Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 15 червня 2026 р.
Справа: №559/1259/26
Суддя: Кондратюк В. В.
Справа №559/1259/26
Провадження №2/568/484/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
16 червня 2026 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кондратюка В. В.
секретаря судового засідання Ковальчук Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів, Дубенського району Рівненської області позовну заяву ОСОБА_1 , поданої представником – адвокатом Ярмолка Іваном Володимировичем, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
за відсутності сторін судового провадження,
УСТАНОВИВ:
Зміст заявлених позовних вимог
16.03.2017 між позивачем, ОСОБА_3 та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано у Тернопільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 317. Від цього шлюбу у сторін є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставою звернення до суду із заявою про розірвання шлюбу є те, що у позивача відсутні спільні інтереси зі чоловіком – відповідачем, наявні між ними різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, спільно не проживають. Сторони не ведуть спільного господарства вже протягом тривалого часу. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе. Позивач вважає, що шлюб з відповідачем фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам.
З врахуванням вищевикладене, представник позивача у позовній заяві просить суд; розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 16.03.2017 у Тернопільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 317; після розірвання шлюбу залишити позивачеві прізвище « ОСОБА_6 ».
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
06.04.2026 позовна заява надійшла до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
07.04.2026 ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області цивільну справу передано до Радивилівського районного суду Рівненської області, оскільки позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
30.04.2026 цивільна справа надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В. В.
30.04.2026 ухвалою прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, судове засідання призначено на 21.05.2026 15 год. 00 хв.
21.05.2026 судове засідання відкладено на 16.06.2026 12 год. 00 хв. у зв`язку із неявкою відповідача.
21.05.2026 від представника позивача надійшла заява в якій він просив розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відзиву на позовну заяву та інших клопотань до суду не надходило.
Доводи учасників справи
Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, разом із тим, 21.05.2026 від представника позивача надійшла заява в якій він просив розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання двічі не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причину неявки не повідомив. Відзив на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався, А тому, суд вважає, що справу можливо розглянути за його відсутності на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, керуючись положеннями ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Гусятин, Гусятинський район Тернопільська область та ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Срібне Радивилівського району Рівненської області, зареєстрували шлюб 17.03.2017, про що 17.03.2017 складено відповідний актовий запис № 317. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 . Місце реєстрації Тернопільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.05.218, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Заміщина Радивилівський район Рівненська область, актовий запис про народження №11, батько – ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.02.2024, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дубно Рівненська область, актовий запис про народження № 7, батько – ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .
Відповідно до копії паспорта ID № НОМЕР_4 , виданого 03.04.2017; орган, що видав: 5327; ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Срібне, Радивилівський район, Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_5 , УНЗР 19881123-02685.
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_6 виданого Гусятинським РС УДМС України в Тернопільській області 14.06.2014, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Гусяти Гусятинський район Тернопільська область.
Відповідно до копії довідки № 1715-21-00210 від 03.02.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Зміст спірних правовідносин становить позовна вимога про розірвання шлюбу.
Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи
Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статей 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. (ст.16 Загальної декларації прав людини прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948).
Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік за змістом ст.55 СК України зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
В силу ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушенні їх права, а також права їх дітей.
Згідно із ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Така ж позиція висловлена в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог
Суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Такий позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Факт незгоди лише будь-кого із сторін спору продовжувати шлюбні стосунки є безумовною підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Судом під час розгляду справи встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалися обставини, що виключають можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені.
Суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу порушує, передбачене ст. 56 СК України, право дружини та чоловіка на особисту свободу, подальше спільне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Таким чином, суд встановив, що сім`я позивача та відповідача, в розумінні ст. 3 СК України, розпалася остаточно і шлюб існує формально, а тому, цей шлюб слід розірвати.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Після розірвання шлюбу, позивачеві слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене та задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Керуючись ст.ст. 104,105,109,110,113, СК України, ст. 12,13,81,259,263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником – адвокатом Ярмолка Іваном Володимировичем, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Гусятин, Гусятинський район Тернопільська область та ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Срібне Радивилівського району Рівненської області, та зареєстрований Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 317.
Після розірвання шлюбу позивачеві залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на користь позивача, ОСОБА_1 , понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331 (одна триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Роз`яснити відповідачеві, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Представник позивача: адвокат Ярмолка Іван Володимирович, РНОКПП НОМЕР_8 , вул. Литовська, 55, м. Рівне, наявний електронний кабінет в ЄСІТС
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.
Повний текст рішення складено 16 червня 2026 року.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua