Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №619/10103/24 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р. № 619/10103/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Старшого державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області СМУЮ Мєрємєрі Вікторії Павлівни, третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області СМУЮ Мєрємєрі Вікторії Павлівни (вул. Садова, буд.10, м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл., 62302, код ЄДРПОУ 41430510), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (вул. Полтавський шлях, буд. 11, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 26498104), в якому просить суд: зобов`язати державного виконавця Мєрємєрю Вікторію Павлівну у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з виконання ухвали №649/10103/24, виданої 22.01.2025 Дергачівським районним судом Харківської області, у постанові про накладення штрафу від 11 березня 2025 року у реченні «Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» виправити статтю 63 на частину 3 статті 64-1, яка відповідає виконанню рішення про встановлення побачення з дитиною.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем у постанові про накладення штрафу від 11 березня 2025 року у реченні «Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» невірно зазначено статтю 63, позивач вважає, що у зазначеному місці вказаної постанови має бути зазначено частину 3 статті 64-1.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі з урахуванням вимог ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копія вказаної ухвали надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, та зазначив, що у спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

22 січня 2025 року Дергачівським районним судом Харківської області постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини - задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , забезпечити спілкування в режимі відеозв`язку ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 , кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM (або інші месенджери); повідомити ОСОБА_1 письмово листом з власним підписом (на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) поточну адресу проживання ОСОБА_3 про зміну такої адреси, протягом доби з дня набрання законної сили ухвалою про забезпечення позову. В іншій частині вимог заяви - відмовлено.

05.03.2025 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження.

05.03.2025 боржниці надіслана вимога про забезпечення спілкування в режимі відеозв`язку ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM.

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у м. Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мєрємєрєю В.П. від 11.03.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 накладено штраф на ОСОБА_2 на користь держави у розмірі 1 700 грн.

Позивач вважаючи, що у постанові про накладення штрафу від 11 березня 2025 року у реченні «Враховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем невірно зазначено статтю 63, замість частину 3 статті 64-1, звернувся до суду із цим позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що з 05.03.2025 у провадженні Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають матеріали виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 по виконанню ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 22.01.2025 про зобов`язання ОСОБА_2 , забезпечити спілкування в режимі відеозв`язку ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM (або інші месенджери); повідомити повідомити ОСОБА_1 письмово листом з власним підписом (на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) поточну адресу проживання ОСОБА_3 про зміну такої адреси.

Дана ухвала постановлена судом у порядку забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за його позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Постановою державного виконавця від 05.03.2025 відкрито виконавче провадження із роз`ясненням боржнику обов`язку про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Проводяться інші виконавчі дії, зокрема державним виконавцем складаються акти про невиконання боржником вищезазначеної ухвали суду, винесено постанову про накладення штрафу.

Оскарження позивачем дії державного виконавця Мєрємєрі В.П. полягає у тому, що державним виконавцем в оскаржуваній постанові неправильно на його думку зазначена стаття Закону України "Про виконавче провадження", в порядку якої державний виконавець повинен здійснювати виконавчі дії у вищезазначеному виконавчому провадженні.

Разом із тим, суд позбавлений можливості встановити дотримання або недотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки скаржником не зазначено, які саме дії, передбачені ст. 63 або 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" вчинив або не вчинив державний виконавець при виконанні виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Лише зазначення статті 63 та незазначення статті 64 Закону державним виконавцем у постанові про накладення штрафу від 11.03.2025 не свідчить про порушення державним виконавцем вимог законодавства.

Крім того, позивачем не вказано, чим саме порушено його права, як сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасною, оскільки судом не встановлено, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, а саме ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 22.01.2025 порушено права чи свободи скаржника.

Позиція позивача про те, що з вказаних ним підстав дії та рішення державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є необґрунтованими.

Докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства, прав боржника, як сторони виконавчого провадження, щодо виконання судового рішення, з підстав, зазначених у позові, не встановлено.

Враховуючи, що оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6-10, 14, 139, 243-246, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Старшого державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області СМУЮ Мєрємєрі Вікторії Павлівни (вул. Садова, буд.10, м. Дергачі, Харківський р-н, Харківська обл., 62302, код ЄДРПОУ 41430510), третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (вул. Полтавський шлях, буд. 11, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 26498104) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов