Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №542/1250/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1250/26

Провадження № 3/542/305/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності? – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари у залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С ТА Н О В И В:

15 червня 2026 року з Відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

З протоколу від 10 червня 2026 року серії ВАД № 996527 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, вбачається наступне.

Обставини адміністративного правопорушення викладені наступним чином: «02.06.2026 року о 19 год 23 хв, гр. ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку, чим громадський порядок і спокій громадян». Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.

Після роз`яснення відповідно до статті 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав, в тому числі права на захист, тобто права користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, ОСОБА_1 у судовому засіданні при визначенні міри покарання поклався на розсуд суду.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та про необхідність закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Частиною 2 статті 256 КУпАП визначено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Всупереч зазначеному, ініціатор складення протоколу та притягнення особи до адміністративної відповідальності не виклав в протоколі цих складових елементів правопорушення.

Так, суть викладеного ним в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 173 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В протоколі не зазначено чи були присутні при вчиненні інкримінованих порушнику дій інші особи, не зазначено мотивів його дій, не розкрито не лише змісту порушення громадського порядку, а й не констатується факт такого порушення, що є недопустимим, оскільки відповідальність повинна наступати за конкретно вчинене діяння, що слідує із змісту частини 1 статті 9 КУпАП, якою визначено поняття адміністративного правопорушення.

Крім іншого, суд зазначає, що громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, надані письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких нею зазначено, що 02.06.2026 близько 19 год 20 хв. в с. Галущина Гребля, вона перевертала сіно на ділянці, яка знаходиться біля домогосподарства ОСОБА_1 , який підійшов до неї та вчинив з нею сварку, в ході якої ображав нецензурною лайкою та погрожував, на зауваження не реагував, зазначаючи, шо собака ОСОБА_2 забігла на територію його домогосподарства (а.с. 8).

З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він зробив зауваження громадянці на ім`я ОСОБА_3 , оскільки її собака забіг до нього в господарства, після чого ОСОБА_3 почала конфліктувати, а він пішов до дому (а.с. 9).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що подія, яка описана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 996527 від 10 червня 2026 року, відбулась не в громадському місці, а біля домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 , враховуючи відсутність відомостей про присутність під час події інших осіб, з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення громадського порядку, суд дійшов висновку про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з приписами статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення частини 3 статті 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

ЄСПЛ у сталій практиці зазначає, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого саме статтею 173 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення не доведена під час судового розгляду, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ним було порушено громадський порядок в громадському місці.

Зважаючи на викладене, провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва