Вирок від 14 червня 2026 р. у справі №527/1448/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1448/26

провадження № 1-кп/527/155/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальне провадження № 12026170510000192, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Заводи Ізюмського району Харківської області, українець, громадянин України, освіта середня, не працює, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03.05.2026 року близько 02:30 год ОСОБА_5 прибув на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_7 та фактичним користувачем якого є ОСОБА_8 , де у нього виник умисел на знищення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою знищення чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території вказаного домоволодіння, за допомогою сірників підпалив сіно, яке знаходилось у сіннику - господарській споруді розміром 5х6 м, унаслідок чого сталося загоряння та виникла пожежа господарської споруди. У результаті пожежі було знищено одноповерхову господарську споруду (сінник) розміром 5х6 м, виконану з дерев`яних стін, оздоблених шифером, а також лугове сіно у кількості 250 тюків. Згідно з висновком експерта № 918 від 27.05.2026 року, внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 22500 грн 00 коп.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному знищенні чужого майна, шляхом підпалу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

Одночасно з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 прокурором направлено до суду угоду про визнання винуватості, укладену 28 травня 2026 року під час досудового розслідування між прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_5 , в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 .

Відповідно до цієї угоди, підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні. Крім того, в угоді сторони визначили, що у разі затвердження угоди судом, ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч. 2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком.

Як зазначено в п.2 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальнх правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий чи потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Потерпілий ОСОБА_8 надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_5 .

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає наступне.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у зазначеному злочині визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Крім того, пояснив, що він цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим та вид покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесено до тяжких злочинів.

Прокурор, захисник вважали за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з ОСОБА_5 як таку, що відповідає вимогам закону.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, враховуючи письмову згоду потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 194 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості з призначенням обвинуваченому визначеної в угоді міри покарання.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 суд не вбачає.

Ч. 2 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В зв`язку з цим, з ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 4813,60 грн.

Питання речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену 28 травня 2026 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026170510000192 між прокурором Глобинської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_5 , в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 - затвердити.

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, під час якого зобов`язати періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 суд не вбачає.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави у відшкодування судових витрат на проведення судової експертизи 4813,60 грн.

Речові докази:пожежне сміття – знищити.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1