Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №520/6025/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 червня 2026 р. № 520/6025/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 правил військового обліку та про його розшук.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі чинного законодавства.

Позивач, не погодившись з доводами з відзиву на позов, надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 позивач є пенсіонером по інвалідності, як особа з інвалідністю 2 групи.

Відповідно до застосунку ІНФОРМАЦІЯ_5 : порушення військового обліку, в якості причини розшуку зазначено «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Представником позивача направлено звернення до відповідача з проханням повідомити чи приймалася постанова уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_6 за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про порушення останнім правил військового обліку? Якщо так – надати всі матеріали, в тому числі відповідну постанову та протокол про адміністративне правопорушення, а також усі докази по такій справі (повістку, докази її направлення, тощо), а також адвокат просив скасувати запис про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

У відповідь відповідачем листом від 28.02.2026 №2730 вказано, що особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника.

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно зі ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зокрема зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч.9 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем через свого представника направлено звернення до відповідача з проханням повідомити чи приймалася постанова уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_6 за справою про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 про порушення останнім правил військового обліку? Якщо так – надати всі матеріали, в тому числі відповідну постанову та протокол про адміністративне правопорушення, а також усі докази по такій справі (повістку, докази її направлення, тощо), а також адвокат просив скасувати запис про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

У відповідь відповідачем листом від 28.02.2026 №2730 вказано, що особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника.

Суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був розглянути по суті заяву представника позивача протягом п`яти робочих днів з дати її надходження. Такий розгляд мав полягати у наданні всебічної оцінки наведеним у заяві доводам щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. За результатами розгляду заяви позивача відповідач був зобов`язаний у встановлений законом строк прийняти рішення або про задоволення (внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом усунення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та перебування його у розшуку ТЦК та СП), або про відмову у задоволенні поданої позивачем заяви з наданням вмотивованої та обґрунтованої відповіді з посиланням на відповідні норми законодавства.

Однак, як свідчать встановлені обставини справи, поставлене позивачем питання відповідачем не вирішувалося. Фактично, заява позивача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (шляхом виправлення недостовірних відомостей щодо порушення правил військового обліку) була проігнорована відповідачем.

У контексті наведеного суд зауважує, що поняття, порядок подання та строки розгляду адвокатських запитів визначені статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI.

Так, згідно з абзацами 1, 2 частини другої названої статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 24 Закону №5076-VI).

Отже, наведеною вище статтею Закону №5076-VI чітко встановлено строк надання відповіді на адвокатський запит органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено такий запит. Зазначений строк становить п`ять робочих днів з дня отримання адвокатського запиту, який може бути продовжено до двадцяти робочих днів з підстав, визначених частиною другою статті 24 Закону №5076-VI.

Між тим, як свідчать наявні у справі матеріали, відповідачем фактично проігноровано адвокатський запит представника позивача, не розглянутий по суті.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не розглянуто заяву позивача, а відомості, виправити, які просив у своїй заяві позивач, відповідачем не було внесено (виправлено) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У контексті наведеного суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17, в якій зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас, щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук, суд зазначає таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі №640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зауважує, що у цій справі відповідач не здійснив належний розгляд заяви позивача про внесення змін (виправлення відомостей) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не прийняв жодного рішення за результатами розгляду цієї заяви, фактично проігнорувавши її (тобто, не прийняв рішення ані про задоволення вимог заяви, ані про відмову у їх задоволенні).

За таких обставин суд вважає передчасними вимоги позивача, які стосуються зобов`язання відповідача саме виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, з огляду на обставини цієї справи, зважаючи на фактичний не розгляд відповідачем заяви про внесення змін (виправлення відомостей) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, належним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин та заявлених позовних вимог буде визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 23.02.2026 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення відомостей щодо порушення позивачем правил військового обліку та зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву позивача від 23.02.2026 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення відомостей щодо порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач не надав суду докази, з яких можливо було б встановити розмір вартості погодинної оплати його роботи, який є обов`язковим та необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема, не надано акт виконаних робіт, з огляду на що на даній стадії розгляду справи, суд не здійснює розподіл судових витрат в частині наданої правової допомоги.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.02.2026 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення відомостей щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.02.2026 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення відомостей щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова