Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №520/2031/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №520/2031/26

Суддя: Бабаєв А.І.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року № 520/2031/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в питанні вчинення дій щодо включення ОСОБА_1 в список осіб, щодо отримання одноразової грошової винагороди у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження військового окремим категоріям громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025 року №316 про виключення військовослужбовця ОСОБА_1 із списків особового складу на підставі повідомлення про проведення попередньої перевірки відповідно до п.4 окремого доручення Міністерства оборони України №6501/уд від 26.09.2025 року та здійснити виплату встановленої суми грошової винагороди у розмірі 1 мл. гривень, відповідно до постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення попередньої перевірки відповідно до п.4 окремого доручення Міністерства оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року щодо підстав для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень позивачеві.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.05.2025 р. № 128 солдата ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , з 01.05.2025 р. зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.10.2025 р. № 316 солдата ОСОБА_1 з 30.10.2025 виключено зі списків військової частини НОМЕР_1 та звільнено в запас.

До позову було додано адвокатський запит від 12.11.2025 щодо надання інформації чи були здійснені заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок нарахування винагороди в розмірі 1 млн. гривень на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження військового окремим категоріям громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та інформацію чи здійснювались заходи, щодо отримання документів, які підтверджують участь в бойових діях.

Також, до позову додано скаргу від 26.12.2025 року до Міністерства оборони України про вжиття заходів щодо належного реагування відповідачем відносно надання інформації чи були здійснені заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок нарахування винагороди в розмірі 1 млн. гривень на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження військового окремим категоріям громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та інформацію чи здійснювались заходи, щодо отримання документів, які підтверджують участь в бойових діях.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 (зі змінами) та окремого доручення Міністерства оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 встановлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Так, позивач посилався на те, що бездіяльність відповідача полягає у невиконанні обов`язків, покладених на командирів військових частин постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 (зі змінами), а також окремим дорученням Міністерства оборони України № 5601/уд від 26.09.2025 року, щодо своєчасного нарахування та виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень позивачеві.

В свою чергу відповідач посилався на те, що для реалізації права на виплату 1 млн. гривень позивач мав звернутись до командування військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом про виплату 1 млн. гривень. Зазначено, що позивач не звертався до командування військової частини з рапортами (чи будь-якими іншими зверненнями) про виплату винагороди відповідно до Постанови 153.

При цьому, Міністром оборони України винесено окреме доручення №5601/уд від 26.09.2025 року, яким вимагалось від Головнокомандувача Збройних Сил України, командира військової частини НОМЕР_3 та Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту зобов`язати підпорядкованих командирів військових частин (установ):

а) провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 загинули (померли) або були звільнені зі служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ)) та не отримали винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки;

б) провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди;

в) організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці або до яких вони відряджались для виконання бойових (спеціальних) завдань, щодо: створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення (при цьому обов`язково врахувати, що довідка зазначена в Додатку б до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та довідка за формою, наведеною у додатку № 1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 57І8/з, не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях лише в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки ці довідки також підтверджують участь в інших місцях виконання завдань); документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення до відповідальності; з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон); в п`ятиденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається (Додаток 1), в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (у разі розформування військової частини (установи) оформлення (надання) довідок покладається на військову частину (установу), яка визначена правонаступником, інформація в довідці в даному випадку зазначається за наявності підтверджуючих документів);

г) за результатами проведеної роботи здійснити розрахунки потреби в коштах для виплати винагороди та до 10.09.2025 подати узагальнену інформацію (заявки) за підпорядкованістю до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України;

д) у разі документального підтвердження факту невиплати Винагороди військовослужбовцям за місцем фактичного проходження служби на день після набрання чинності Постановою (з 13.02.2025) по даний час, виплату провести за місцем проходження служби таких військовослужбовців станом на день видання цього доручення у відповідності до вимог пункту 4 Постанови згідно наказів командирів військових частин (установ), виданих на підставі: витягів з послужних списків, копій обліково-послужних карток, довідок про проходження військової служби (трудову діяльність) (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170); копії послужної картки; копії документу, що підтверджує громадянство військовслужбовця; довідок, оформлених за формою (Додаток 1), зокрема з місць попередньої служби, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин; документального підтвердження про невиплату Винагороди за всіма попередніми місцями проходження служби (після 13.02.2025) за формою, що додається (Додаток 2).

Витяги (копії) бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових, навігаційно-вахтових, навігаційних журналів або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, рапортів (донесень) командирів підрозділів (груп), кораблів (суден), катерів про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій, а також рапортів самих військовослужбовців не вимагати.

Отже, окремим дорученням Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року заборонено вимагати рапорти військовослужбовців щодо виплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року.

Також, суд зауважує, що за приписам п.4 окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року визначено проводити виплату винагороди військовослужбовцям, які після 13.02.2025 були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ) і не отримали належну їм винагороду, шляхом внесення змін до наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини на підставі повідомлення (довідки) про проведення попередньої перевірки та оформлених належним чином підтверджуючих документів.

За таких обставин, окремим дорученням Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 визначено, що виплата винагороди військовослужбовцям, які після 13.02.2025 були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу військових частин, проводиться на підставі повідомлення (довідки) про проведення попередньої перевірки та оформлених належним чином підтверджуючих документів шляхом внесення змін до наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини.

Так, позивача було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини після 13.02.2025. При цьому, сторонами по справі не надано доказів виплати позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року.

Отже, на позивача не покладено обов`язку, як передумови для виплати одноразової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року, подавати рапорт про виплату такої одноразової грошової винагороди.

Натомість, вказана грошова винагорода виплачується за результатами проведення відповідної попередньої перевірки.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що позивач для реалізації права на виплату одноразової грошової винагороди позивач мав звернутись до командування військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом є необґрунтованими.

При цьому, судовим розглядом не встановлено, а відповідачем не доведено проведення попередньої перевірки на виконання окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року для визначення підстав для виплати позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року.

Таким чином, відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення попередньої перевірки відповідно до п.4 окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року на предмет наявності підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести попередню перевірку відповідно до п.4 окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року на предмет наявності підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.

З огляду на те, що відповідачем не проведено відповідної перевірки, як обов`язкової умови для виплати позивачу одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в питанні вчинення дій щодо включення ОСОБА_1 в список осіб, щодо отримання одноразової грошової винагороди у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження військового окремим категоріям громадян України військової служби у Збройних Силах, Національної гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 внести зміни до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025 року №316 про виключення військовослужбовця ОСОБА_1 із списків особового складу на підставі повідомлення про проведення попередньої перевірки відповідно до п. НОМЕР_4 окремого доручення Міністерства оборони України №6501/уд від 26.09.2025 року і здійснити виплату встановленої суми грошової винагороди у розмірі 1 мл. гривень, відповідно до постанови КМУ №153 від 11 лютого 2025 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», є звернутими на майбутнє, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення попередньої перевірки відповідно до п.4 окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року на предмет наявності підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести попередню перевірку відповідно до п.4 окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025 року на предмет наявності підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua