Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №480/7034/25 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 15 червня 2026 р.

Справа: №480/7034/25

Суддя: В.О. Павлічек

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Справа № 480/7034/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7034/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладене у рішенні № 916040818702 від 07.05.2025, про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)/2019 та відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-VII у розмірі 70 відсотків загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури № 21-38-вих-22 від 17.02.2022 та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач в органах прокуратури працює з 29 червня 1995 року.15.08.2014 позивачу була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 70% від суми місячної (чинної) заробітної плати на посаді старшого прокурора прокуратури Кременчуцького району відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1789-ХІІ). 25.04.2025 позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заяву про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, до якої додано довідку № 21-38-вих22 від 17.02.2022 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2022 року, видану Полтавською обласною прокуратурою. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 916040818702 від 07.05.2025 було відмовлено в перерахунку пенсії. оскільки на момент звернення заявниця працює на посадах спец законів та немає право на даний перерахунок. Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії гідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)/2019 та відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-VII.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача, в тому числі розрахунок стажу та заяву від 25.04.2025 року.

Копія даної ухвали була направлена відповідачу через систему "Електронний суд" та отримана ним 16.09.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 22). Проте до цього часу вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву суду надано не було.

На виконання вимог суду, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області було надано суду витребувані докази.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з 15.08.2014 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про прокуратуру” (а.с. 27).

Як зазначено у позовній заяві, позивач в органах прокуратури працює з 29.06.1995 року.

Згідно з довідкою Миколаївської обласної прокуратури від 16.09.2024 №07-493вих-24 позивач продовжує працювати в Миколаївській обласній прокуратурі.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року по справі № 440/2260/20 позивачу було здійснено перерахунок пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у розмірі 70% загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 26 лютого 2020 року № 18-149 вих20 (а.с. 26).

В подальшому, позивач звернулася до пенсійного органу із заявою від 25.04.2025 року щодо перерахунку пенсії, до якої було додано, зокрема, довідку від 17.02.2022 року № 21-38вих22 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Полтавською обласною прокуратурою, відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 за № 7-р(ІІ)2019 та керуючись ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", за нормами чинними на 01.01.2022 року (а.с. 15, 31-33).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 07.05.2025 року № 916040818702 позивачу було в перерахунку пенсії, згідно заяви від 25.04.2025 року, з тих підстав, що на момент звернення заявниця працює на посадах спец законів та немає право на даний перерахунок (а.с. 14, 29-30).

Водночас в оскаржуваному рішенні зазначено, що попередній перерахунок з 13.12.2019 було проведено згідно рішення суду №440/2260/20 від 09.06.2020 року, яке не застосовується при подальших перерахунках.

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернулася з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На час призначення позивачу пенсії (2014 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина статті 50-1 Закону №1789-ХІІ).

15.07.2015 набрав чинності Закон України №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), із набранням чинності яким вважається таким, що втратив чинність, Закон України від 05.11.1991 №1789-XII «Про прокуратуру», крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону України №1697-VII «Про прокуратуру» (підпункт 1 пункту 3 Розділу XII «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України №1697-VII «Про прокуратуру»).

Статтею 86 Закону «Про прокуратуру» №1697-VII урегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Згідно із частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення по справі №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:

«- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина 20 статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

У постанові від 20 січня 2021 року (справа №560/2120/20) Велика Палата Верховного Суду за наслідком перегляду рішення Верховного Суду від 14 вересня 2020 року прийнятого у зразковій справі сформувала правовий висновок, відповідно до якого з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови № 657); такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року.

Водночас Велика палата Верховного Суду у даному рішенні зазначила обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, а саме: а) позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII; б) предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII після ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019.

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, можуть впливати істотні розбіжності у фабулах справ.

При цьому згідно із абзацом 4 ч. 15 ст. 86 Закону №1697-VII з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, пункт 13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.

Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами.

Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який міститься у згаданій нормі, набрав чинності 01.10.2011, тобто пенсія призначена позивачу після набрання чинності цим законом.

Положення приведених норм є чинними, як на дату звернення позивача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру», так і на час розгляду справи.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що працівнику органів прокуратури, якому призначено пенсію відповідно до Закону № 1789-ХII або Закону № 1697-VII та який продовжує працювати на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом № 1697-VII, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до абзацу 4 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII пенсія виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону № 1058-IV. Після звільнення із вказаних посад, розмір пенсії обчислюється за нормами Закону №1697-VII.

З матеріалів справи судом встановлено, що як зазначено у позовній заяві, позивач в органах прокуратури працює з 29 червня 1995 року. Отже фактично на час звернення позивача до пенсійного органу про перерахунок пенсії, а також на момент звернення до суду з цим позовом, позивач є працюючою особою, яка перебуває на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

При цьому судом не було встановлено того, що позивач відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на те, що позивачка є пенсіонеркою, яка працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» та не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, на позивача поширюються положення п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно, підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії згідно ст.86 Закону №1697-VII та довідки від 17.02.2022 № 21-38-вих-22, виданої Полтавською обласною прокуратурою за нормами чинними на 01.01.2022 року, немає.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2022 у справі №380/4215/20, від 14.02.2023 року по справі № 280/3347/19, від 22.02.2023 року у справі № 340/385/19.

А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладене у рішенні № 916040818702 від 07.05.2025 про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)/2019 та відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 № 1697-VII у розмірі 70 відсотків загальної суми складових заробітної плати (грошового забезпечення) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури № 21-38-вих-22 від 17.02.2022 та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек

Оригінал: reyestr.court.gov.ua