76800 грн, відповідачем визнається розмір матеріальної шкоди в сумі 74300,51 грн, яку погоджується оплатити.
Ухвалою від 02 травня 2025 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 30 червня 2025 року суд призначив у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, провадження у справі зупинив на час її проведення.
Ухвалою від 05 вересня 2025 року суд поновив провадження у справі з метою розгляду клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних для проведення експертизи.
Ухвалою від 16 вересня 2025 року суд визнав обов`язковою явку в судове засідання позивача.
Ухвалою від 30 вересня 2025 року суд призначив у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, провадження у справі зупинив на час її проведення.
Ухвалою від 10 жовтня 2025 року суд скасував ухвалу від 30 червня 2025 року про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою від 05 грудня 2025 року суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 22 квітня 2026 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання судового експерта для надання роз`яснень щодо висновку експерта.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та пояснила, що 25 листопада 2024 року їхала на автомобілі у лівій смузі руху, засвітилася помилка і транспортний засіб став втрачати потужність. Максимально з`їхала вправо, зупинила автомобіль, ввімкнула «аварійку», виставила аварійний знак. Близько години перебувала в автомобілі. Оскільки замерзла, то надалі чекала евакуатор на АЗС. Інші транспортні засоби спокійно об`їжджали її автомобіль і лише відповідач в`їхав у нього. На місце аварії приїхала поліція, але з відповідачем домовились скласти європротокол, щоб швидше вирішити справу. На місці збитки оцінити не могла і про конкретну суму відшкодування з відповідачем не домовлялась. Після того, як страхова компанія визначила суму збитків, відповідач відмовився сплатити різницю між страховою виплатою та завданими збитками. Евакуатор викликала до дорожньо-транспортної пригоди, тому що висвітилася помилка на панелі керування. Розписку від імені відповідача написала вона, бо в нього тремтіли руки, він її лише прочитав і підписав в присутності поліцейських. Коробка перемикання передач в автомобілі була справна.
Представник позивача додатково пояснив, що сторони на місці ДТП досягли згоди щодо обставин ДТП та склали європротокол. Відповідач визнав свою вину у вчиненні ДТП та, оскільки ліміт страховика по європротоколу не достатній для покриття витрат позивача у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, зобов`язаний відшкодувати різницю між страховим відшкодуванням та завданими позивачу збитками. Жодних доказів, що коробка перемикання передач у автомобілі позивача до ДТП була у несправному стані, відповідач не надав. Зобов`язання відповідача відшкодувати завдану шкоду виникли на підставі делікту, а не розписки.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що рухався з м.Житомир в напрямку м.Вінниця зі швидкістю 70-80 км/год по правій смузі руху. Це був ранок, видимість була обмежена, бо сходило сонце і засліпило його, відчув удав і побачив, що в`їхав у автомобіль. Вийшов з автівки, капот був відкритий від удару, почав кидати сніг, щоб автомобіль не спалахнув. З`явилась ОСОБА_1 . На його запитання чому її автомобіль стоїть на дорозі позивач відповіла, що викликала евакуатор, бо зламалася коробка передач і машина не могла далі рухатись. Оглянули автомобіль позивача і встановили, що шкода покривається європротоколом. Позивач погодилася, що страховик виплатить збитки. По авто було видно, що пошкодження незначні. Водій лавети забрав спочатку автомобіль позивача, а тоді повернувся і завіз його авто до Рівного. Європротокол підписав у шоковому стані. Розписку не писав і не підписував, лише повідомлення про ДТП підписав. Про те, що в автомобілі була несправна коробка перемикання передач, йому повідомила особисто позивач.
Представник відповідача додатково пояснив, що, підписавши європротокол, сторони дійшли згоди, що сума збитку не перевищує 80000 грн, бо в іншому випадку протокол мали б скласти працівники поліції. Позивач погодилася на підписання європротоколу, а отже, визнала, що збитки не перевищують 80000 грн. Правовою підставою для стягнення різниці між розміром збитків та страховою виплатою є розписка відповідача, яка долучена позивачем до позовної заяви. Однак, розписка є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом. Відповідач заперечує факт підписання розписки. Дата написання розписки недостовірна, бо мала б бути 25.11.2024, а не 25.11.24. Оскільки розписка є недостовірним доказом, правова підстава для стягнення різниці між страховою виплатою і збитками відсутня. Крім того, позивач приховала від оцінювачів (як страхового, так і незалежного), що до ДТП автомобіль вийшов з ладу, тому експерти цієї обставини не встановили та припустили, що коробка перемикання передач знаходиться у справному стані, що вплинуло на вартість транспортного засобу до ДТП.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить транспортний засіб Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
25 листопада 2024 року о 09 год 10 хв на автодорозі М-21 264 км водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на транспортний засіб Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який стояв у аварійному режимі на правій смузі руху, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На місці дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, вину у вчиненні ДТП визнав відповідач.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була забезпечена полісом № 224979258 в АТ «СГ «ТАС».
28 лютого 2025 року позивач отримала страхове відшкодування по договору № ЕР 224979258 від 24 листопада 2024 року в сумі 76800 грн, що підтверджується випискою АТ «Акцент-Банк» по картці ОСОБА_1 за 28 лютого 2025 року.
За звітом про оцінку вартості колісного транспортного засобу № 1379/12-24-(01), складеним 30 грудня 2024 року оцінювачем ОСОБА_5 на замовлення позивача, вартість в пошкодженому стані після ДТП автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 85000 грн.
Згідно зі звітом № 226.25К про оцінку автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеним 21 травня 2025 року оцінювачем ОСОБА_6 на замовлення відповідача, ринкова вартість автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з врахуванням пошкоджень, наявних після ДТП, виходячи з наданих замовником вихідних даних, складає 151841,04 грн.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 17-D/16/78 від 02 січня 2025 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7 на замовлення АТ «СГ «ТАС», вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 241974,50 грн.
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 29-R/16/90 від 17 січня 2025 року, складеного оцінювачем ОСОБА_7 на замовлення АТ «СГ «ТАС», ринкова вартість майна Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 241974,50 грн; ринкова вартість пошкодженого майна Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 93216,34 грн.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-25/24943-АВ від 25 листопада 2025 року судової транспортно-товарознавчої експертизи, ринкова вартість автомобіля Audi A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 25 листопада 2024 року, без урахування пошкоджень, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, могла становити 301502,30 грн; ринкова вартість автомобіля Audi A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди не розраховується.
Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що з метою огляду транспортного засобу для виконання експертизи виїжджав в с.Якушинці Вінницької області, де провів зовнішній візуальний огляд автомобіля. На огляд автомобіля сторону відповідача запрошував власник транспортного засобу. В результаті дослідження встановлено, що ремонт транспортного засобу є економічно недоцільним, оскільки його вартість перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП. Утилізаційну вартість не встановлював, тому що було відсутнє дефектування в умовах СТО. Причини поломки транспортного засобу власник автомобіля йому не повідомляв і він не з`ясовував, оскільки в межах призначеної експертизи причинно-наслідкового зв`язку між подією ДТП та утворенням пошкоджень не встановлює. Запалювання в автомобілі вмикалося, але, так як висвітилися індикатори несправності, двигун не запускав. Візуального огляду транспортного засобу вистачило, щоб дати відповідь на перше запитання експертизи. Висновок надано у вірогідній формі, виходячи з припущення, що автомобіль знаходиться у технічно справному стані.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами зі ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За нормами ч.1 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За положеннями ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 25 листопада 2024 року підтверджується вина водія ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 листопада 2024 року, внаслідок якої в результаті пошкодження належного позивачу транспортного засобу Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , останній завдано матеріальної шкоди.
В судовому засіданні відповідач заперечив свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а підписання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) пояснює шоковим станом після ДТП. Також заперечив підписання ним розписки від 25 листопада 2024 року.
Відповідно до ч.1, 2 ст.82 ЦПК УКкраїни, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.
Суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував факт дорожньо-транспортної пригоди, свою вину у її вчиненні та факт підписання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду і розписки, а часткове визнання позову мотивував лише незгодою з розміром завданої шкоди. Після надходження до суду висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи відповідач заявив, що не пам`ятає підписання розписки від 25 листопада 2024 року, а підпис на розписці візуально не схожий на його підпис на європротоколі. Однак, жодних переконливих мотивів зміни своєї позиції у справі відповідач суду не навів. Клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи суд залишив без розгляду з підстав пропуску строку на його подання.
Твердження представника відповідача, що правовою підставою для стягнення різниці між розміром збитків та страховою виплатою є саме розписка відповідача від 25 листопаджа 2024 року, не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.33.2 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
З огляду на зміст вказаної норми закону, у разі складення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду винуватець ДТП не притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Однак, оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду шляхом складення повідомлення про дороджньо-транспортну пригоду не звільняє винуватця ДТП від цивільно-правової відповідальності, зокрема відшкодування майнової шкоди.
При цьому, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду передбачає згоду водіїв транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди (часу, місця, причини ДТП, розташування транспортних засобів, винуватця ДТП, пошкоджень транспортних засобів), а не щодо розміру завданих збитків.
Обмеження щодо розміру страхової виплати у разі складення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за шкоду, заподіяну майну потерпілого, нормами п.33.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлені саме для страховика, а не для особи, відповідальної за вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, відсутність розписки про зобов`язання виплатити різницю між страховим відшкодуванням та розміром завданої шкоди не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку відшкодувати збитки, що перевищують ліміт відповідальності страховика.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю сторін (день настання страхового випадку) максимальний розмір страхової виплати у разі оформлення ДТП повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду становив 80000 грн.
ПрАТ "СГ "ТАС", як страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодував позивачу шкоду, яка визначена у порядку, встановленому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в межах максимального розміру страхової виплати, в сумі 76800 грн.
Отже, відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Порядок відшкодування шкоди у разі пошкодження або знищення транспортного засобу регламентовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який відповідно до ст.8 ЦК України може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.
Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом дослідницької частини висновку експерта № СЕ-19/102-25/24943-АВ від 25 листопада 2025 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коєфіцієнта фізичного зносу автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 (315107,10 грн) перевищує його ринкову вартість без урахування пошкоджень (301502,30 грн), і за такої умови відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним.
За такою ж формулою (матеріальний збиток дорівнює ринковій вартості КТЗ) визначений матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП у звіті № 17-D/16/78 від 02 січня 2025 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного на замовлення АТ «СГ «ТАС».
Транспортний засіб позивача Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим, так як витрати на відновлювальний ремонт такого автомобіля перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, доводи відповідача про наявність технічної можливості ремонту належного позивачу автомобіля не заслуговують на увагу, оскільки закон визначає фізичне знищення транспортного засобу як технічною неможливістю його ремонту, так і економічною необґрунтованістю такого ремонту. Фактичне знищення транспортного засобу як об`єкту (речі) правового значення для визнання транспортного засобу фізично знищеним не має.
Відповідно до п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки належний позивачу транспортний засіб вважається знищеним, остання має право на відшкодування різниці між вартістю матеріального збитку, що дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент ДТП та вартістю автомобіля після ДТП.
Позивач визначила різницю між вартістю автомобіля на момент ДТП, встановленою висновком експерта № СЕ-19/102-25/24943-АВ від 25 листопада 2025 року (301502,30 грн), та вартістю автомобіля після ДТП, встановленою звітом про оцінку вартості колісного транспортного засобу № 1379/12-24-(01), складеного на на її замовлення 30 грудня 2024 року оцінювачем ОСОБА_5 (85000 грн), з урахуванням виплаченого страхового відшкодування (76800 грн).
Суд звертає увагу, що для приватного права властива така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Доктрина заборони суперечливої поведінки базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності - певного стандарту поведінки, яка характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Разом з тим, обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди), і обов`язок страховика (боржника у договірному зобов`язанні згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) виникає з однієї і тієї ж підстави - завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована.
При цьому вартість матеріального збитку, завданого потерпілій особі (у цьому випадку вартість транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди) не може бути різною для страховика та винної особи.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, № 29-R/16/90 від 17 січня 2025 року, складеного на замовлення АТ «СГ «ТАС», ринкова вартість майна Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 241974,50 грн; ринкова вартість пошкодженого майна Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, складає 93216,34 грн.
Докази незгоди позивача з визначеною страховиком ринковою вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у справі відсутні, а тому суд вважає, що пред`явлення позивачем вимоги про стягнення різниці між ринковою вартістю автомобіля до та після ДТП, яка відмінна від визначеного страховиком розміру матеріального збитку, суперечить засадам розумності та добросовісності.
З огляду на вказані мотиви, суд не бере до уваги ні визначену висновком експерта № СЕ-19/102-25/24943-АВ від 25 листопада 2025 року ринкову вартість транспортного засобу до ДТП, ні визначену звітом про оцінку вартості колісного транспортного засобу № 1379/12-24-(01) від 30 грудня 2024 року ринкову вартість транспортного засобу після ДТП.
Суд також не приймає до уваги ринкову вартість автомобіля після ДТП, визначену оцінювачем ОСОБА_6 на замовлення відповідача у звіті № 226.25К від 21 травня 2025 року.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі – Методика), затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159).
Згідно з п.1.3 розділу І Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.
Відповідно до п.4.1 розділу ІV Методики, оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень. За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (п.4.3 розділу ІV Методики ).
Пунктом 4.4 розділу ІV Методики передбачені вимоги до звіту (акта) або висновку експерта про оцінку КТЗ. Зокрема, у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається, серед іншого, така інформація: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.
Відповідно до п.5.1 розділу V Методики, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
З огляду на вказані норми, визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом, який складає висновок, і тільки за рішенням органу (особи), який призначив експертизу, залучив експерта. Крім цього, з метою дотримання вимог п.5.5 Методики оцінювач зобов`язаний установити характер і обсяги пошкоджень на момент особистого огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Звіт № 226.25К від 21 травня 2025 року не відповідає вимогам Методики, оскільки транспортний засіб особисто оцінювачем ОСОБА_6 не оглядався.
Враховуючи, що звіт № 226.25К від 21 травня 2025 року складено з порушенням вимог Методики, суд не бере його до уваги як доказ на підтвердження ринкової вартості автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з врахуванням пошкоджень, наявних після ДТП.
Покликання відповідача на те, що до моменту дорожньо-транспортної пригоди коробка перемикання передач в автомобілі позивача була у несправному стані не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано. Про призначення інженерно-транспортної експертизи для з`ясування технічного стану транспортного засобу позивача на момент дорожньо-транспортної пригоди з метою дослідження вузлів, агрегатів та систем автомобіля відповідач клопотав.
Визначення різниці між ринковою вартістю траснпортного засобу позивача до та після ДТП суд здійснює з урахуванняма звіту 29-R/16/90 від 17 січня 2025 року, складеного на замовлення АТ «СГ «ТАС», який може використовуватися для доказу розміру позовних вимог до винуватця ДТП у разі звернення замовника до суду, про що зазначено в п.2 Переліку обмежень у використанні результатів оцінки.
Ринкова вартість автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25 листопада 2025 року, становить 241974,50 грн. Ринкова вартість пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Audi A4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 93216,34 грн. Різниця між вартістю матеріального збитку та вартістю автомобіля після ДТП становить 148758,16 грн (241974,50 грн - 93216,34 грн).
Позивач отримала страхове відшкодування в сумі 76800 грн. Для повного відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоди з відповідача належить стягнути 71958,16 грн (148758,16 грн – 76800 грн), а отже, вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково.
У справі встановлено протиправність дій відповідача ОСОБА_3 , які спричинили знищення майна позивача, що, відповідно до положень ст.23 ЦК України, є підставою для відшкодування моральної шкоди. Порушення відповідачем правил дорожнього руху, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, заподіяло позивачу моральні страждання, а тому, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 71958 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 16 коп та моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 806 (вісімсот шість) грн 52 коп у відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено вступна та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 15 червня 2026 року.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua