Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №520/10350/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р. № 520/10350/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення XLII сесії IX скликання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області №62 від 19 лютого 2026 року “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості”;

зобов`язати Коломацьку селищну раду Богодухівського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для реалізації права на земельну частку (пай), з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у рішенні, а також із наданням належної оцінки можливості реалізації права позивача за рахунок земель запасу або резервного фонду комунальної власності у разі відсутності або неможливості виділення земельної ділянки із земель колишнього КСП “Різуненкове”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки воно не забезпечує реалізацію права позивача на земельну частку (пай), не містить належного обґрунтування неможливості реалізації такого права та фактично зводиться до формальної відмови з посиланням на невідповідність місця розташування об`єкта вимогам проєкту організації території земельних часток (паїв). Відповідач не врахував, що позивач звернувся не за набуттям нового права, а за реалізацією вже наявного права на земельну частку (пай), підтвердженого сертифікатом та свідоцтвом про право на спадщину. На думку позивача, відповідач не обґрунтував, чому у випадку неможливості виділення конкретної земельної ділянки не може бути застосований механізм, передбачений статтею 13 Закону №899-ГУ, а саме виділення земельної частки (паю) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади. Відмова у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою фактично блокує подальший процес оформлення земельної ділянки в натурі та унеможливлює реалізацію права позивача. Позивач вважає, що його право на земельну частку (пай) не може бути припинене або фактично знівельоване лише з підстави того, що конкретна земельна ділянка, яка за матеріалами паювання пов`язується із сертифікатом, на цей час перебуває у приватній власності іншої особи. Позивач вважає, що у разі неможливості виділення земельної ділянки саме із земель колишнього КСП «Різуненкове» або у разі неможливості виділення конкретної земельної ділянки, визначеної за матеріалами паювання, відповідач зобов`язаний розглянути питання про реалізацію права позивача за рахунок земель запасу або резервного фонду комунальної власності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзиви на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідачем через систему «Електронний суд» 06.05.2026 року подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог за наступних підстав. Проект організації території земельних часток (паїв) є документацією із землеустрою, що визначає розташування паїв у межах колишнього КСП «Різуненкове» та є обов`язковим для врахування при формуванні земельних ділянок (додається). Відповідно до листа відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області № 2358/327-24 від 02.07.2024 року зазначено, що згідно Списку громадян Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області, яким необхідно виготовити державні акти на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП «Різуненкове» (Протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), наявного в Технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну частку (державних актів на право власності на земельні ділянки) власникам сертифікатів на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП «Різуненкове» на території Різуненківської сільської ради Харківської області гр. ОСОБА_2 намічена для виділення земельна ділянка (кормові угіддя) № 360 контур 14. Відповідно до проекту організації території земельних часток (паїв) ріллі на території колишнього КПС «Різуненкове» Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області земельна ділянка за № 360 ідентифікується в національній кадастровій системі як земельна ділянка з кадастровим номером 6323280600:04:000:0208, що знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_3 (Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додається). Запропоноване позивачем місце розташування земельної ділянки не відповідає проекту організації території земельних часток (паїв) ріллі на території колишнього КСП «Різуненкове» Богодухівського (колишнього Коломацького району) Харківської області. У зв`язку із чим, відповідач вважає, що приймаючи спірне рішення діяв у межах, спосіб та в порядку визначених чинним законодавством.

Позивач скористався наданим йому правом та через систему «Електронний суд» 06.05.2026 року подав відповідь на відзив на адміністративний позов, де заперечив проти доводів відповідача, звернувши увагу суду на те, що предметом спору є протиправність формальної відмови органу місцевого самоврядування, який, встановивши неможливість виділення конкретної ділянки за матеріалами паювання, не розглянув передбачений законом альтернативний механізм реалізації права позивача — за рахунок земель запасу або резервного фонду комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Спір по справі виник в результаті порушення прав позивача за наслідком розгляду його заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідком такого звернення.

Вбачаючи порушення своїх прав, а також порушення відповідачем вимог Земельного кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування» та ЗУ «Про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач через свого повноважного представника В.Власенко, звернувся до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області із заявою від 03.12.2025 року, відповідно до якої просив розглянути вказану заяву на найближчій сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області та надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3,98 га, на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, або за її межами, для товарного сільськогосподарського виробництва з метою передачі земельної ділянки у власність.

Вказана заява від 03.12.2025 року обґрунтована тим, що 08.06.2024 року згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НТК № 480502, ОСОБА_1 прийняв у спадщину право на земельну ділянку (пай) розміром 3,98 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності колишнього КСП «Різуненкове» Богодухівського (колишнього Коломацького району) Харківської області.

В якості додатків до заяви від 03.12.2025 року повноважним представником В.Власенко було надано, зокрема, копію сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0194338, відповідно до якого ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну ділянку частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Різуненкове» розміром 3,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Також, було надано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (спадкова справа № 243/2009), реєстраційний номер № 743, згідно якого Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) розміром 3,98 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності колишнього колективного сільськогоспо дарського підприємства «Різуненкове», Богодухівського (раніше Коломацького) (пай) району, Харківської області. Вказане право на земельну частку стверджується сертифікатом серія ХР № 0194338, виданим «6» жовтня 1997 року Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження цієї ж адміністрації № 219 від « 2» вересня 1997 року, зареєстрованим « 6» жовтня 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 112, а також інформацією Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 29-20-0.25,2-2016/327-22 від 08.08.2022 року, належало дружині спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був чоловік ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Державний нотаріус Валківської державної нотаріальної контори Харківської області, ОСОБА_5 , посвідчив, що на підставі заповіту, посвідченого Різуненківською сільською радою Коломацького району Харківської області « 18» березня 2002 року, зареєстрованого у реєстрі за № 43, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер « ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 ), що проживає у АДРЕСА_1 .

19.02.2026 року Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області прийнято на XLII сесії IX скликання рішення № 62, яким відмовила гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3,98 га, яке підтверджується сертифікатом серії ХР № 0194338 від 16.10.1997 року, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам проекту організації території земельних частко (паїв) ріллі на території колишнього КСП «Різуненкове» Богодухівського району (раніше Коломацького) Харківської області.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради підлягають вирішенню відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо надання дозволу чи відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Питання виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам регулюється Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" № 899-IV.

Зазначений закон є спеціальним щодо проведення процедури виділення земельних часток (паїв) за відповідними сертифікатами на землю, що належала на праві колективної власності колективними сільськогосподарським підприємствам тощо.

Згідно ч.1-2 ст.2 Закону № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Частиною 1 та 2 ст. 3 Закону № 899-ІV передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

На підставі ст. 5 Закону № 899-IVсільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) мають право зокрема, розглядати заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок, приймати рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), розглядати та погоджувати проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже вирішення питання щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема надається дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки або мотивована відмова у його наданні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/8858/16 від 05.05.2020, №826/8108/16 від 18.06.2020 та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №560/2477/20 від 08.12.2020.

Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України (в подальшому - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту положень ст. 116 ЗК України вбачається що, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Відповідно до вимог ст. 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

За змістом пункту "а" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (ст. 1 ЗУ «Про землеустрій»).

У Законі України «Про землеустрій», а саме в статті 25 викладено перелік видів документації із землеустрою, у тому числі види технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, в тому числі для ведення товарно сільськогосподарського виробництва з метою передачі земельної ділянки у власність.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

В той же час, судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало посилання відповідача на ст. 118, 122, 186-1 ЗК України у зв`язку із тим, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам проекту організації території земельних частко (паїв) ріллі на території колишнього КСП «Різуненкове» Богодухівського (колишнього Коломацького району) Харківської області.

На підтвердження правомірності вказаного висновку, відповідач надав лист Відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області № 2358/327-24 від 02.07.2024 року де зазначено, що згідно Списку громадян Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області, яким необхідно виготовити державні акти на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП «Різуненкове» (Протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), наявного в Технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну частку (державних актів на право власності на земельні ділянки) власникам сертифікатів на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП «Різуненкове» на території Різуненківської сільської ради Харківської області гр. ОСОБА_2 намічена для виділення земельна ділянка (кормові угіддя) № 360 контур 14.

Відповідно до Витягу з Проекту організації території земельних часток (паїв) ріллі на території колишнього КПС «Різуненкове» Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області земельна ділянка за № 360 ідентифікується в національній кадастровій системі як земельна ділянка з кадастровим номером 6323280600:04:000:0208, що знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_3 (Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку додається).

А відтак, відповідач вважає, що запропоноване позивачем в заяві від 03.12.2025 року місце розташування земельної ділянки не відповідає проекту організації території земельних часток (паїв) ріллі на території колишнього КСП «Різуненкове» Богодухівського (колишнього Коломацького району) Харківської області.

Будь-яких інших зауважень до заяви чи невідповідності доданих до неї документів відповідачем в спірному рішенні не вказано.

Однак суд не може погодитися із вказаною позицією відповідача, оскільки звертаючись до відповідача із заявою від 03.12.2025 року, позивач не пропонував місця розташування земельної ділянки, а лише фактично реалізовував своє право на отримання дозволу від суб`єкта владних повноважень на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3,98 га, на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, або за її межами відповідно до свідоцтва на право на спадщину за законом, а не конкретної земельної ділянки, яка вказана відповідачем у відзиві на адміністративний позов.

Висновок відповідача у відзиві на позовну заяву, що саме запропонована позивачем земельна ділянка ідентифікується в національній кадастровій системі як земельна ділянка з кадастровим номером 6323280600:04:000:0208 та знаходиться у приватній власності гр. ОСОБА_3 не відповідає змісту заяви від 03.12.2025 року з якою позивач звернувся до відповідача.

Суд звертає увагу, що надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта.

Більш того, відповідач при прийнятті спірного рішення лише формально вказав на невідповідність місця розташування об`єкта вимогам проекту організації території земельних часток (паїв) ріллі на території колишнього КСП «Різуненкове» Богодухівського району Харківської області. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що бажане місце розташування земельної ділянки, на яку позивач має намір отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проаналізувавши вимоги закону України, з якими законодавець пов`язує правові підстави для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд встановив, що правове обґрунтування спірного рішення № 62 від 19.02.2026 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації не відповідає вимогам Земельного Кодексу України, з якими законодавець пов`язує можливість прийняття відповідного рішення суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, частина 2 КАС України закріплює загальні критерії для оцінювання рішень суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені в практиці Європейських країн. Так, прийняття обґрунтованого рішення свідчить про те, що воно має бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення для конкретної ситуації. Задля чого, суб`єкт владних повноважень мав ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення при прийнятті, зокрема, оскаржуваного рішення.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Таким критеріям, з огляду на наведене, оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення XLII сесії IX скликання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області №62 від 19 лютого 2026 року “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості” та, як наслідок, скасування вказаного рішення відповідача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для реалізації права на земельну частку (пай), з урахуванням правової оцінки та висновків суду, викладених у рішенні, а також із наданням належної оцінки можливості реалізації права позивача за рахунок земель запасу або резервного фонду комунальної власності у разі відсутності або неможливості виділення земельної ділянки із земель колишнього КСП “Різуненкове”, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Виходячи із обставин цієї справи, суд вважає за необхідне задовольнити частково в цій частині позовні вимоги у спосіб зобов`язання відповідача на найближчій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3,98 га, на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, або за її межами, для товарного сільськогосподарського виробництва з метою передачі земельної ділянки у власність, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення XLII сесії IX скликання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області № 62 від 19 лютого 2026 року “Про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості”.

Зобов`язати Коломацьку селищну раду Богодухівського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2025 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 3,98 га, на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, або за її межами, для товарного сільськогосподарського виробництва з метою передачі земельної ділянки у власність, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (63101, Харківська область, Богодухівський район, селище Коломак, код ЄДРПОУ 04398117) на користь ОСОБА_1 (Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА