Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №559/5668/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/5668/25

Провадження № 1-кп/559/96/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дубно, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у об`єднаному кримінальному провадженні №12025181040000592 від 19.12.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дубно, Рівненської області, зареєсрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, неодруженої, із середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч. 4 ст. 185 КК України

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому що в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (з наступними змінами та продовженнями), 16.08.2025, перебуваючи у м. Дубно по вул. Семидубська, 168/2 отримала доступ до належного ОСОБА_7 мобільного телефона, марки «Redmi», якого він залишив без нагляду, до якого були прив`язані банківські картки АТ КБ «ПриватБанк», з наявними грошовими коштами близько 500 000 грн. Усвідомлюючи, що банківська картка є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видані повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, розуміючи імовірну наявність грошових коштів на рахунку банківських платіжних карток, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, направлений на таємне заволодіння зазначеними грошовими коштами з банківських карток, що належать ОСОБА_7 . Реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , 20.08.2025 перебуваючи в м. Дубно по вул. Грушевського, буд. 27а, у період часу з 20 год 01 хв до 23 год 39 хв. умисно, таємно викрала грошові кошти, шляхом здійснення зняття готівки з банківської картки АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 в сумі 43502 гривні.

Окрім того, ОСОБА_3 , 21.08.2025 хв. 12 год. 04 в. , перебуваючи в м. Дубно по вул. Сурмичі, буд. 99, викрала грошові кошти, шляхом здійснення зняття готівки з банківської картки АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 в сумі 20 000 гривень.

В подальшому, ОСОБА_3 , 23.08.2025 хв., перебуваючи за адресою: м. Дубно, вул. Сурмичі, буд. 99, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, умисно, таємно, в період часу з 11 год 19 хв. по 18 год. 48 хв. викрала грошові кошти, шляхом здійснення зняття готівки з банківської картки АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 в сумі 31898 гривень.

Наступного дня, 24.08.2025 о 20 год. 03 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Дубно по вул. Грушевського, буд. 27а, умисно, таємно викрала грошові кошти, шляхом здійснення зняття готівки з банківської картки АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_7 в сумі 9 500 гривень.

Перевівши викрадене майно у своє протиправне володіння ОСОБА_3 заподіяла потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 104 599 гривень 00 копійок.

Окрім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 19 січня 2026 року, близько 08 години 49 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «В містечку» по вул. Семидубська, 8, у м. Дубно Рівненської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також те, що вона посягає на чуже здоров`я, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, нанесла ОСОБА_8 лівою рукою один удар у праву лобну ділянку голови, після чого, нанесла ще не менше трьох ударів правою ногою по нижніх кінцівках потерпілої ОСОБА_8 .

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою, підшкірної гематоми лобної області справа, осадненої рани, забою м`яких тканин шийного відділу хребта, підшкірних гематом внутрішніх поверхонь обох стегон, які згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» є легкими тілесними ушкодженнями.

Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 125 КК України, в умисному легкому тілесному ушкодженні.

До проведення судового засідання, 16 червня 2026 року за згодою потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно угоди, обвинувачена зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в судовому провадженні та виконати призначене їй судом покарання. Сторони узгодили покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України у виді 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_3 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Також сторони погоджуються на звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк ОСОБА_3 в порядку ст. 75, ст. 76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, як таку, що відповідає вимогам закону.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 беззастережно визнала вину у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи не оспорює, щиро розкаюється у вчиненому. Пояснила суду, що угоду уклала добровільно, наслідки її укладення та затвердження для неї зрозумілі. Захисник обвинуваченої підтвердив добровільність укладення угоди.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надали прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою. Зазначили, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченої немає. Просять затвердити укладену угоду.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких чи тяжких злочинів.

Вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, за ч.4 ст. 185 та ч.1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальним проступком. Таким чином, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у даному кримінальному провадженні може бути укладена.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законів України, діям обвинуваченої надана правильна правова кваліфікація за ч.1 ст. 125, 4 ст. 185 КК України. Враховуючи, що обвинувачена щиро кається, активно сприяла досудовому розслідуванню, раніше не судима, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, тому наявні правові підстави для затвердження угоди та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання в межах санкції ч.1 ст.125, ч.4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75,76 КК України, яка є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено. Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475,615 КПК України, суд - УХВАЛИВ :

затвердити угоду про визнання винуватості від 16 червня 2026 року, укладену між прокурором Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 і обвинуваченою ОСОБА_3 , захисником ОСОБА_5 у об`єднаному кримінальному провадженні №12025181040000592 від 19.12.2025.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

- за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу, розміром 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

Відповідно ч.1,3 ст.76 КК України на час іспитового строку покласти на засуджену ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: оптичний диск- залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя : ОСОБА_1